Мами з малими дітьми в Німеччині, чи комфортно дітям і вам разом з ними?

Немцы по этому и в шоке 😁да и они и подумать не могли , что украинца во время войны будет таким интересоваться переезжая на социал

Ми поки що не відвідуємо садок/школу. Записані у чергу. Але скажу, що вже не подобається їхнє ставлення: вони ніби шукають, до чого придиратись, постійно запитували, чому дитина ніби сумна, ніби невесела? Я відповідала, що дитина не звикла до сторонніх людей, мову ще не розуміє. Щоб Ви розуміли тут навіть у садок є співбесіда. Так от, пішли ми на таку співбесіду і вона лишила не надто гарне враження.
Дуже багато паперів. Просто гори по будь-якому питанню. Навіть жінка-німкеня, яка здала нам житло, зізналась, що вони, німці, які все життя живуть у Німеччині, не можуть розібратись з деякими паперами.
Щодо мовного барʼєру: є багато спеціалістів, які не знають англійську і через мовний барʼєр треба наймати перекладача. Навіть якщо Ви добре володієте англійською-багато спеціалістів навіть рахувати нею не вміють і Ваші знання Вам ніяк не допоможуть. Тому без знань німецької дуже важко.
Буквально на кожному кроці купа умов, попереджень.
Чесно кажучи, мені навіть у Польщі, яку так люблять хейтити, сподобалось набагато більше.
Там моя дитина у 8 років сама гуляла у дворі та ходила по невеликому району.
В Німеччині я не випускаю дітей одних, навіть сина, якому 11 років, хоча живемо у спальному районі. Тут потрібен тотальний контроль за дітьми.
Багато нюансів. Плюс лише в тому, що в цій країні є виплати.

Кожна адекватна людина хоче добра собі та своїм дітям. Це нормально, що люди цікавляться такими питаннями.

Дивно було б, аби на третьому році повномасштабного вторгнення їхали навмання

Я переспрошу, правильно ли я поняла?
Было бы удивительно если бы сейчас выезжали с Украины?

Де ви це прочитали?

Ми поки що не відвідуємо садок/школу. Записані у чергу. Але скажу, що вже не подобається їхнє ставлення: вони ніби шукають, до чого придиратись, постійно запитували, чому дитина ніби сумна, ніби невесела? Я відповідала, що дитина не звикла до сторонніх людей, мову ще не розуміє. Щоб Ви розуміли тут навіть у садок є співбесіда. Так от, пішли ми на таку співбесіду і вона лишила не надто гарне враження.
Дуже багато паперів. Просто гори по будь-якому питанню. Навіть жінка-німкеня, яка здала нам житло, зізналась, що вони, німці, які все життя живуть у Німеччині, не можуть розібратись з деякими паперами.
Щодо мовного барʼєру: є багато спеціалістів, які не знають англійську і через мовний барʼєр треба наймати перекладача. Навіть якщо Ви добре володієте англійською-багато спеціалістів навіть рахувати нею не вміють і Ваші знання Вам ніяк не допоможуть. Тому без знань німецької дуже важко.
Буквально на кожному кроці купа умов, попереджень.
Чесно кажучи, мені навіть у Польщі, яку так люблять хейтити, сподобалось набагато більше.
Там моя дитина у 8 років сама гуляла у дворі та ходила по невеликому району.
В Німеччині я не випускаю дітей одних, навіть сина, якому 11 років, хоча живемо у спальному районі. Тут потрібен тотальний контроль за дітьми.
Багато нюансів. Плюс лише в тому, що в цій країні є виплати.

Немцы по этому и в шоке 😁да и они и подумать не могли , что украинца во время войны будет таким интересоваться переезжая на социал

Ну в 8 лет как-то рановато детей отпускать одних гулять даже в Украине. Разве что в селе..ютв Харькове в 8 лет дети одни не гуляли до войны... И в школу большую часть родители отводили и забирали в этом возрасте....гуляли в таком возрасте сами дети из неблагополучных семей ... А сейчас в Харькове чертишо.... Малышня сама гуляет на смотря на взрывы.. Это дети по переселенцев из сел и пригорода, они у себя так привыкли, другая часть детей гуляет сама потому что мамы вынуждены работать.... Садики закрыты, закрыты....

Я если что не против беженства и только за в наших реалиях. Но с утра фантазирую, представила как эту картинку видят иностранцы. Над головой у украинцев летают кабы и ракеты и утро в обычной семье- Мама с 3 детьми записываясь на ногти попутно мониторит на форумах где для беженцев более подходящий климат для детей и приличные садики)))

Багато українських дітей та мам, то з ними і спілкуємося. У мене є одні німецькі друзі. Дитина занадто мала, щоб заводити друзів) розваг особливо немає, але це я в маленькому містечку. Якщо є машина це питання знімається, та й громадський транспорт тут розвинений добре, тиха бажання можна кататися і розважатися. У мене дитина тут народилася, то ясно що часто плакала, і зараз буває. Ніколи не скаржилися сусіди. Але на лі мною живуть українці. Законів тиші особливо мені здається ніхто не притримується. Ну хіба ввечері і в неділю. Вдень в тизв години всі роблять кому що треба. В нашому місті не вистачає педіатрів. Садочок гарний, в період адаптації дозволяють батькам ходити разом з дитиною скільки треба, прислухаються до побажань. Але є деякі моменти, які мені не подобаються. З 14 дітей, в яслах куди ходить моя дитина, 4 німців, 9 - араби в вихідці з Африки

А чим ваша дитина краща за арабську чи африканську?

А де порівнювала?

Але є деякі моменти, які мені не подобаються. З 14 дітей, 9 араби вихідці з Африки.
Для німців ми також вихідці з країн третього світу. І нічого з цим не поробиш

Але є деякі моменти, які мені не подобаються. З 14 дітей, 9 араби вихідці з Африки.
Для німців ми також вихідці з країн третього світу. І нічого з цим не поробиш

Все просто,все украинцы едут в большие города и селятся поближе к центру,а немцы живут на окраинах,где тихо,чисто и спокойно
куда и ходят в садик и начальную школу их немецкие дети

У мене маленьке містечко де в принципі напряг з садками. Я написала заяву в 5 садочків, пішла туди де знайшлося місце. Так, підозрюю що це не найкращій садок, тому місце і знайшлося)