ПуГоФФка• Изменено 17 октября 2024
Через сколько лет бы вы вкладывали в ремонт в квартире мужа?
Только поженились, квартира мужа, вкладывали бы в ремонт деньги со своей ЗП?
Или через сколько лет стали бы вкладывать?
Или через сколько лет стали бы вкладывать?
показать весь текст
205
0
Конечно, я же тут живу, не в том же сраче жить, что был. Вложила средства от продажи моей машины. Но я и не работаю, муж содержит уже 15 лет.
А кто предлагает делать ремонт, вы бы хотели, чтоб ваша дочь так сделала? Ремонт сейчас дорогое удовольствие, может стоить 50% стоимости квартиры.
8
Ну то можна з загального бюджету відкладати не на ремонт а на житло для дружини або майбутніх дітей
1
Ну да, жить совместно, а жилье и не решать проблемы с ним связанные- это прекрасно. И да, наверняка очень быстро найдутся другие люди,с которыми можно все обсудить,которые поддержат и помогут. А ’нерастворившиеся’ пусть гребутсяв одиночку.
2
2
А есть ещё, например, здоровье жены.оно ведь тоже не достанется мужу, но считается,что нормально в него вкладываться. Как думаете?
2
1
2
Моя родственница поздно вышла замуж. Очень старалась и вкладывалась в обстановку квартиры. Даже детские туда пошли, в плитку, полы.... Потом оказалось, жилье было на маму, муж абьюзер, развод, угрозы забрать ребёнка. Она с ребёнком вернулась в рабочее общежитие, откуда пришла. Думаете , муж с мамо вернули ей хоть сколько-то денег или дали забрать шторы и технику?
Схема, как сделать ремонт за счёт дурочки.
Схема, как сделать ремонт за счёт дурочки.
5
Сім´я це добре. Коли всі думають про життя не тільки коли воно хороше, а коли передбачають і погані моменти.
Наприклад, я чоловік, і я турбуюсь що може статись форс мажор, ми можемо розійтись, я можу загинути.і я хочу поспілкуватись про майбутнє дружини і дітей.
А тому, давай сімейний бюджет будемо розподіляти наступним чином.
Частина коштів іде на підтримку цього житла, і відкриємо рахунки на навчання дітей, і накопичувальний вклад на ще одне житло
Наприклад, я чоловік, і я турбуюсь що може статись форс мажор, ми можемо розійтись, я можу загинути.і я хочу поспілкуватись про майбутнє дружини і дітей.
А тому, давай сімейний бюджет будемо розподіляти наступним чином.
Частина коштів іде на підтримку цього житла, і відкриємо рахунки на навчання дітей, і накопичувальний вклад на ще одне житло
1
Но ведь жена ей пользуется. Если вы пользуетесь чужой квартирой, платите аренду. А квартирой мужа? Почему вложиться в ремонт вас так триггерит?))
3
1
1
Молодь про таке рідко думає і домовляється. Це розуміння приходить з досвідом. І при знайомстві з юридичною практикою розлучень та розподілу майна
1
Не вкладывалась бы. Знаю пару, которая при разводе делила мебель и ....посуду! Расходились лютыми врагами они...
И вообще, крупные траты это забота мужчины, мои деньги уходят мне на трусики и ноготочки и на дочку, все.
И вообще, крупные траты это забота мужчины, мои деньги уходят мне на трусики и ноготочки и на дочку, все.
1
4
Как это не достанется мужу? Как минимум здоровая жена родит ему ребенка. И в случае развода будет способна прокормить его.
1
1
Ну в 90 проц случаев, жена рожает ребенка себе. У большинства мужчин желание продолжить род просыпается ближе к пенсии))
2
Я пам´ятаю жила пара з моїми батьками по сусідству.
З їх дітьми ми однолітки і виросли разом.
Звичайна сім´я, він звідкись привіз її. Вони разом на його подвір´ї збудували хату, літню кухню, всі хохпостройки теплиці, гаражі . І т.п. звісно все життя в стройках
Ну а потім прийшло 50 років. Діти виросли.
І чоловік каже, це моя батьківщина, а ти іди.
Жінка виявилась бойовою. Вони билися, вбивалися, і камінням і сокирами. Вона подала в суд, судились роки три.
По правді їй половину таки відділили.
Але сам факт! Напевно ж коли вони одружились, рожали дітей, будували - мали надію прожити разом до старості, і померти в один день.
Але життя бентежне.
І ще тоді я вирішила вчитись на чужих помилках
З їх дітьми ми однолітки і виросли разом.
Звичайна сім´я, він звідкись привіз її. Вони разом на його подвір´ї збудували хату, літню кухню, всі хохпостройки теплиці, гаражі . І т.п. звісно все життя в стройках
Ну а потім прийшло 50 років. Діти виросли.
І чоловік каже, це моя батьківщина, а ти іди.
Жінка виявилась бойовою. Вони билися, вбивалися, і камінням і сокирами. Вона подала в суд, судились роки три.
По правді їй половину таки відділили.
Але сам факт! Напевно ж коли вони одружились, рожали дітей, будували - мали надію прожити разом до старості, і померти в один день.
Але життя бентежне.
І ще тоді я вирішила вчитись на чужих помилках
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу