Старшее поколение

Да уж) Ваше мнение имеет право на жизнь. Но мне 58, моим детям свои дети не нужны, мне внуки тоже. Но мне есть чем заняться) И я не то что ’задалбливаю’, а вообще этот вопрос никогда не поднимаю. Мне и так хорошо. Возможно я эгоистка)

У них есть опыт.
Родила в 36,сейчас ребенку 17,а мне 53.
В 25 нужно было.
Всему свое время отведено.

Не все такие. Мне почти 60 и я приветствую взгляды ’чайлдфри’- сегодня это более чем актуально.

Не было таких в окружении. Про планы за замужество и детей спрашивали часто, но никто не навязывал)
В 11 классе очень интересовались куда я буду поступать. Тоже не нервировало.
Мне кажется это личный триггер, если эти вопросы раздражают. Если прям бестактные советуют побыстрее родить, просто скажите «ОК, постараюсь»

в якому сенсі нав’язує? мені 50+, я не те що стороннім людям, дітям своїм нічого не нав’язую, та й мені не пам’ятаю, щоб нав’язували, скоріше відмовляли))) це й відмовляли від усіх трьох, від кожного у свій час (велика різниця між дітьми)

я ще можу зрозуміти, коли це говорять найближчі родичі і у відповідних умовах - ну там мова про це зайшла, на одинці. у всіх інших випадках - це вкрай нетактовно. і вік тут ні до чого, просто людина невихована.

Так виходить, що це обговорення не про вас. Тема є про те, чому нав´язують дітонародження). Ви не нав´язуєте, відповідно, усе що тут обговорюється - не про вас.

мені 42, але я не старше поколєніє

Вона живе з усіма родичами, які дають їй непрошені поради?

У вас просто таке оточення.
Бо це вже давно моветон.
Зараз стільки неодружених, то про дітей їх тим більше ніхто не запитує.
Піввофісу дівчаток і хлопчиків, яким за 40. Ну, хлопців із зрозумілих причин зараз поменшало, як і скрізь.

Я з 18 працювала, бо віддавала гроші батькам на утримання молодших. Під час навчання так добре не зможеш працювати.

Тому що:
1. У старшого покоління багально може не бути грошей на ресторани
2. Їм просто не цікаве такі заняття
’Чого ви не хочете займатися йогою або іншим спортом?’ і
’Чого ви не хочете народити дітей?’
мають приблизно однакові відповіді: ’Не хочеме’, ’Нам це не цікаво’ і т.д.

І кожного разу відповідати «ок, постараюсь»? Зазвичай після цієї фрази ще більше починають задовбувати, що у тебе вже вік, що ти старородяша, що тобі терміново потрібні дітки

Знаете, моя дочь умнее вас, она не дует губы и не психует, а целует бабушку в макушку и говорит:
«Конечно, бабулечка». И все счастливы.

Та тут кожного дня жаліються, що батьки/свекри онуків не няньчать, живуть для себе

Мне никто никогда особо не навязывал. Может потому, что родственников у меня нет, а с посторонними людьми на эту тему разговор короткий - нет, не хочу, это определенно не то, что сделает меня счастливой, у меня другие ценности, вы не понимаете как можно не хотеть детей? А я не понимаю, как их хотеть.
Только пару раз помню, чтоб эти разговоры затянулись и перешли в подобие дискуссии - с подругой, недавно родившей двойню, которой определенно двигала гормональная буря, с соседкой, которая рассуждала очень просто и материалистично - у тебя же есть квартира, целая двушка, еще и машина есть - круто, так пора рожать))) А также с одной женщиной, которая нам помогала по хозяйству - вот ею определенно двигало что-то вроде описанного в теории ведра крабами, поскольку худшего анти-примера приверженности семейным ценностям трудно вообразить - муж-алкоголик, и куча детей, которых она рожала лет с 20, игнорируя все прочие аспекты жизни и развития.

Ну так є різниця між тим, щоб погратися з онучком коли тобі зручно і є на це настрій і розділяти усі турботи з батьками.

Моей старшей дочери 31, младшей- 9
Мне 50
Я не лезу к старшей с неадекватными вопросами.
Это ее жизнь и ее правила.
Она точно знает, что путной бабули из меня не получится.

Спорт я навела як один з можливих прикладів. Можете натомість будь-яке інше дозвілля підставити окрім кулінарії та шиття/в´язання (бо це якраз про побутове обслуговування).
Що стосується грошей - ну, ясно що їх багато в кого нема, а надто зараз. Але чомусь побачити жінку 30 років в ресторані можна набагато частіше, ніж 55. А ми ж зараз не про пенсіонерів (їх дітям 40+), а про активних працюючих людей.

Понятно, что не обо мне. Я по возрасту старшее поколение, а оно бывает разным. Вот что я хотела сказать.

На всі заняття, якими люди не займаються, зазвичай 2 причини: не хочуть і немає можливості (грошей, здоров´я і т.д).
До ресторанів це теж відноситься.
Жінці в 55+ і в 45+ є куди витратити гроші, і це, на жаль, не тільки ресторани Я вже писала в іншій темі, куди мені довелося за 2 останніх місяці витрачати гроші: 20 тисяч планова операція чоловіку, 45 тисяч непланово зламаний його зубний міст. Чого це ми цього місяця не підемо до ресторану?
І так, в моєму віці я вже думаю, на що буду жити на пенсії.
Світ рожевих поні він такий, незамутнений

З цим не сперечаюся, у мене є знайома (колега по роботі), однолітка моєї мами, але така енергійна і стільки інтересів має, що я по-доброму заздрю.
Не хотіла образити, можливо, некоректно сформулювала думку.

Я не бачу сенсу сперечатися.
Ви про те що хтось не хоче.
Я про те, що хтось не сприймає це як можливість для себе, бо ’то для молодих/для багатих/нащо то взагалі треба’.
По аналогії - я років до 27 сприймала таксі як якусь розкіш, а не засіб швидко і зручно дістатися до потрібного місця. Заробляла нормально, просто обмеження яке існувало лише в моїй голові.
Більше дискутувати не хочу, усе що я хотіла сказати про цій темі я уже сказала, ваше право не погодитися.

Все хорошо! Вы совершенно меня не обидели.

Жаль вас, с такой философией. Может доя вас это новость, но советовать надо когда спрашивают совета, если вы конечно уважаете чужие границы, но походе это не про вас

У этого поколения «Хочу внуков» - это что-то типа «хочу сырников».
Внуки - это личности, люди, а не хомячки. Их рожают не от безделья и не для бабушки с дедушкой побаловаться. А потом эти бабушки с дедушкой будут рассказывать, что они еще молодые и у них своя жизнь или что они уже старые и больные, с внуками им тяжело. Рожать ребенка надо бы когда родители этого хотят, и готовы к этому морально, психологически и финансово