Мадам Тю-лю-лю• 19 июля 2024
Я дурна чи є ще хтось такий?
Я час від часу оглядаю дітей, хребет, родимки, лімфовузли. Але не зовсім знаю як то все має бути в ідеалі, і вічно щось надивлюсь і потім переживаю.
От наприклад, в травні були планові УЗД - внутрішніх органів, щитовидки і відразу попросила щоб подивились шийні , підщелепні і надключичні лімфовузли. Всі в нормі.
Потім ще по іншому питанні була в імунолога, місяць тому , то відразу також спитала за лімфовузли, вона пропальпувала їх і сказала що те що вони є на шиї то все ок. Вони нормальні і по пальпації і по УЗД. Ще пальпувала лікар надключичні, підпахвами і пахові - сказала що все добре.
Але щось сьогодні мене дьорнуло подивитись що там і ніби щось нащупала над ключицею, але один раз ніби є, інший ніби нема, якась наче гулька, а наче й ні. Мене аж в жар кинуло. І от сиджу і думаю,
УЗД два місяці тому сказав що все ок, лікар імунолог місяць тому сказав що все ок. Нащо я сьогодні туди лізла це по перше, по друге якщо б там було щось не так то певно хтось або імунолог або УЗД точно б щось помітили, правильно?
Хто ще є такий як я, з таким характером який вічно десь не туди хоче лізти, як ви справляєтесь з собою? І скажіть що б робили в моїй ситуації, бігти знов на УЗД?
От наприклад, в травні були планові УЗД - внутрішніх органів, щитовидки і відразу попросила щоб подивились шийні , підщелепні і надключичні лімфовузли. Всі в нормі.
Потім ще по іншому питанні була в імунолога, місяць тому , то відразу також спитала за лімфовузли, вона пропальпувала їх і сказала що те що вони є на шиї то все ок. Вони нормальні і по пальпації і по УЗД. Ще пальпувала лікар надключичні, підпахвами і пахові - сказала що все добре.
Але щось сьогодні мене дьорнуло подивитись що там і ніби щось нащупала над ключицею, але один раз ніби є, інший ніби нема, якась наче гулька, а наче й ні. Мене аж в жар кинуло. І от сиджу і думаю,
УЗД два місяці тому сказав що все ок, лікар імунолог місяць тому сказав що все ок. Нащо я сьогодні туди лізла це по перше, по друге якщо б там було щось не так то певно хтось або імунолог або УЗД точно б щось помітили, правильно?
Хто ще є такий як я, з таким характером який вічно десь не туди хоче лізти, як ви справляєтесь з собою? І скажіть що б робили в моїй ситуації, бігти знов на УЗД?
показать весь текст
9
73
0
Ви просто зациклена на них, є ще багато страшних хвороб, які не стосуються лімфовузлів. Поменше читайте в інтернеті
А що нема таких мам? От наприклад у ваших дітей є сколіоз, чи поганий зір, ви ж також при якихось обставинах то помітили. Чи наприклад помітили якусь гульку і що далі? Куди йдете чи просто не звертаєте на неї увагу ?
5
Скажу грубо .
Або лягайте в дурку на лікування, або влаштуйте дитині похорон.
Труну, цвинтар, церкву.
Зробіть з себе нещасну маму, кидайтесь на труну із словами: а я казала, що дитині щось не то, а мені не вірили... Носіть траур...
Ревіть хоть місяць, але накінець відпустіть дитину і ті кляті лімфовузли. Вас же не її здоров´я цікавить , а річ зовсім в іншому.
Бо інакше дитина скоро стане пацієнтом психіатра.
Або лягайте в дурку на лікування, або влаштуйте дитині похорон.
Труну, цвинтар, церкву.
Зробіть з себе нещасну маму, кидайтесь на труну із словами: а я казала, що дитині щось не то, а мені не вірили... Носіть траур...
Ревіть хоть місяць, але накінець відпустіть дитину і ті кляті лімфовузли. Вас же не її здоров´я цікавить , а річ зовсім в іншому.
Бо інакше дитина скоро стане пацієнтом психіатра.
2
Мій син лежав в онкогематології з лейкозом. До стаціонарах лімфовузли були в нормі. Хворобу взагалі випадково виявили.
Тобто не завжди це показник.
Через ваші постійні гглчди у дитини лише в працюється тривожність і потім сам може вишукувати у себе хвороби.
Нам навіть в лікарні лікарі говорили, щоб поводили себе так, ніби у дитини все ок, просто захворів і скоро вилікується.
Тобто не завжди це показник.
Через ваші постійні гглчди у дитини лише в працюється тривожність і потім сам може вишукувати у себе хвороби.
Нам навіть в лікарні лікарі говорили, щоб поводили себе так, ніби у дитини все ок, просто захворів і скоро вилікується.
1
У меня у ближайших родственников три раковых заболевания на двоих, с молодых лет, и папа уже мертв, а у мамы лимфома. Проверяюсь раз в год без фанатизма, чему быть - тому не миновать. Не суждено прожить до старости - так хочу отведенное прожить насыщенно и качественно, а не трястись постоянно в ожидании
2
Ну це ж не має доходити до фанатизму і нав‘язливості. Є ж різниця просто так накрутити себе і постійно ходити по лікарям ,і коли дійсно є причина
1
Але ж ви не знаєте чи були в нормі бо не щупали, так? Я нащупала гульку на шиї , а сьогодні біля ключиці, але візуально їх не видно зовсім.
5
Ну і що? Я також у себе можу нащупати. І скоріш за все то не біля ключиці, а ближче до плеча , це також шийний лімфовузол рахується. От чому ви зациклені саме на тих лімфовузлах ,є ще багато інших хвороб, тому досить їх щупати
Автор
Ну ви ж уже навіть в групу Доказові батьки писали. Вам лікарі чітко відповіли.
Ідіть лікуйтеся, проходьте психотерапію, це не смішно, ви покалічите дітям психіку.
Ну ви ж уже навіть в групу Доказові батьки писали. Вам лікарі чітко відповіли.
Ідіть лікуйтеся, проходьте психотерапію, це не смішно, ви покалічите дітям психіку.
3
От не можу справитись з собою. Зациклилась на них і постійно про них думаю, хочу їх пощупати чи не збільшились, чи нічого нового не з´явилось. Лікар імунолог сказала що вони все ок. Але каже навіть якщо збільшуються під час хвороби то ок. Потім мають зменшитись. А якщо збільшуються безпричинно тоді і хвилюватись. От і я почала їх пробувати, щоб не упустити безпричинного збільшення.
В сенсі не знаю?
Дитину оглядав педіатр з народження, перед вакцинами, наприклад.
При оглядах завжди дивляться лімфовузли на шиї принаймні
Перед лікарнею звичайно його дивились і педіатр, і гематолог, ЛВ були в нормі всюди. Про що я і пишу. Це коли вже підозра була на онко.
Не з вулиці ж ми прийшли в онкогематологію ’Здрастуйте ми до вас полежати’.
І в стаціонарі лікар звичайно оглядав повністю. Все ок було.
Дитину оглядав педіатр з народження, перед вакцинами, наприклад.
При оглядах завжди дивляться лімфовузли на шиї принаймні
Перед лікарнею звичайно його дивились і педіатр, і гематолог, ЛВ були в нормі всюди. Про що я і пишу. Це коли вже підозра була на онко.
Не з вулиці ж ми прийшли в онкогематологію ’Здрастуйте ми до вас полежати’.
І в стаціонарі лікар звичайно оглядав повністю. Все ок було.
1
Таких більше немає, то мабуть ви ...... Чого ви причепитися до них? Відкрийте шкільний підручний, лв є у всіх, їх не може на бути. Нащо ви онко шукаєте дітям?
3
Ясно. Вибачте дякую. Не знаю чому мене так накрило з тими лв, я постійно про них думаю. Він має на шиї кілька таких до 1 см , вже дуже давно. Я вже про них знала і не переживаю по цьому приводі.
А тепер якогось фіга вирішила пощупати надключичні, не знаю де вони мають бути, але по УЗД сказали ок все ,імунолог сказала ок, а я сьогодні щось ніби знайшла і все , сиджу руки трусяться, я б вже бігла і на УЗД і десь в лікарню.
А тепер якогось фіга вирішила пощупати надключичні, не знаю де вони мають бути, але по УЗД сказали ок все ,імунолог сказала ок, а я сьогодні щось ніби знайшла і все , сиджу руки трусяться, я б вже бігла і на УЗД і десь в лікарню.
3
Ви більше шкоди приносите дітям, ростите з них вічно хворих, нервових, дитина теж переживає, нащо їм ті лікарі весь час?
