Мама тимчасово буде жити з нами.. як пережити це?

То есть, между благополучием детей! и мужем вы выбрали мужа???

И после этого вы считаете что можете судить свою маму?

Как-то все однобоко получается, не находите?

Так зять ей и есть чужой человек . То , что он женился на ее дочери , не делает его автоматически рабом тещи , который ей что-то должен .

И постарайтесь поступить как хорошая мама

Тоді ця ситуація взагалі не вирішиться. Вашій мамі нема де жити уже зараз. І без її згоди співвласник нічого не продасть. Або на житло хоч невелике заробити. Бо або тіснитись або заробляти щоб маму відселити, інших варіантів немає. Хто так кому токсичний хто жертва - тут питання другорядне. Вона мама все ж і Вас виростила. Так що від цього питання Вам буде важко відхреститись. Так це буде трохи дискомфортно їхати десь заробляти але особливо вибору нема. Або з мамою і разом у квартирі свекрухи або мати своє. Само собою не вирішиться. Або маму брати і на заробітки разом

А как вы их сейчас поднимаете?

Якби було навпаки, в нас немає дому в неї є. То вона вела себе так само, вона права і все по її правилам. То це логічно. Але коли живе в нас вдомі то все одно мають бути по її правилам, під неї підлаштуватися.

А вы сами найти не хотите?
Поехать на заработки, например

У вас двое детей и голая дупа

Вам уже 40. Учитесь пресекать подобные разговоры и проработайте свои обиды. В нас гены наших родителей - 50% ваших генов - это ваша мама. Я думаю, что вы сможете найти общий язык. И апгрейдить свою психику, сделать ее более устойчивой. А то по вашим сообщениям веет инфантильностью и вечными обидами, воспоминаниями, безисходностью. Наша жизнь в наших руках, и то, как мы себя чувствуем зависит от нашего отношения к ситуации. Сейчас все оказались в сложной позиции, тут или плакать и страдать, или менять свои взгляды и искать способы выбраться. Вам жизнь дает шанс в себе разобраться, отпустить все старое. У вас все получиться

Автор тоже не сильно далеко от мамы ушла

Чужі ні. Але чекати від зятя що буде допомагати тещі,а не від своєї доньки яку ростила - схоже на якусь купівлю-продаж. Я тобі дочку виростила,а ти мені винен що на ній одружився те і те і те. Тобто і заміж мала донька виходити лише заради допомоги матері.Вам не здається що тут щось не так? Так в нормальній родині і зять тещі поможе,і невістка свекрусі. Але видавати дочку заміж щоб мати щось для себе -з початку неправильна позиція. Одна фраза матері про алкаша з яким за пляшку можна домовитись чого варта. Тобто плювати що той буде пити і дочка не буде щаслива, головне щоб мамі було зручно,а донька заради мами хай потерпить - ось що означають її слова як з моєї точки зору.
Зазвичай таким страждають свекрухи - я їй сина виростила, гарного чоловіка! Тому невістка мені винна скрізь у всьому. Тут - винен чоловік доньки. Який повинен помогти тещі але в першу чергу має дбати про дружину - доньку цієї самої тещі.

Я виросла без батька. Звісно я не хочу щоб мої діти теж росли без батька. Я хочу щоб вони росли в повній родині. А не окремо. Маму я не суду, я просто хочу щоб вона до мене відносилася хоч трохи з повагою та любов´ю. А не ’кружите меня, кружите’

Бедный ваш ребенок 14-летний, может ваша мама будет на кухне на раскладушке спать?
Не портите жизнь, нервы и характер подростку.
Ну и мать ваша могла бы комнату у пенсионерки какой-то снять и общение там было бы

Я чекаю продажу своєї спадщини, щоб купити квартиру куди пересилити маму. Питання як довго буде продаватися квартира, то стільки часу вона буде з нами жити .... Я дуже надіюсь що швидко через рієлтора вийде продати. Отримати гроші. І купити щось.

А за что мама должна вас уважать, если вы с мужем не способны нормально обеспечивать семью?
Война уже два года. Можно решить что-то

Вы реально в родительской квартире живёте друг у друга на голове, и ничего не меняете

А дети ваши войну слышат. Потому что вы боитесь мужа бросить на время

Автор. а зачем тему завели? Поныть, чтобы вас пожалели? ПОтому что сморю, ни один совет вам не подходит.

Ну поки на необхідні речі вистачає їжа, одяг, репетитори. Якби як то кажуть завтра скінчиться війна, то в чоловіка автоматично піднімається дохід в рази. Бо будуть відновлювати будувати вкладати в це гроші. Через те що зараз цього мало то і заробітки не великі не стабільні

Якщо цього не було в дитинстві то зараз не буде. Єдина можливість спілкуватись - як двоє дорослих людей,а не з позиції я твоя мама ти мені винна,я твоя дочка ти мені як мама винна. Тільки в цьому випадку можливий якийсь невеликий мир

Жіночки того віку часто аборти робили. Можливо навпаки: треба було зробити на 1-2 аборти менше, щоб було на 1-2 дитини більше, хтось краще допоміг би матері.
Можливо бабця не ту дитину абортувала.

Правильно думаєте. Це Вам питань не вирішить лише гірше стане.

Ні без дітей я не поїду. Чому гола дупа?! Я можу наприклад поки квартиру не продали, викупити частку в співвласника і мати цілу 3к квартиру в 30км від Києва. Але саме через те що в мами немає житла, а в тій квартирі вона жити не зможе да і далеко мені їздити. То вирішили її продати, щоб купити ближче.

Вы серьёзно???

В чому автор судить маму? Що не хоче разом з нею жити? І до чого тут її чоловік? У автора своє життя і свій вибір. Їй краще з чоловіком - має право нікуди не їхати як не хоче. Навіть заради дітей. Ловлю тапки

Хватит держаться за чужие деньги!

Это ещё не ваше.

Вы с мужем чего достигли кроме детей? Ваши дети вас просили их рожать?

Вы жалуетесь на маму а вашей маме было раз в 50 сложнее чем вам

Мне искренне жаль вашу маму.
Походу она за зятя права

Потому что, если б автор состоялось как личность, она бы понимала что дети заботятся о родителях на старости лет

А так... автору дали угол бесплатно. И в этом угле нет угла для ее мамы

Мама сама нічого не шукає... Вона чекає як і вирішу це питання. Але коли я пропоную одразу ні. Я не буду. Я її знаю. Поселю до бабки вона прийде з речами до нас і скаже я там не можу, ви мене не вижинете....все. Була пропозиція поїхати жити до бабусі чоловіка, вона не проти, 3к квартира у бабусі. Моя не хоче. Бо та стара, а моя хвора. Її слова я тільки з тобою можу жити бо ти розумієш мою хворобу або сама.

Бываю просто вредные характеры, а бывают те, кому, чтобы счастливо жить надо кого то есть морально. Мы так свекровь забрали к себе в 2022 и прожили с ней больше года. Так как, я дала отпор свекрови почти сразу. Она начала шпынять и морально есть мою десятилетку и своего сына-моего мужа. Для меня это оказалось еще сложнее.

Маме бы вообще не лезть в семью дочери.
Она выбрала кого выбрала и счастлива с ним.
Там мама токс конкретный и она будет счастлива ,если дочь разведется и будет жить с ней.

що вас тригернуло?) починали писати адекватні речі, а потім щось перемкнуло і почали тупо тролити)
а потім знову нормальні речі пишете. швидко відходите)

Ви дивна мама має мене поважати просто так за те що я її дочка,доросла людина ...а не за те скільки я зараз заробляю. По вашому немає грошей то і поважати не треба

Знаєте мама в цій ситуації точно не винна що захворіла і що її родина не захотіла її прийняти і сварились що та без житла. Мама не винна що вмер Ваш батько і свекри погано ставились і довелось тікати. Так можливо її вина що не було власного житла - але за такі обставини вона не відповідала. І діабет можливо на нервах таке реально важко витримати коли й рідні відвертаються,я особисто це проходила(діабету Слава Богу нема). Але яка різниця вже зараз?
Вам сорок років, мамі шістдесят. Вирішуйте питання як двоє дорослих людей, практично і по суті. Дитячі образи Вам зараз не допоможуть абсолютно. У Вас є проблема - розмовляйте з мамою, працюйте над вирішенням. Все. Відселите маму і тоді будете розбиратись хто що і кому винен.
І так щодо того що пхати цукор і викликати швидку - звісно в 11 років Ви не повинні були,але Ви не думали що в Вашої матері не було вибору?Якби ще й Ви не дали той цукор і вона могла вмерти - далі що? Я не виправдовую тут маму. Але подивіться на ситуацію з точки зору дорослої людини просто. Навряд чи Ваша мама спеціально зробила собі діабет, наїсти можна діабет другого типу від зайвої ваги і переїдання. Так склалась ситуація. Мама зараз токсична - то ставте свої правила. Мама не справилась з життям по суті - так і Ви теж так само не справляєтесь раз зараз не знаєте що з нею робити. Подумайте і вирішуйте разом як двоє дорослих просто.