Анчо Ус• 02 декабря 2024
Боюсь подруг у яких чоловіки загинули на війні
Чи просто знайомих. Це вже зовсім інші люди. Спочатку співчувала, хотіла бути корисною, допомогала, а потім чую вислови, пости у соц мережах, і стає лячно, що вони думають про інших, особливо чоловіків в тилу, чи їх думки можуть призвести до якихось дій
Чи стикались ви з таким чи я наговорюю і тільки у мене в оточені таке?
Як спілкуватись, реагувати? Звести все на нівець?
Чи стикались ви з таким чи я наговорюю і тільки у мене в оточені таке?
Як спілкуватись, реагувати? Звести все на нівець?
показать весь текст
9
9
1
23
1
83
96
0
Вы знаете откуда взялось это самое ’я Вас туда не посылал!’?
Этот же алгоритм. Человек отодвигает травмирующий его фактор (лишения, инвалидность итд) за грань своего восприятия, для этого он наделяет этот фактор отрицательными чертами и тогда его совесть больше ничего не беспокоит.
Этот же алгоритм. Человек отодвигает травмирующий его фактор (лишения, инвалидность итд) за грань своего восприятия, для этого он наделяет этот фактор отрицательными чертами и тогда его совесть больше ничего не беспокоит.
27
6
А в іншій темі коли писали дружини військових, що їх всі друзі відправили в «ізоляцію» - тут писали що це боти і іпсо. А тут в темі у всій красі, бідні люди які сімʼю втратили, їх ще й засуджують і кажуть як вони класно живуть, обривають контакти замість підтримки.
1
26
6
Давай еще
ну це виправдання, тобто вони мають право усілякими слова обзивати цивільних, ідіотами якщо ігнорують збори, а у мене просто перенос почуттів?
1
16
13
Спочатку вирішують замість людей захищатися, потім навішують їм неіснуючі борги ’зазисту’, а тоді вимагають вдячності. Але люди просто не хочуть ніяким боком бути причетними до того що в інших сенс життя. Тому і кажуть, шо туди не посилали, то всі питання до влади, бо саме вони приймали ці рішення куди і кого послати
2
1
14
12
Какими такими? Мало кто из людей будет рад агрессии, злобе в свою сторону и абсолютно всех. Есть такая реакция на горе, но окружающие люди не обязаны это терпеть. И у понимания тоже лимит есть.
8
9
Автор,не спілкуйтеся просто,і зла не тримайте.Їх зрозуміти можна,особливо якщо,ще проти своєї волі чоловіків забрали,в людей горе
11
Это и есть оправдание. Чтобы не пропускать через себя настоящие эмоции - эмпатично - поставить себя на место этой женщины, которая в горе, в боли своей потери, вполне может говорить то, что Вам не нравится (почему не нравится это отдельный момент), Вы демонизируете её, чтобы не испытывать чувства вины.
21
9
В горе человек одинок. Вашей подруге не повезло, война отобрала мужа. Отныне вы играете в разных песочницах. Она может вас ненавидеть, осуждать, презирать. Это ее дело, пусть справляется с горем как может. Не мешайте и не вступайте в дискуссию.
12
Но можно понять и женщин, которые потеряли мужей/сыновей и мужчин, которые там уже почти 3 года. Не осуждаю ни за их чувства, ни за высказывания. Можно что-то перечить, если готовы поменяться с ними местами
4
15
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу