Боюсь подруг у яких чоловіки загинули на війні

Вони сильно відрізняються від інших молодих вдів, чоловіки яких загинули без мініальної долі власної вини?

відкрито кажу , що я знервована і психована, спілкуватись ні з ким не хочу. Поговоримо , коли заспокоюсь, не чіпайте мене. Брат служить.

Мені виглядає на те, що і у вас синдром вцілівшого.
Після травматичного досвіду люди стають іншими, переоцінка цінностей і великий ризик, що вже ніколи не будуть такими, як і колись.
Так само поводяться люди, які приміром, втрачають близьку людину через онкологію і продовжують ’варитися’ в цій темі, в усіляких спільнотах чи фондах, донатять і допомагають вже чужим дітям з онко.
Або отримують інвалідність, інфікуються ВІЛ, народжують не нормотипових дітей і вже самі беруть участь в спільнотах взаємодопомоги, надають інформаційну і психологічну підтримку ’братам по нещастю’.
Тобто люди, які пережили щось складне наче ’переростають’ себе колишнього і свої кола знайомства, вже нема нічого спільного.
Але тема загалом провокативна.
Бо і ті жінки, які втратили чоловіка і донятять з усіх сил є правими і можна зрозуміти їх думки/емоції. Але так само не винні ті, хто залишився живий. І цілком можна зрозуміти тих, хто не хоче відпускати своїх чоловіків на смерть, навіть якщо він на 100% не правий.

Звичайно мають право. Вони ж не порушують закон.

А чому всі зникли? Автор, ау ви де?

У меня, к примеру, нет чувства вины, но если мне что-то выскажут по поводу мужа, это при том, что он у меня вообще отношения к Украине не имеет, я бы тоже перестала общаться (лояльно в первых пару дней после трагедии отнеслась бы, но после - нет) если человек желает мне или моей семье зла, то он не может быть моим другом

Именно поэтому ’что против воли’, такие подруги и направляют всю свою злость на ближнего (друзей семьи, родственников)? Вместо того, кто забирал против воли, кто принимает решение бесконечно длить бесперспективную войну, потому что до реальных виновных не дотянутся, да и страшно вякать в их сторону...
Как и главное зачем это нужно понимать? Блок контакта и досвидос за неадекватность...

Зачем автор должна себя ставить на чье-то место? Зачем ей чужие эмоции тем более негативные? Для чего?
У этих женщин горе, пусть обратятся к психотерапевту, а не вываливают его на посторонних людей.

и даже в такой ситуации вы пытаетесь выставить себя жертвой, автор)

В смысле не нарушают?
Оскорбление это вполне себе административное нарушение

Хвореньке, що ще скажеш. Засуджувати вдову🤦‍♀️ Це вас треба остерігатись, а не людину в горі. Але в нас в принципі така культура люблять, успішних, здорових, красивих, щоб була енергетика позитивна. Якщо ти захворів, впав з коня, в горі, в біді- ти гімно недолуге… Одразу відносяться з брезгливістю, можуть трохи поспівчувати, але недовго, а потім скажуть- «Сама винна»

Люди по разному проживают горе.
Агрессия по отношению к другим - это один из этапов проживания горя и принятия потери - стадия гнева.

Очевидно, ну, якщо не близька людина, вона не хоче в тому всьому розбиратися і варитися, це зрозуміло. Близькі гуртуються навпаки в цьому випадку.

Я втратила кума - чоловік моєї сестри-був мені як брат я його знала 25 років . він згорів заживо під завалами. Не врятували так як у пожарці вода бистро закінчується а ПожежніГідранти несправні на усьому районі це місто Кривий Ріг дира до досі у грудні нема оплаення. Трапила наша ПВО у будинок(нам же дають увесь непотріб списаний) так одразу хотілося найти винного винуватити усіх із усього під´їзду тільки на одного нього упало зверху три поверхи-заживо бути у пастці і згоріти як у духовці це ад...він навіть до телефону не зміг дотягнутися що поряд. Дайте цім людям час- вони мають право на свої ємоції. усе мине з часом-зазвичай краще порадьте цій людині антидеприсанти. Мені лікар прописав так як після цього тиск став скакати дуже. Пропила їх 2 місяці(більше не змогла була побочка від них-щелепа вночі трусилася) і я скажу вам я дуже задоволена що їх пропила-нічого страшного в них нема.. пишу і плачу, а до війни не плакала років 10ть.Підтримуйте подругу усе мене. Мене теж дратують друзі які виїхали і постять які вони патріоти та як їм добре за кордоном- а ти тут під сирену - прокинувся живий і радий. Звісно подругу бісять чужі живі чоловіки

Просто якби чоловіки, що залишились опікувались жінками, чиї чоловіки на війні - таких розмов було б менше.

Скарга на тему!!! Дивіться, не подобається їй, що якось не так і не то пишуть. Радійте, що Ви не відчули втрату, і у вас дах на місці... Важко блін ї.

краще не спілкуватися
з переселенцями також не вийде, бо купа образ

У меня муж воюет и я никому бы не пожелала тех чувств и эмоций, которые я испытываю.

Скарга на тему !!!!
Гинуть найкращі,а отаке 💩як авторка ,ще й сміє засуджувати близьких цих людей .

Автор, а де ви ділись? Кинули гівно на вентилятор і в кущі?

ну и в сад такую подругу.

Ну то не спілкуйтесь з ними, видаліть їх з друзів з соцмереж. Ви притягли це сюди і давай засуджувати. Люди по різному проживають своє горе. Мій також служить, слава богу, з ним все добре, а мій настрій....він буває різним. Водночас я розумію, тих хто ховається, але і розумію тих, хто 3 роки не вилазить з тої дупи. В мене життя зараз на паузі і в очікуванні, тому, якщо чесно я не дуже сприймаю коли хвастаються своїм життям поруч з чоловіком.

За що автор має відчувати почуття провини? Хіба вона винна в тому, що чийсь чоловік загинув?

Цими жінками мають опікуватись не чужі чоловіки, а держава

Удивительно , но в моём окружении абсолютно противоположная статистика. Те, у кого мужья воюют, те, у кого без вести пропали, те, у кого погибли - наоборот никого не стремятся отправить на фронт. Зато те, у кого мужей нет, или те, кто вовремя своих мужей/сыновей отправили за кордон или оформили бронь/отсрочку/инвалидность, то эти громче всех кричат:’В окопы всех!’ 😏

А від провокаційних тем треба ховати голову в пісок?

Трольна

Сходите с мужем к ней, пусть он полку прибьет

Держава складається з чоловіків. І прибити поличку прекрасно може кум, сусід і т.д. Адже її чоловік, а не міфічна держава воює на фронті.

+1000000.