Напланетянка• 16 января 2025
Просто поговорить. Не могу принять решение, я хочу возвращаться в Украину.
Я как и многое выехала в начале войны. Мне 27 лет, есть маленький ребенок 5 лет.
Мы находимся в Европе, если можно страну не буду называть. Язык я знаю почти свободно, но везде мне светит только работа в цеху, уборщица, складывать коробки и типичные работы мигрантов. Живем в комнате, я не жалуюсь и благодарна что нас приняли. Очень хочу вернуться и каждый раз собираюсь, а когда вижу новости об очередном обстреле сразу меняю мнение. Все мысли сводятся именно к ребенку, если бы не ребенок то давно была бы дома ( Киев). У нас своя квартира, прекрасная работа по моему образованию ( я зарабатывала 30-35тысяч) и фирма готова меня взять на то же место. Хочу жить как раньше, в своем жилье, ходить в спортлайф, ребенка в сад. Жить дома и свободно, не считать каждую копейку и почти весь доход отдавать на комнату (мы снимаем сами жилье, до этого нас заселили в квартиру с другой семьей, очень маленькую). Не могу ничего поделать с головой, готова хоть завтра выезжать, а родители говорят «подумай о ребенке). Я чувствую себя не на своем месте ( я работаю на складе и тупо складываю товар на полки). Дома у меня совсем другой уровень жизни, работы и жилья. Я не знаю что делать
Мы находимся в Европе, если можно страну не буду называть. Язык я знаю почти свободно, но везде мне светит только работа в цеху, уборщица, складывать коробки и типичные работы мигрантов. Живем в комнате, я не жалуюсь и благодарна что нас приняли. Очень хочу вернуться и каждый раз собираюсь, а когда вижу новости об очередном обстреле сразу меняю мнение. Все мысли сводятся именно к ребенку, если бы не ребенок то давно была бы дома ( Киев). У нас своя квартира, прекрасная работа по моему образованию ( я зарабатывала 30-35тысяч) и фирма готова меня взять на то же место. Хочу жить как раньше, в своем жилье, ходить в спортлайф, ребенка в сад. Жить дома и свободно, не считать каждую копейку и почти весь доход отдавать на комнату (мы снимаем сами жилье, до этого нас заселили в квартиру с другой семьей, очень маленькую). Не могу ничего поделать с головой, готова хоть завтра выезжать, а родители говорят «подумай о ребенке). Я чувствую себя не на своем месте ( я работаю на складе и тупо складываю товар на полки). Дома у меня совсем другой уровень жизни, работы и жилья. Я не знаю что делать
показать весь текст
1
9
20
33
82
Для драки• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Ну, естественно. При чем, задействованы максимально все триггеры, на которых можно раскачать публику. Не названная страна, но все сразу решили, что это Польша. Сын. Нет мужа. Уехала из Киева. В совершенстве выучила язык. В Киеве шикарная квартира и работа на 35 000. Видимо, с этих 35 тысяч была куплена, отремонтирована и обставлена шикарная квартира.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
2
60 метрів сметани• 16 января 2025
Ответ дляНапланетянка
По крайней мере не нужно платить за аренду жилья
Автор, в мене і подруг схожа зп. Без оренди норм. Звісно якщо ботокси губи не робити щомісяця. І зарчування вдома. Все норм.
2
ВыФсеВрете• 16 января 2025
Ответ дляТелефон Рубика
Мдаа, мне бы ваши проблемы... я второй год дальше сильпо не был, с другой стороны все эти ограничения типа комендантська година, ТЦК, помогли скилы прокачать в плане заработков в интернете, но деньги негде потратить кроме продуктового магазина и кофейни, купил лакшари машину и стоит она в гараже, не хочу на ней ездить, привлекать лишнее внимание, бывший хозяин машины из Германии пишет - типа ну как тебе машина, а я говорю что я еще не успел заценить, стоит в гараже
ну кто ж вам виноват, что вы так боитесь) в ТЦ в выходной день негде припарковаться, одни ’лакшари’ стоят)
2
4
автор
Напланетянка
• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Ну, естественно. При чем, задействованы максимально все триггеры, на которых можно раскачать публику. Не названная страна, но все сразу решили, что это Польша. Сын. Нет мужа. Уехала из Киева. В совершенстве выучила язык. В Киеве шикарная квартира и работа на 35 000. Видимо, с этих 35 тысяч была куплена, отремонтирована и обставлена шикарная квартира.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
Квартиру родители купили
5
3
Мексиканочка• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Ну, естественно. При чем, задействованы максимально все триггеры, на которых можно раскачать публику. Не названная страна, но все сразу решили, что это Польша. Сын. Нет мужа. Уехала из Киева. В совершенстве выучила язык. В Киеве шикарная квартира и работа на 35 000. Видимо, с этих 35 тысяч была куплена, отремонтирована и обставлена шикарная квартира.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
Смешно про выучить польский без акцента за два года😄 Да ещё так, что надо проверять паспорт😁
4
1
1
автор
Напланетянка
• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Удалено администрацией...
Зачем мне сострадание? Я не ищу здесь этого. Я хочу домой и ищу поддержку чтоб принять решение, все🤷🏽♀️
1
11
2
Горня капучіно• 16 января 2025
Ответ дляСмайлик
Лакшери машины никто не останавливает, главное не нарушайте
Та конечно… езжу на большом хорошем внедорожнике, через день ТЦК стоит на дороге, так они чуть на капот не прыгают , так заглядывают чтоб увидеть кто едет за рулем …
Для драки• 16 января 2025
Ответ дляНапланетянка
Зачем мне сострадание? Я не ищу здесь этого. Я хочу домой и ищу поддержку чтоб принять решение, все🤷🏽♀️
Та їдьте. В Польщу можна другий раз повернутись і поновити захист
1
Смурфик• 16 января 2025
Ответ дляНапланетянка
Зачем мне сострадание? Я не ищу здесь этого. Я хочу домой и ищу поддержку чтоб принять решение, все🤷🏽♀️
Любое решение есть правильным.
Просто все смотрят на чужое решение со своей стороны.
Просто все смотрят на чужое решение со своей стороны.
Замороженная селедка• 16 января 2025
Ответ дляМексиканочка
Смешно про выучить польский без акцента за два года😄 Да ещё так, что надо проверять паспорт😁
Автор темы, скорее всего, даже не знает, что польский - это один из самых сложных европейских языков с совершенно убийственной грамматикой.
Про паспорт на собеседовании я реально ору. Т.е., на этапе резюме никто даже не догадывался, что Ткаченко Света, закончившая в Белой Церкви педучилище, может быть из Украины. Но попросив зачем-то паспорт на собеседовании, бедную Свету выставили за порог
Про паспорт на собеседовании я реально ору. Т.е., на этапе резюме никто даже не догадывался, что Ткаченко Света, закончившая в Белой Церкви педучилище, может быть из Украины. Но попросив зачем-то паспорт на собеседовании, бедную Свету выставили за порог
15
5
4
2
ArtPix фотовышивка• 16 января 2025
Автор, рідненька, я Вас так розумію... Я у березні 22 року виїхала у Німеччину. Дев´ять місяців там не жила, а морально помирала. Я просто була наче на паузі, на стопі. Наче дивилась якесь чуже німецьке кіно. Я божеволіла...Але повертатись було страшно саме із за дитини. Бо ж иву я на Троещині акурат біля ТЕЦ, вікна ТЕЦ. 1900 метрів відстані. І я дуже боялась, що цей енергетичний об´єкт в першу чергу будуть намагатись розбомбити, і, звичайно, я переживала, що під роздачу попадуть найближчі забудови, тобто наш дім в тому числі.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
2
2
2
28
Мадам Тю-лю-лю• 16 января 2025
Ответ дляСмайлик
То почему же не возвращаетесь тогда ?)
Я написала, син поступ тут вчитися
Для драки• 16 января 2025
Ответ дляArtPix фотовышивка
Автор, рідненька, я Вас так розумію... Я у березні 22 року виїхала у Німеччину. Дев´ять місяців там не жила, а морально помирала. Я просто була наче на паузі, на стопі. Наче дивилась якесь чуже німецьке кіно. Я божеволіла...Але повертатись було страшно саме із за дитини. Бо ж иву я на Троещині акурат біля ТЕЦ, вікна ТЕЦ. 1900 метрів відстані. І я дуже боялась, що цей енергетичний об´єкт в першу чергу будуть намагатись розбомбити, і, звичайно, я переживала, що під роздачу попадуть найближчі забудови, тобто наш дім в тому числі.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Ви із Мукачеве?
10
1
1
Мадам Тю-лю-лю• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Ну, естественно. При чем, задействованы максимально все триггеры, на которых можно раскачать публику. Не названная страна, но все сразу решили, что это Польша. Сын. Нет мужа. Уехала из Киева. В совершенстве выучила язык. В Киеве шикарная квартира и работа на 35 000. Видимо, с этих 35 тысяч была куплена, отремонтирована и обставлена шикарная квартира.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
На собеседовании в неназванной стране проверяют паспорт, и увидев, что он украинский, просят уйти.
Дивні висновки, я не автор,але підтверджую кожне її слово
2
6
Пускаю бісики• 16 января 2025
Ответ дляArtPix фотовышивка
Автор, рідненька, я Вас так розумію... Я у березні 22 року виїхала у Німеччину. Дев´ять місяців там не жила, а морально помирала. Я просто була наче на паузі, на стопі. Наче дивилась якесь чуже німецьке кіно. Я божеволіла...Але повертатись було страшно саме із за дитини. Бо ж иву я на Троещині акурат біля ТЕЦ, вікна ТЕЦ. 1900 метрів відстані. І я дуже боялась, що цей енергетичний об´єкт в першу чергу будуть намагатись розбомбити, і, звичайно, я переживала, що під роздачу попадуть найближчі забудови, тобто наш дім в тому числі.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Я ваша соседка. Но не разделяю вашего оптимизма нажаль
4
2
ArtPix фотовышивка• 16 января 2025
Ответ дляДля драки
Ви із Мукачеве?
Чому так вирішили? Я з Києва. Написано ж Троещина)))
6
3
Мадам Тю-лю-лю• 16 января 2025
Ответ дляКошкинДом
Ваш ребенок - вам ему и отвечать, почему вы в свое время сделали такой выбор за него.
А це до чого?
Замороженная селедка• 16 января 2025
Ответ дляМадам Тю-лю-лю
Дивні висновки, я не автор,але підтверджую кожне її слово
У вас тоже паспорт просили на собеседовании и просили выйти вон?
6
1
2
2
Для драки• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
Автор темы, скорее всего, даже не знает, что польский - это один из самых сложных европейских языков с совершенно убийственной грамматикой.
Про паспорт на собеседовании я реально ору. Т.е., на этапе резюме никто даже не догадывался, что Ткаченко Света, закончившая в Белой Церкви педучилище, может быть из Украины. Но попросив зачем-то паспорт на собеседовании, бедную Свету выставили за порог
Про паспорт на собеседовании я реально ору. Т.е., на этапе резюме никто даже не догадывался, что Ткаченко Света, закончившая в Белой Церкви педучилище, может быть из Украины. Но попросив зачем-то паспорт на собеседовании, бедную Свету выставили за порог
Підтверджую. Моя знайома три роки живучи, спілкуючись виключно з поляками день в день на нормальній роботі плюс репетитор і хлопець поляк - рівень б2 сертифікований
2
КошкинДом• 16 января 2025
Ответ дляНапланетянка
Зачем мне сострадание? Я не ищу здесь этого. Я хочу домой и ищу поддержку чтоб принять решение, все🤷🏽♀️
Так вы нифига не сделали, чтобы жить лучше не в войне. Ничего вам не хочется, не так на вас посмотрели, красной дорожки не постелили Сидите ноете о своем вишневом саде и на ручки к родителям. Сильно вы сытая барышня, можно было бы и покрутиться, как другие. Уже и развестись с местными успели, и бизнес свой делают, пока вы страдаете нехочухами. Возвращайтесь, таким миграция не по силам.
4
1
9
ArtPix фотовышивка• 16 января 2025
Ответ дляПускаю бісики
Я ваша соседка. Но не разделяю вашего оптимизма нажаль
Я і не прошу розділяти мого оптимізму. Я поділилась з автором своїми відчуттями. Бо так само, як автор, у свій час сиділа і не могла зрозуміти як мені далі там жити, і чи життя то.
6
1
Замороженная селедка• 16 января 2025
Ответ дляДля драки
Підтверджую. Моя знайома три роки живучи, спілкуючись виключно з поляками день в день на нормальній роботі плюс репетитор і хлопець поляк - рівень б2 сертифікований
А у автора почти свободно. Но берут только коробки складывать(((
А дома ее ждет уже почти три года рабочее место. Вот так.
А дома ее ждет уже почти три года рабочее место. Вот так.
4
Смайлик• 16 января 2025
Ответ дляМадам Тю-лю-лю
Я написала, син поступ тут вчитися
Так, а вы при чем ?
1
Тушьмушьнюшь• 16 января 2025
Ответ дляНапланетянка
Девушка которая рядом с домом живет уже образование получила местное ( она до войны еще жила тут) и то, даже имея образование берут своих в основном, работает в цеху сейчас
Ужгород или Черновцы.
Квартира в Киеве сдать
В этих городах снять.
В теории, все должно Весной быть ясно
Квартира в Киеве сдать
В этих городах снять.
В теории, все должно Весной быть ясно
5
Мадам Тю-лю-лю• 16 января 2025
Ответ дляArtPix фотовышивка
Автор, рідненька, я Вас так розумію... Я у березні 22 року виїхала у Німеччину. Дев´ять місяців там не жила, а морально помирала. Я просто була наче на паузі, на стопі. Наче дивилась якесь чуже німецьке кіно. Я божеволіла...Але повертатись було страшно саме із за дитини. Бо ж иву я на Троещині акурат біля ТЕЦ, вікна ТЕЦ. 1900 метрів відстані. І я дуже боялась, що цей енергетичний об´єкт в першу чергу будуть намагатись розбомбити, і, звичайно, я переживала, що під роздачу попадуть найближчі забудови, тобто наш дім в тому числі.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Але я не витримала. Я повернулась у листопаді 22 року. Якраз на трьох денний блекаут, хто пам´ятає. В квартирі було холодно, не було електрики, не було води, не працювала каналізацція... АЛЕ Я БУЛА ВДОМА!!! Я пам´ятаю лежала ввечері одягнена як капуста, бо холодно... Лежу і посміхаюсь від щастя. Бо Україна - це мій дім. Ці люди - це мої люди. Ця мова - моя рідна. Я ні на мить не жалкую. Ні на мить. Я живу життя. Працюю, ходжу в спортлайф, на душ Шарко, на Мафію, замовляю осама суші, здаю аналізи за один день і на наступний записуюсь до лікаря на консультацію, ходжу до косметолога... І роблю багато-багато роблю того, чого не могла собі дозволити в іншій країні. Я тут вдома. Я проживаю своє життя. Не проміняю свою країну ні на яку іншу.
Підпишусь під кожним словом!!! Вдома відчуваєш себе ВДОМА!!! Я заспокоююсь вдома і відпочиваю морально
2
4
11
1
Телефон Рубика• 16 января 2025
Ответ дляДля драки
Чим заробляєте?
Всем чем можно заработать не выходя из офиса, Крипта, продажи, немного по компьюторному софту-железу, все что горит и не горит, начиная с ковида в меня вселился Стив Джобс, помню весну 2020..... пустые улицы, первое тепло, нигде никого и у меня в день на карту по 500-1000$ капает, славные времена были
4
7
2
Для драки• 16 января 2025
Ответ дляЗамороженная селедка
А у автора почти свободно. Но берут только коробки складывать(((
А дома ее ждет уже почти три года рабочее место. Вот так.
А дома ее ждет уже почти три года рабочее место. Вот так.
У моєї подруги не вистачає лексики щоб до лікаря нормально сходити з її знаннями польського...
Але я таких багато в Польщі українців зустрічала, які думають що у них вільна польська з 500 словами в лексичному запасі
Але я таких багато в Польщі українців зустрічала, які думають що у них вільна польська з 500 словами в лексичному запасі
6
1
Пускаю бісики• 16 января 2025
Ответ дляArtPix фотовышивка
Я і не прошу розділяти мого оптимізму. Я поділилась з автором своїми відчуттями. Бо так само, як автор, у свій час сиділа і не могла зрозуміти як мені далі там жити, і чи життя то.
Наверно не так выразилась) ТЕЦ и дорожки на дамбу через нас меня пугают. Не спокойно совсем, а идти в укрытие некуда
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу