Прочитала в чаті однієї з країн таке повідомлення (хай вибачить мені автор). Давайте поговоримр. Як ви думаєте?
"Я вже другий місяць в Україні, і це вже 3й раз за рік. І ось що я зрозуміла. Нас тут вже не приймуть..ніколи. І ніяк. Людям не важливо скільки ви були за кордоном і чому, що ви бачили війну не в екрані, а з віконечка підвалу, що в них є житло і майно, а ви все втратили, що ви робите,кому допомогаєте і скільки донатите. Якщо за кордоном- то це сприймається як зрада. Люди вимірюются горем. Тому якщо хтось і повернеться, то вони будуть усе життя відчувати себе чужинцями в своїй країні. Нажаль горе, не всіх робить чуйними(("
"Я вже другий місяць в Україні, і це вже 3й раз за рік. І ось що я зрозуміла. Нас тут вже не приймуть..ніколи. І ніяк. Людям не важливо скільки ви були за кордоном і чому, що ви бачили війну не в екрані, а з віконечка підвалу, що в них є житло і майно, а ви все втратили, що ви робите,кому допомогаєте і скільки донатите. Якщо за кордоном- то це сприймається як зрада. Люди вимірюются горем. Тому якщо хтось і повернеться, то вони будуть усе життя відчувати себе чужинцями в своїй країні. Нажаль горе, не всіх робить чуйними(("
показать весь текст
4
6
18
32
108
272
1
Вообще люди слишком преувеличивают свою значимость для других , всем похер что ты надел , с кем ты спишь , сколько весишь и куда выезжал
О теле забудут через секунду потеряв тебя из видимости
Надо просто понять это и жить так как комфортно без оглядки что люди скажут
О теле забудут через секунду потеряв тебя из видимости
Надо просто понять это и жить так как комфортно без оглядки что люди скажут
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу