СКИБИДЫШь• 12 июня 2024
Бездетная подруга учит жить
А как Вы реагируете когда бездетные друзья дают Вам советы что Вам делать со своей жизнью, если она полностью адаптирована под жизнь детей.Ставят в пример инстаграммных див, которые с детьми все успевают и все у них супер.А мол те мамы, у которых вся жизнь под детей перекроенная потом жизни своим детям взрослым не дадут, мол нет своих интересов у них.Вы думаете это так и есть?
показать весь текст
1
1
4
20
61
316
0
И зачем с подругами о детях говорить, ну столько тем, а у вас какашки , памперсы , сиськи и т.п. а голове только
10
1
З нянями так, все можливо. Мені навіть не трохи, а дійсно страшно спостерігати 5 ти річних дітей цілими днями або самім у дворі, або самім вдома.О це страшно.
11
3
Але ж можливо?
Не потрібно 24/7 бути з дитиною, жити її життям і не мати можливості бути жінкою
Не потрібно 24/7 бути з дитиною, жити її життям і не мати можливості бути жінкою
3
2
У нас в офисе такая 43 года, детей называет спиногрызами, клопами, гаденышами. Рассказывает коллегам, у кого по двое детей, до скольки правильно грудью кормить, как вести себя при высокой температуре у ребёнка, какие прививки можно делать, а какие нет. И все это с осуждением
14
Например, грудью кормить - от лукавого.
Ви не переконаєте. Дитина - це постійна робота. І ті, хто мають няню чи бабусю починають умнічати, розмовляти про баланс і так далі. А насправді - ті, хто без допомоги, вони не живуть життям дітей, вони просто працюють мамою 24/7. І це справді складно. У мене 2 дітей і 2 варіанти.
4
18
2
У меня жизнь полностью адаптирована под детей, благодаря чему я как раз все успеваю и все получается. Поэтому для меня как раз, если все продумано и сделано как хорошо всем, то это единственный способ наслаждаться материнством и не потерять в нем себя.
Но меня в целом советы ни детных, ни бездетных не интересуют обычно, я их ’закрываю’ и мне их и не дают))
Но меня в целом советы ни детных, ни бездетных не интересуют обычно, я их ’закрываю’ и мне их и не дают))
8
Поясніть - що значить жити життям дитини. От маєш дворічну дитину - і ти їй така зранку - ну ти роби що хочеш, в я пішла своє життя жити?😂
7
19
Читаю тему, как сплетницы строка за строкой полнейшего бреда, а что не так, а почему не так, пони однодневка чайлдфри ненавидящая детей кидается фразами о трахе и залетами.
Семечек вам девчат надо и попкорна.
Семечек вам девчат надо и попкорна.
1
5
Она несчастный человек, вот и лезет в чужую жизнь. Не важно, права она или нет, ее советов не просят. Не обращайте внимание
12
7
Конкретно таких примеров и разговоров у меня не было с бездетной подругой. То что вы описали, для меня из серии ’что занадто, то нездорово’, я во всём стремлюсь к балансу, в том числе между интересами своими и детей. Про инста див вообще молчу - тоже мне эталон....
Если говорить в целом о советах от бездетной - бывали некоторые моменты, которые внутренне подбешивали меня, но обижать подругу мол своих нет, ты не шаришь - я таким не занимаюсь. Я понимаю, что она может не все понимать. Даже мамы двух детей с разным темпераментом могут не все понимать о ситуации друг друга) просто отпускаю такие моменты, не парюсь о них.
Если говорить в целом о советах от бездетной - бывали некоторые моменты, которые внутренне подбешивали меня, но обижать подругу мол своих нет, ты не шаришь - я таким не занимаюсь. Я понимаю, что она может не все понимать. Даже мамы двух детей с разным темпераментом могут не все понимать о ситуации друг друга) просто отпускаю такие моменты, не парюсь о них.
5
Я ходжу психологу что б научиться тому что говорит ваша подруга. Плохо получается когда вся жизнь в детях, потеряла себя
4
Це як? «Маш, от шо мені робить, відлучать від ГВ чи не відлучать?»
Чи просто вона, наприклад, каже в розмові, що їй непросто. Але блін, має ж бути якась емоційна зрілість та емпатія для того, щоб фільтрувати те, що говориш?
У мене є подруга чоловік якої на фронті. Діти одного віку у нас з нею. Але у мене є допомога, а у неї нема. І коли вона каже, що якось підзадовбалась, я мовчу/обіймаю/ кажу, що розумію, що вона молодець і чудово справляється/ пропоную допомогу. А не починаю давати поради і розповідати, що в мене така сама дитина і все ок, а ще блогери теж не жаліються.
Це ж прості якісь людські речі.
Чи просто вона, наприклад, каже в розмові, що їй непросто. Але блін, має ж бути якась емоційна зрілість та емпатія для того, щоб фільтрувати те, що говориш?
У мене є подруга чоловік якої на фронті. Діти одного віку у нас з нею. Але у мене є допомога, а у неї нема. І коли вона каже, що якось підзадовбалась, я мовчу/обіймаю/ кажу, що розумію, що вона молодець і чудово справляється/ пропоную допомогу. А не починаю давати поради і розповідати, що в мене така сама дитина і все ок, а ще блогери теж не жаліються.
Це ж прості якісь людські речі.
19
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу