ЭкстрасенсиХаЯ• 12 ноября 2024
Дівчатка, хто виїхав з підлітками? Як довго діти звикали?
Ми три місяці у Польщі. Донька ніяк не соціалізується. Навчається в технікумі, не добре, але і не зовсім погано ( за оцінки мені байдуже) , але постійно ниє додому.
Я не знаю що робити. Мені і так важко, я жопу рву на двох роботах, щоб дати їй освіту, а вона нічого не хоче
Як трутень
….
Скільки часу має пройти?
Я не знаю що робити. Мені і так важко, я жопу рву на двох роботах, щоб дати їй освіту, а вона нічого не хоче
Як трутень
….
Скільки часу має пройти?
показать весь текст
1
11
42
0
Ні. Я працюю на двох роботах, я повністю знаю мову, я повністю соціалізованана. Театри, виставки, спікін клуби. Навіщо мені когось шукати, якщо я маю того повно всього? У мене і дома не було подружки. Маю купу знайомих, але дружити не хочу
Ви пишите що ’витягуєте ’ себе, тобто вам важко і ви не хочете,але робите. І ваша донька так саме, навчається через не хочу, робить над собою зусилля. Все знову як у вас. В так, вона також не хоче дружити,а ви чомусь вимагаєте від неї. Нащо?
Интересно, почему у современных подростков такие сложности? Помню, в этом возрасте мы два раза переезжали, в другой город, потом в другой район. И никакой трагедии у меня как-то не было, быстро находила новых друзей, адаптировалась. Не думаю, что польские подростки очень сильно отличаются, а язык она знает, раз учится.
В якому ви місті? В великих є осередки культури, організовані українцями, раджу малу записати щоб було спілкування. Мої племінниці змінили кілька шкіл,поки почали почуватися комфортно. Можливо вам теж варто, не всюди однаково погано
Когда мы уехали, дочери было 14. Домой хотела 2 года, пока не нашла тут себе парня. Но сейчас не хочет не потому, что ей здесь нравится, а потому, что уже появился якорь. До сих пор считает, что дома лучше, чем в любом месте в Европе.
Старший сын до сих пор не адаптировался. Домой не рвётся по понятным причинам, но и тут оставаться не планирует.
Объективно дома им было комфортнее и лучше, чем здесь.
Старший сын до сих пор не адаптировался. Домой не рвётся по понятным причинам, но и тут оставаться не планирует.
Объективно дома им было комфортнее и лучше, чем здесь.
а ваша донька хотіла їхати? хотіла вчитися в Польщі? чи ви щось там собі рвете, щоб ій дорікати? моя сестра вивезла мого племінника, він дуже не хотів їхати, в Києві навчався в улюбленому коледжі і збирався вступати до університету на цікау йому спеціальність (і вступив). Але в сестри була більш-менш зрозуміла мотивація: це хлопець, якому майже 18, плюс її роботодавець сприяв переїзду. В результаті дитина РІК нікуди не виходила з дому. Все спілкування було онлайн, всі друзі лишились тут, все життя тут. Мені було боляче бачити, як хлопець тупо гаснув на очах, він був дуже цілеспрямованим та активним, а став як манна каша. Через рік на 18 років йому подарували машину, вся родина сприяла, а він дуже любить автомобілі, то почав виїжджати кудись хоч трохи. Але це зовсім інакша дитина
1
1
Полностью понимаю Вашу сестру. У меня такая же ситуация с сыном. Он никогда не хотел уезжать из Украины, все планы были связаны только с домом.
Сейчас, здесь, он потерял ориентир. Не общается ни с кем, даже с нами. Из комнаты выходит два раза в день - забрать еду и вынести посуду.
Живёт только ожиданием возвращения домой.
Сейчас, здесь, он потерял ориентир. Не общается ни с кем, даже с нами. Из комнаты выходит два раза в день - забрать еду и вынести посуду.
Живёт только ожиданием возвращения домой.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу