Хочу поділитись маленькою радістю:)

Думаю, багато хто пам´ятає свої дитячі зимові свята. Ту наївну та іскристу дитячу радість, віру в чудеса, якусь магію прикрашання ялинки. Та обов´язкові атрибути свята - ялинкові прикраси. Ще мамині, татові, трохи нових, та, яку дід приніс з роботи так давно, що й не згадає ніхто...
В нас був ящик, який весь рік стояв на горищі, а в середині грудня тато обережно спускав його у хату. У ящиком лежали іграшки на ялинку, дбайливо огорнуті ватою і газетами, холодні, в залишках конфеті всіх попередніх свят. Були там і мої улюблені: горіх, годинник, будиночок, грибочки... Для них я, малою, лишала найкращі, "козирні", місця на ялинці. Щоб було видно.
Тата давно нема, ящик лишився на окупованих. Ми з мамою та дітьми виїхали ще у 2022 році. Щось трохи обжились, осіли поки в іншому регіоні. Так сталось, що з дому не змогли взяти нічого взагалі.
Але цього року я випадково побачила вінтажні ялинкові прикраси. І знайшла точно такий самий годинник і будиночок, як були в нас вдома. Мені навіть складно передати радість. Це були ще мамині іграшки, з її дому. А тепер в нас є майже вони. Висять на ялинці, на самих головних місцях. І майже як дома)