А вы пропускаете в очереди в магазине?

Так, завтра є тільки у добрих людей в Європі, не те що в тій злобній Україні.
Прям гидко читати.
На вузьких ділянках дороги завжди пропускають і я пропускаю, де ви хамів бачили?

Иногда могу пропустить. Но это зависит и от настроения и от самочувствия, если спешу или с дочкой тоже пропускать не буду

В Німеччині постійно пускають, якщо бачать що в руках мало товару.

Внешность тоже располагает - часто просятся, но и сами предлагают иногда )

О я так раз пропустила женщину у нее был 1 товар, так она потом ещё с сигаретами разбиралась и кассир бегала на склад ей за пачкой так как на кассе была только 1 пачка, а потом бляха чувиха искала карту чтоб рассчитаться, а после расчета повис терминал в итоге Тетя с 1 товаром заняла на кассе добрых 15 минут.

А вообще то в Европе почти во всех больших супермаркетах есть отдельная экспрес-касса для тех, у кого до 5 товаров. И вопрос пропускать/не пропускать отпадает сам собой.

А куди мама з дитиною поспішає? Який резон лізти без черги, якщо ти сидиш в декреті і дитина не вередує.

Пропускаю если только попросят и я никуда не спешу при этом Сама не прошу никогда.

В эвропі не знаю, але в Новусі біля дому є експрес касса - за 2-3 товарами йду тільки туди.

Да, всегда пропускаю, когда у меня полная тележка, а у человека сзади - всего пару товаров. Причем сама предлагаю пропустить, не жду, когда попросят. Считаю это обычным человеческим поступком, ничего особенного.

Да, пропускаю. Иногда просили пропустить, иногда я сама предлагала, так как у человека один-два товара, а у меня больше. Мне не сложно, корона не упадет

Пропускаю военных, стариков, мамочек с маленькими детьми. Больше никого.

Читаю відповіді - ´пропускаю, коли бачу , що мало товару´. А навіщо ви розглядаєте покупки людей, що стоять за вами? Якось дивно. Можу пропустити, якщо попросять, але це рідко буває і взагалі нечасто таке бачу

Я тоже об этом подумала, вообще не обращаю внимание на то сколько у кого за мной товара)

Ну вы молодец, только вот не все могут терпеть чужих детей, я от их психов прихожу в бешенство и мне не то что помочь хочется, а наоборот вышвырнуть ту мамашу с магазина вместе с ее неадекватным дитятком. А вот пожилым и инвалидам с удовольствием помогу.

Якщо в мене багато , а у людини пара товарів, то так

Да

Ніколи навіть у голову не приходила думка проситись попереду когось, стала в чергу та й чекаю. А от у мене у черзі на Укрпошті регулярно просять пропустити. Нікого не пропускаю. В магазинах то ніколи ніхто не просив такого.

І мені так само, не розумію таких прохань. Не можеш стояти у черзі, так не купуй нічого.

За прохання пропустити на Укрпошта, можна і на грубість нарватися, і це у кращому випадку)

От стоїть черга 10 людей, ні у кого попереду не просяться пропустити і лиш доходить моя черга, то одразу починається. У мене то завжди багато і відправок і отримання, але попереду є люди у яких не менше і у них ніхто не просив, а у мене чомусь завжди просять.Хоча посилки у мене вже створені і по часу моя відправка займає менше ніж у того у кого 1-3 не створених посилки.
Через пів години якраз йду на Укрпошту)

Купую часто по роботі у Ашані. Зазвичай це два візки, але до 10 позицій. Це не АТБ і кількість вводять у програмі, а не скануванням. І майже кожного разу хтось із набитим візком просить пропустити. Я зазвичай просто кажу ні, а ось недавно була зла і розказала жіночці по повній, вона навіть вибачилася

Я раніше пропускала, коли просять. Зараз - пропоную сама, якщо в людини мало товару.

Да, вполне пропускаю
Старых, инвалидов, военных всегда
Беременных, мамок с орущими и не орущими, с собачками и проч. шоблу с единичным товаром ( с пивом / колой / батончиком ) - нет, никогда 😏

Сама не пропускаю. І не прошусь ніколи. І так, є дитина аутист, теж не завжди спокійна. Але до черги привчила. Якщо малий веде себе неадекватно - то нафіг ті покупки, кладу все та йду, купую в іншому місці. І це не для того щоб хтось не дратувався,а заради самозбереження своєї психіки. І щоб малий на емоціях збитка не наробив(інколи буває). А взагалі це рідко. І з малим в магазині рідко. Вже сім років, ходжу в магазин біля дому найчастіше або по дорозі як кудись йдемо. Якщо біля дому - то дитину привчила на 15-20 хв бути самому, з так званими кодовими фразами та цілим ритуалом що і за чим. Проблем не було.
А от з коляскою колись - терпіти не могла в ці магазини ходити і дитину саму не залишиш і ні з ким було, поки чоловік на роботі. Цього магазину що є не було, ходила в інший далі. Якраз там широкі проходи щоб з коляскою спокійно йти. На касі стояла в черзі, ні разу не просила мене пускати. Малий в колясці не капризував ні разу. Але вічно знаходились недовольні люди що розказували нафіг я з цією коляскою приперлась, їм нема як пройти(хоча якраз було де прохід дуже широкий був в магазині). Певно теж такі що вважають що мамі з коляскою магазин це розвага а не похід за покупками. Ще й потім ідеш з тією з коляскою з продуктами,важче штовхати. Тож по можливості старалась чоловіка відправляти за продуктами.

Пропускаю, маю нічим не підтверджену гіпотезу, що це спричиняє малесенький ланцюг добрих вчинків

з 1-2 товарами так ,або дітей малих ,людей у формі .Але коли нахабно лізуть ’мне только сігарєти’ і підходять одразу з іншого боку черги ,то ні .З алкоголем теж не буду пропускати .Роблю закупки втомлена після роботи і мені теж вважлива кожна хвилина

В Украине меня с ребенком на руках на кассе с хлебом или пачкой яиц никогда не пропускали. Приехала я в Европу с началом войны (да я не была в Европе до войны), меня не только с ребенком пропускают (сама не прошусь, люди сами предлагают), даже когда я одна и у меня не всегда в руках буквально 2-3 единицы товара и я зашла без тележки просто с сумкой и в сумку положила помидоры, баклажаны, перец, сметану пропускают и предлагают пройти вперед, если у впереди стоящего тележка с большим обьемом продуктов, чем у меня. Это очень приятно и я очень благодарна этим людям за такое отношение.

В Австрії дуже часто самі пропонують пропустити, якщо у мене тільки вода, наприклад, а в попереднього повний візочок. Вчора бабуся старенька пропустила. Сама. І я так само стала робити, якщо в людини позаду 1-2 продукти. Коли питають, щоб я хотіла із закордонних плюсів перенести в Україну, так от саме таке ставлення один до іншого, розслабленість, людина людині не вовк.

Ну то добре сидіти на розслабоні, коли в будь-яку хвилину не почнеться повітряна тривога і не закриється магазин. Я розумію, що ви вже про таке не думаєте, але не треба порівнювати в даному контексті.