Лінива, не каюсь• 10 июля 2024
Выгорание в декрете
Девочки, как вы справлялись с выгоранием, пока дети маленькие? Я третий год с детьми, старшей 2 года с хвостиком, младшему 3 месяца. Устала ужасно и выгорела, нет удовольствия даже от мелочей типа вкусного кофе, нет сил и желания играть с детьми, сон не приносит отдыха. Постоянно хочется плакать, постоянно напряжённая, все делаю с огромными усилиями.
Сейчас появилась возможность оставлять детей с надёжной няней ненадолго, часов до трёх. И я так хотела этого времени для себя, чтобы хотя бы в туалет пойти в спокойствии и тишине, а теперь не знаю, что с этим временем делать. Раньше шила (как хобби), сейчас не тяну, соображаю медленно. Да и не хочется.
На работу выходить пока не хочу, работала в коррекционной педагогике, там тоже тесное взаимодействие с детьми, не вывезу это сейчас.
Просьба не клевать и не токсить, психиатр поставил депрессивный синдром, выписал месяц психотерапии и при отсутствии положительной динамики пить медикаменты. Говорит, роды были совсем недавно и может стать лучше по мере восстановления гормонов. Психотерапевта нашла, вчера начали работать, инструкции получила.
Поддержите, пожалуйста. Как вы справлялись? Как отдыхали или отдыхаете с детьми? Или от них? Что я делаю не так?
Сейчас появилась возможность оставлять детей с надёжной няней ненадолго, часов до трёх. И я так хотела этого времени для себя, чтобы хотя бы в туалет пойти в спокойствии и тишине, а теперь не знаю, что с этим временем делать. Раньше шила (как хобби), сейчас не тяну, соображаю медленно. Да и не хочется.
На работу выходить пока не хочу, работала в коррекционной педагогике, там тоже тесное взаимодействие с детьми, не вывезу это сейчас.
Просьба не клевать и не токсить, психиатр поставил депрессивный синдром, выписал месяц психотерапии и при отсутствии положительной динамики пить медикаменты. Говорит, роды были совсем недавно и может стать лучше по мере восстановления гормонов. Психотерапевта нашла, вчера начали работать, инструкции получила.
Поддержите, пожалуйста. Как вы справлялись? Как отдыхали или отдыхаете с детьми? Или от них? Что я делаю не так?
3
3
36
0
зачем вы рожали с таким маленьким промежутком?
и это тоже пройдет, лет через 10 станет легче, прийдется адаптироваться к новым условиям
и это тоже пройдет, лет через 10 станет легче, прийдется адаптироваться к новым условиям
1
7
1
И правда. Сейчас быстренько засуну одного назад, чтобы стало легче.
Затем, что сразу хотели двоих детей с небольшой разницей. Я не с луны, я понимала, что это не будет просто. У людей бывают трудности и с одним ребенком, тут, по-моему, количество детей второстепенно.
Затем, что сразу хотели двоих детей с небольшой разницей. Я не с луны, я понимала, что это не будет просто. У людей бывают трудности и с одним ребенком, тут, по-моему, количество детей второстепенно.
2
9
1
Тут лише час допоможе🤷♀️ робити певні зусилля над собою і «виходити в люди» без дітей на ці три години: парк/кафе/шопінг на себе/кіно що небудь аби лише відволіктися і провести час із собою.
1
2
Тут все просто.
Вам потрібно ’ відпочивати в соціумі’
Нажаль ви вибрали шлях дітей з невеликою різницею. Тому ваш тяжкий шлях ще попереду
Вам потрібно ’ відпочивати в соціумі’
Нажаль ви вибрали шлях дітей з невеликою різницею. Тому ваш тяжкий шлях ще попереду
Я була на вашому місці ще додавалися постійні конфлікти з чоловіком та туго з фінансами
Це дало поштовх
Вигребсти нам обом
Діти в садок стали працювати придбали житло зробили ремонт
За тим інше і так далі
Зараз народила з великим проміжком 12 р то насолода тепер який він чудовий
Старші розумнички мої
Все так мало бути і цей період теж
Це дало поштовх
Вигребсти нам обом
Діти в садок стали працювати придбали житло зробили ремонт
За тим інше і так далі
Зараз народила з великим проміжком 12 р то насолода тепер який він чудовий
Старші розумнички мої
Все так мало бути і цей період теж
Старшую в ясли и морально смириться что да, сейчас такая ситуация и вы никуда не денетесь. Вы сделали осознанный выбор. Вы взрослый человек и вы со всем справитесь. Я просила маму или папу погулять с коляской, сама в интернете искала вещи для детей, меня это так успокаивало. У вас может другие способы успокоится. Но вы в этой ситуации не жертва. Не надо себя так ощущать, что вы бедная, несчастная. С такими маленькими детьми вы можете быть в ресурсе только если с вами круглосуточно няня и помощница по дому, в ином случае просто смиритесь. Через лет 7-8 будет легче.