4
Як мама дитини, яка пройшла дитячу онкологію, лежала ще з 30-ма мамами два роки і бачила багато всього - не шукайте проблем. Дайте дитині насолоджуватись життям, воно у них і так важке через війну, ковіди і т.д.
Не лише лімфовузли є симптомом. Вони вже потім можуть вилізти якщо що.
Не травмуйте психіку дитині, бо потім важко виходити з цього стану.
Були з нами діти, яких мами теж так оглядали весь час, вони все одно потрапили в лікарню, лікування було як у всіх інших. Але діти намагались з собою покінчити бо прийшло те, чого так боялась мама. Інші діти грали, навіть підлітки закохувались зустрічались у відділенні, а ті в депресію впадали і ще додатково доводилось лікувати.
Ви хочете довести дитину до психіатра в майбутньому? Навіщо?
Не лише лімфовузли є симптомом. Вони вже потім можуть вилізти якщо що.
Не травмуйте психіку дитині, бо потім важко виходити з цього стану.
Були з нами діти, яких мами теж так оглядали весь час, вони все одно потрапили в лікарню, лікування було як у всіх інших. Але діти намагались з собою покінчити бо прийшло те, чого так боялась мама. Інші діти грали, навіть підлітки закохувались зустрічались у відділенні, а ті в депресію впадали і ще додатково доводилось лікувати.
Ви хочете довести дитину до психіатра в майбутньому? Навіщо?
1
1
Ні, не було жодних.
Проходили обстеження перед садочком. Виявили випадково, як і у половини відділення (потім же ми всі обговорювали хто як потрапив в лікарню).
Проходили обстеження перед садочком. Виявили випадково, як і у половини відділення (потім же ми всі обговорювали хто як потрапив в лікарню).
Пощупайте краще у чоловіка щось). І кожен день. І він буде задоволений, і ви щаслива та забудете про ці лв. І діти будуть здорові і щасливі.
2
Ви не дурна, в мене так знайома навесні в себе пухлину грудей намацала. Хоча в січні чесно проходила медогляд для санітарної книжки. Вона працює з продуктами харчування. Ще в пухлина виявилася агресивною. Крім операції, тепер 6 хімій тре ба пережити, а потім ще радіо опромінення.
Была у меня подруга,так она когда открывала медицинский справочник,находила у себя все болезни от А до Я.
Да вам ваши темы и попадались. Вы завалили ими весь форум. Идите в терапию. Плевать на вас с высокой колокольни, но дети не должны страдать из-за вас.
2
От до речі , ця порадниця, тут можна почерпнути багато хороших порад, але я чомусь навіть не читаю інші теми а лише в розділі здоров´я , зазвичай дітей і все приміряю на них. .вже думаю навіть щоб якось заблокувати собі її.
2
Сколиоз-ходили к хирургу и ортопеду,со зрением-да,плановые осмотры раз в 3 месяца.Но у Вас это зацикленность
Чомусь дуже боюсь в дітей онкології. І чомусь саме мене насторожують ті лв. Я коли приходжу до лікаря на УЗД , він каже що ви до них пристали, вони ж у дитини повністю нормальні, а я все одно постійно їх дивлюсь і думаю про них, переживаю за них. І чомусь вічно щось нащупаю і хвилююсь.
Зводила ж дитину в травні на УЗД і в червні до імунолога. І місяць дитину не чіпала, думала мене попустило, але ні, сьогодні знов щупала і щось нащупала. І знов тривога, знов серце б´ється, всі думки цим зайняті. А так надіялась що я після УЗД та імунолога вспокоюсь хоч на півроку рік, але не тут то було. Ще й чек ап зробила - аналіз крові здала, біохімію, цукор, все в нормі. Думала буду мати спокій і тривога відступить, але стало лише на місяць. І знов
Зводила ж дитину в травні на УЗД і в червні до імунолога. І місяць дитину не чіпала, думала мене попустило, але ні, сьогодні знов щупала і щось нащупала. І знов тривога, знов серце б´ється, всі думки цим зайняті. А так надіялась що я після УЗД та імунолога вспокоюсь хоч на півроку рік, але не тут то було. Ще й чек ап зробила - аналіз крові здала, біохімію, цукор, все в нормі. Думала буду мати спокій і тривога відступить, але стало лише на місяць. І знов
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу