Вы верите, что школа обязательно нужна для становления личности?

Шкода, що ви мабуть відчували, якщо звернутися, то в них не хватить сил моральних вам допомогти.

ні, це теж не вірно
Бо саме розвиває(якщо ми про розвиток) самостійна спонтанна гра. Знаєте, коли ви заглядаєте до дитини у кімнату, а у нього в очах ніби свій світ)

І ще раз скажу по почнеться - Я НЕ ПРОТИ ігр з дітьми, але саме вони не розвивають, якщо ми вже про розвиток говоримо.

Про захист. Дитині намагаються в ці моменти знайти ’дорослого в собі’, бо саме тоді, коли він був у колективі таких самих незрілих дітей, замкнувся і не зміг все це донести до свого дорослого, або його не було, або не було прив’язаності. І потім у нього вже ’все нормально’ або все пофіг

Життя вчить. Незрілі дорослі, бо їм не приходилося, через то і не вміють. Або приходилося, але хтось вирішував їх проблеми за них.
Так як мій чоловік, доросла людина, все може, але як доходить до взяти собі їжу з холодильника (я вже мовчу про приготувати), то в нього лапки. А чому так? Бо весь час в сім´ї, де все стояло на столі і він не думав де то береться.
І так само піти до лікаря самому, то був подвиг. Він здобув цей досвід в дорослому житті, бо раніше його за руку мама водила, а потім не потрібно було.

Щодо не вміють спілкуватися після школи, то я таких не зустрічала. Взагалі не зустрічала таких людей, хіба хворих.
Є люди, яким некомфортно в колективі, не хочуть вони дружити, бо їм і так ок. І в школі вони такі ж.

Відповідальність за цей ваш досвід лежить також на ваших опікунах. Тоді не було знань. Але є травма бездіяльності.

сложно общаться с человеком имеющим низкий уровень интеллекта
вы два плюс два не в силах сложить

почему в школе нельзя плакать?
у младшего в 5 классе один рыдает только так... и тетради рвет на раз...
а вы говорите нельзя

можно конечно, но это очень уязвимо

Ні, не виросте затюканим невротиком, якщо він не буде повністю ізольованим. Але свій слід це все одно лишить.
В деяких моментах можливо буде неможливо зосередитися, бо навколо буде шум, наприклад, а він звик робити/вчитись в тиші. Буде важко, але якщо людина не хвора, то вона адаптується з часом. Бо ми звикаємо до всього, навіть до вибухів(((

а ваш чоловік у школу не ходив?)
чи чому він до лікаря не може сам??

тоді ще питання - ви вважаєте, що коли дитина перестає плакати за мамою в садочку у 2 роки - це адаптація?

ні, це теж не вірно
Бо саме розвиває(якщо ми про розвиток) самостійна спонтанна гра. Знаєте, коли ви заглядаєте до дитини у кімнату, а у нього в очах ніби свій світ)

І ще раз скажу по почнеться - Я НЕ ПРОТИ ігр з дітьми, але саме вони не розвивають, якщо ми вже про розвиток говоримо.

Про захист. Дитині намагаються в ці моменти знайти ’дорослого в собі’, бо саме тоді, коли він був у колективі таких самих незрілих дітей, замкнувся і не зміг все це донести до свого дорослого, або його не було, або не було прив’язаності. І потім у нього вже ’все нормально’ або все пофіг

тоді ще питання - ви вважаєте, що коли дитина перестає плакати за мамою в садочку у 2 роки - це адаптація?

у колективі відповідальність за булінг лежить на відповідальних за колектив дорослих
у тій самій необхідній нам школі

Ви схиляєиесь до ізоляції своєї дитини? Ок. Я не проти. Багато факторів впливають на формування особистості. Першочергово батьки. Якщо батьки небезпечні псизологічно, то школа з токсичним колективом може ще погіршити стан
дитини сам на сам. Є такі приклади, коли дитину експлуатували вдома на городах і цькували так, що в школі вона оживала. І могла під виглядом написати конспект в бібліотеці і на гуртках трохи морально відпочити. Баттки першочергово створюбть умови для розвитку. Не тільки одягнули і нагодували, а і створюють повагу до себе. Дають зрозуміти дитиеі,як з нею можна поводитися, а як - ні.



відпочити

можно конечно, но это очень уязвимо

ні, не схиляюся, а ви?
чи ми спілкуємося у контексті що поза школою немає спілкування, що тільки там у середовищі ще 30 дітей, яких ти не обирав і не маєш спільного - можливий варіант соціалізації?

Ще раз. Я тут ні разу не писала, що треба обовязково не ходити у школу.
Я питала - чи це 100% необхідний варіант для інтеграції, становлення, сепарації та істиної соціалізації людини? Чи можна ’навчити’ соціалізації?
Чи можна навчити цілісності? Чи тільки ввічливості?
Чи можна навчити відчувати? Чи тільки казати правильні слова?
Що ми хочемо? ’Натаскати’ дитину для життя у суспільстві чи щоб у неї дозріло то, що закладено природою?

Просто взагалі тут ніхто майже не подумав чи засумнівався, чи дає це школа. Бо ніби є такий дикий внутрішній(ще певно свій) страх, щоб дитина не виявилася якась не така, як всі, не така як треба...тому - школа

почему все по умолчанию в колективе у вас незрелые?
и что такое зрелость в 10 лет например - можно подробно?

в 10 лет ее и не будет скорее всего
Да ее у многих взрослых нет
Некоторым удается повзрослеть, будучи для всего ребенка таким взрослым, в каком он нуждается.

Ориентация детей друг на друга будет и дальше вести к увеличению незрелости во взрослом обществе.

Скажу як воно сьогодні є. Навчання поза школою можуть собі дозволити досить забезпечені люди. Ну щоб дійсно це було навчання, а не відбування для галочки. Якщо говорити про бюджетні варіанти домашнього навчання, то тоді комусь із батьків потрібно повторити шкільну програму і тримати руку на пульсі. Тоді буде навчання.
Якщо забрати школу, то неграмотність виросте в рази.
Я провела експеримент із сімейним навчанням у своїй сім´ї. І зрозуміла, що мені потрібно не відходити, щоб дитина вчилася. Як тільки я пускала у вільне плавання, то уроки не робилися, включався режим гульки-грульки.
Є діти самостійні, які відповідально ставляться до навчання знають ким вони будуть працювати, тому вчаться. Але про таких, уже старшокласників, я тільки дуже рідко читала, в житті не бачила. Деякі в універі не знають, що роблять, а тут школа.

так, хорошо.... тут можно
а почему все в колективе прям дебилы, по вашему описанию?
что это за колектив такой и где он?

так, діти взагалі це доволі ресурсний проєкт
але у нас чомусь багатьом донесли тему - що без проблем з 3 років віддаєш у колектив і там все буде - і адаптація, і інтеграція, і соціалізація...

Поки у дитини там дозріють ті лобні долі чи вона там шось подумає про майбутнє може багато часу пройти) Тому ви можете на своїй прив’язаності тягнути це навячання, або на прив’язаності до вчителя.
Напевно ніхто тут не буде сперічатися, що у одного вчителя діти вчаться(навіть якщо не потрібен той предмет для вступу), а у іншого ні і нічого не поробиш, бо дитина не прив’язана до цієї людини і та нічого для цього не робить....

Раніше напевно у батьків були якись інстинкти чи шо - як бути з дітьми, а зараз вся відповідальність легко передається на школу і якщо нічого не вийшло, то кажуть - шо були то були вчителі з поганою методикою і треба нові підручники

Уже може, його мама мені його передала з рук в руки ))))

что вы понимаете под дебилами, уточните плиз?

Ні, батьки мають це припинити, а не віддавати свою дитину на рулетку. Вивезе чи не вивезе. Закон бла бла бла. Поб´є, або поб´ють.

Школа - це той час, коли людині потрібно навчитись виживати в соціумі. Я б вжила слово ’виживати’. А батьки, вчителі мають допомогти в тому. Де дитина буде вчитися виживати в джунглях під назвою соціум - ваша справа.

от-от
І як ви вважаєте чи можливий розвиток, коли всі ресурси кинути на виживання?
Розвиток можливій тільки від точки покою.

вы так далеки от детей сегодняшних...
учатся они или нет зависит от ребенка в первую очередь - нет учителя у которого учатся на ура все 35 детей, в природе просто нет

ваши недозрелые особи