Як мама двох дітей, декрети були для мене каторгою а не відпусткою. Коли я працювала, фізично було важче, але морально набагато легше. Я реально на роботі аідпочивала
2
Це зрозуміло
Вибачте але
У ваших діток є мама а вони у вас
Здорові головне
Переключення активні прогулянки спілкування з іншими це те, що потрібно
Вибачте але
У ваших діток є мама а вони у вас
Здорові головне
Переключення активні прогулянки спілкування з іншими це те, що потрібно
Пошлю вас на групповой спорт. Там найдете вдохновение и подружек потрещать о житие/бытие. Не сидите дома, пока есть няня. Не варитесь в «поели?», «покакали?», «что купить?». Чем дальше и больше времени вне дома, тем больше наберетесь сил и соскучитесь по бытовухе.
1
1
Кількість і вік дітей - першочергово. Коли у вас діти з нормальною різницею, ви навпаки кайфуєте від цього періоду і приділяєте якісну увагу кожній дитині, а не просто, щоб було.
4
Я тоже хочу 3го ребёнка, жду когда ещё младший подрастёт до возраста хотя бы 9-10 лет. Оно то классно пока они двое малыши, в этом своя прелесть. Но поняла что хочу отдельно ещё одного ребёнка, без.отвлекания на игры и нытье кого- то ещё.
2
Ні, кожній дитині окремо увага не якісна, бо в них різні інтереси і ви завжди робите вибір, кому її приділити
1
Уже ничего не исправить, автор исходит из своих реалий. Я
в первом отпуске по уходу за ребенком поняла, что это день сурка, который никто не оценит, а профдеградация на лицо. Поэтому у нас один ребенок.
в первом отпуске по уходу за ребенком поняла, что это день сурка, который никто не оценит, а профдеградация на лицо. Поэтому у нас один ребенок.
4
Вообще это не проблема, если хотите работать.
Во Франции ребенка с 2,5 мес отдают в ясли, декрет только 3 мес суммарно, даже до родов всего за месяц отпуск. Так что часто рожают когда ещё даже отпуск не начался, не все ж до 40 недель донашивают.
У кого есть больше денег, те нанимают няню, которая с одним или максимум тремя детьми сидит.
Работать часто легче, чем сидеть с детьми.
Если у вас рядом родители, то они выполняют функцию нянь, ясель.
Ну а те кто не вывозит морально, не рожают с маленькой разницей.
Во Франции ребенка с 2,5 мес отдают в ясли, декрет только 3 мес суммарно, даже до родов всего за месяц отпуск. Так что часто рожают когда ещё даже отпуск не начался, не все ж до 40 недель донашивают.
У кого есть больше денег, те нанимают няню, которая с одним или максимум тремя детьми сидит.
Работать часто легче, чем сидеть с детьми.
Если у вас рядом родители, то они выполняют функцию нянь, ясель.
Ну а те кто не вывозит морально, не рожают с маленькой разницей.
1
Семья -это всегда компромисс. Качественное внимание -это когда вы наксерили себя, а не родили) У моего 1 ребенка совсем другие увлечения, желания и мировосприятие. Поэтому любое совместное времяпрепровождение -это компромисс. Хорошо, сейчас муж подхватил нашего подростка и его развлекает, а я честно могу сказать «простите, сегодня без меня» 
1
я вас розумію. мені важко було поки було гв, гормони грали мені не на користь. була тривала післяпологова депресія. як закінчила гв в два роки дитини так стало на голову легше.
працювати почала в 1.5 роки дитини, теж стало краще, мозок почав працювати і «відновлюватись», було відчуття шо роблю шось корисне, для мене це важливо. бо домашні справи це рутина і ніхто їх не помічає.
зараз дитині 4 роки, стало ще трошки легше. але одноманітність все одно нікуди не дівається.
