Як коректно натякнути родичу чоловіка, що ми не маємо його розважати та постійно

запрошувати?
Брат чоловіка з дружиною живуть за дві години їзди від нас у гуртожитку.
Вони чомусь вирішили, що ми маємо постійно їх запрошувати до себе та лишати на ніч, а перед цим розважати весь день, пригощати.. Вони постійно розповідають, як їм важко в гуртожитку, при тому не шукають окреме житло вже рік (після того, як вирішили жити разом).
Нещодавно були у нас, запропонували приїхати погуляти на вихідні, чоловік не зміг відмовити, я одразу сказала йому, що нікого не запрошувала та не чекала і що у нас з дітьми плани. І готувати я нічого не збираюсь, так як нас весь день не буде в місті. Якщо чоловік хоче - нехай йде їх розважає.
Так і вийшло. Вони весь день гуляли, чоловік водив їх по місту, але є нюанс: чоловік все оплачував за власний кошт, тобто зі спільного сімейного бюджету.
Потім привів гостей до нас, перед цим зайшов накупив продуктів, щоб було чим пригостити. Я прийшла і стала до плити, так як і собі і дітям треба було готувати, ну і гостей вже не лишиш голодних. Вони сиділи, навіть не запропонувавши допомогти з вечерею. За посуд теж ніхто не запитав, навіть зі столу не прибрали за собою. Вели себе так, ніби приїхали в готель. Я їм видала постільне, полотенця, нагодувала.
В нас наступного дня були справи, тому ми пояснили, що йдемо на весь день. Після сніданку провели їх на вокзал.
Не пройшло й пари днів, як брат чоловіка вже виписує, що можна було б сходити туди й туди, в нас тут багато місць, куди можна піти, а вони живуть в смт, де нічого цікавого немає. Звісно, після цього послідує ночівля у нас.
Я людина гостинна, але мені такі гості не подобаються. Якщо хочете приїхати - чекайте на запрошення, і платіть за продукти, купуйте половину, а не чекайте, що вас нагодують, розважать і вкладуть спати.
Чоловік не може поговорити з ними напряму, щоб не образились. Як коректно натякнути, що гостинність має межі?