Хто в депресії , зайдіть і почитайте мою історію. Завжди вірте в себе

Я виросла у дуже бідній родині. Батько пив, матір була схильна до самогубства.
Ніколи гарно не одягалась, нікуди не їздила.
Закінчила школу на 3ки, здала іспити (тоді вже було зно) і сусідка порадила мені їхати до столиці. Так і сказала ‚їдь, дитино, до Києва, з голоду там не пропадеш‘.
В Києві я вступила до університету на контракт, сама працювала в магазині і оплачувала.
Немала ні одягу, нічого.
Купила дешевенький телефон
Отак і гнула спину, працюючи по 15 годин на добу.
Вчилась так сяк
Як тут в магазині познайомилась з жіночкою, вона сказала, що нічого гнути спину тут і запросила в іт компанію на стажування.
Замовила словечко за мене і я почала старанно вчитись.
Вивчилась, почала працювати.
Так як ззовні я дуже і дуже посередня, то на багатого чоловіка не розраховувала. Взагалі ні на кого не розраховувала.
Як тут за мною почав залицятись мій майбутній чоловік, із пристойною зарплатнею.
Носить мене на руках, кохає.
Тепер все добре
Але скільки разів я хотіла померли і думала про це, не можу сказати..
Вірте в себе.
Все обов‘язково може змінитись в кращий бік