і досі не можу займатись тим що раніше приносило задоволення, бо вільний час є рідко, плюс психологічний фактор що тільки сяду шось робити то буде постійне мамкання, навіть якщо дитина спить, не можу розслабитись і шось робити для себе. раніше любила вишивати і малювати.
тримайтесь ❤️
працювати почала в 1.5 роки дитини, теж стало краще, мозок почав працювати і «відновлюватись», було відчуття шо роблю шось корисне, для мене це важливо. бо домашні справи це рутина і ніхто їх не помічає.
зараз дитині 4 роки, стало ще трошки легше. але одноманітність все одно нікуди не дівається.
і досі не можу займатись тим що раніше приносило задоволення, бо вільний час є рідко, плюс психологічний фактор що тільки сяду шось робити то буде постійне мамкання, навіть якщо дитина спить, не можу розслабитись і шось робити для себе. раніше любила вишивати і малювати.
тримайтесь ❤️
Ответ дляСвезло так свезло
Семья -это всегда компромисс. Качественное внимание -это когда вы наксерили себя, а не родили) У моего 1 ребенка совсем другие увлечения, желания и мировосприятие. Поэтому любое совместное времяпрепровождение -это компромисс. Хорошо, сейчас муж подхватил нашего подростка и его развлекает, а я честно могу сказать «простите, сегодня без меня»
Увага малій дитині зовсім не про компроміс, її просто приділяють. В старші вже самі себе розважають, в цьому і вся суть, що не потрібно розриватися між двома, коли один хоче їсти, а інший гуляти
Это у меня ужасное выгорание, вообще ничего не хочу. Просто проживаю дни, готовка, дебильная уборка. Не работаю уже 3 года и не могу пойти. Переехали с оккупации, никого в новом городе нет, мы сами. муж работает, старший ребенок может самостоятельно ходить на учебу, младшего нужно возить в школу, потому что рядом нет с укрытием, оставить его не могу т.к нужно отвозить и забирать. Никаких нянь не может быть и так выживаем. Вот просто живу, надоела эта рутина до ужаса.
ні, було багато невдалих досвідів медикаментозного лікування коли ставало ще гірше. з малою дитиною боялась ось цього випадку коли стане гірше, тому барахталась так 😖
з 1.5 роки почала, спочатку хаотичні денні прикладання забрала, згодом нічні прибрала і залишилось буквально 2 вдень. потім почалась війна і я ще трималась за гв, бо була ймовірність окупації, а гв краще ніж нічого. до 2 років вже було 1 годування і то не кожен день, і тільки якщо стресує наприклад. і після двох років через пару тижнів повністю гв закінчили
Не бійтеся лікувати депресію медикаментозно. Мінімізуйте вашу участь в усіх процесах. Я десь до року дитини тупо виживала на мінімалках. Ніякої хатньої роботи, ніякої діяльності за межами догляду за дитиною. Спала з дитиною при будь-якій можливості.
На вашому місці я б старшу віддавала в садочок. Вакцинувати за графіком молодшу, щоб мінімізувати наслідки садочкових вірусів. Якщо є няня, ок, не відмовляйте собі в ній. Прийміть ванну, подивіться фільм, поспіть, сходіть в магазин. Мені по перших порах вихід на пошту без дитини був в радість.
На вашому місці я б старшу віддавала в садочок. Вакцинувати за графіком молодшу, щоб мінімізувати наслідки садочкових вірусів. Якщо є няня, ок, не відмовляйте собі в ній. Прийміть ванну, подивіться фільм, поспіть, сходіть в магазин. Мені по перших порах вихід на пошту без дитини був в радість.
1
Не было никакого выгорания, с пол года старший был с няней, я на работе. Младшую родили, через 10 лет, декрет был в радость. Время на себя было, муж хорошо помогал с детьми.
Таке буває. З вами все нормально. Ви зможете.
Няня є, терапія є, медикаменти є. Ще трохи Додайте спорт(краще у групі) та спілкування( подружки, клуб якийсь по інтересам та навіть бібліотека).
Няня є, терапія є, медикаменти є. Ще трохи Додайте спорт(краще у групі) та спілкування( подружки, клуб якийсь по інтересам та навіть бібліотека).
1
У меня тоже полное выгорание. Ребенку ровно два.
И понимаю что больше детей не хочу ближайшие года.
Декрет меня схомячил с потрохами.
Но один момент это то что я без помощи
И понимаю что больше детей не хочу ближайшие года.
Декрет меня схомячил с потрохами.
Но один момент это то что я без помощи
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу