Як ви вивозите дітей фінансово?

Ну, когда я жила с родителями, были времена,когда даже хлеб не за что было купить. Выбирали: ехать на пары и потратить деньги на дорогу или купить хлеб. Для меня поход в секонд хенд был праздником. А одежда, где оценка, а не на вес-вообще предел мечтаний был. Хотя я достаточно брезгливый человек. Думаю, если бы Вы не могли позволить себе новую одежду для ребёнка, то и вариантов не было бы. Купила, постирала на высоких температурах и надела бы как миленькая.

Це тому, що дитина вже з дитинства встигла зрозуміти, що цілком нормально купляти новий одяг.
Тобто логічно, що дитина протестуватиме, якщо їй до певного віку купляли новий одяг, а потім секонд запропонують.
А якщо в сім´ї завжди проблеми з фінансами і з народження дитина має тільки секонд чи б/у одяг, батьки теж в секонді вдягаються, то це сприймається як певна норма.
Мої шкільні роки припали на 90ті-початок 2000их, жила сім´я бідно. То для мене нормою сприймалося те, що мені 1 нову річ купляють раз на кілька років. Решту - секонд, але теж дуже рідко, щось з одягу віддавали мамині подруги. Я навіть старий мамин одяг сама вручну (без швейної машинки) якось перешивала і носила. Вручну якось звузила штанини маминих джинсів, в тата був старий червоний пуховик з секонду, то в старших класах його носила, підкотивши рукава. І здебільшого навіть боялася заікнутися, щоб мені щось нове купили. Кілька разів заікалася про це, але закінчувалося скандалом. Але голодною не була ніколи, для батьків харчування і здоров´я були в пріоритеті.
А от в сім´ї двоюрідної сестри їй дуже рідко, але таки купляли новий одяг на ринку. Теж мало, одягу не вистачало, навіть шкарпеток в неї було 1-2 пари, але все тільки нове. Натомість їжі часто не вистачало, тобто вона була готова їсти порожні макарони і мати обновку. І з спогадів в неї, що вона в дитинстві доношувала одяг двоюрідного брата, навіть труси.
До речі, я виросла і стала шопоголіком, зоча до секонду далі нормально ставлюся. А двоюрідна сестра майже байдужа до одягу, купляє тільки потпібне. Але не любить макарани, вони їй про бідне дитинство нагадують.

Так і я про це, в нас немає дітей, є домашній улюбленець, ми майже все витрачаємо, просто не уявляю як вписати в скромний дохід дитину, на яку з народження і до 20 потрібні фінансові вливання

Так і я про це, в нас немає дітей, є домашній улюбленець, ми майже все витрачаємо, просто не уявляю як вписати в скромний дохід дитину, на яку з народження і до 20 потрібні фінансові вливання

Може і так. Я свого часу в 90-і в старших класах та на перших курсах спокійно носила речі з секонду. В мене навіть 2 напівшуби були з секонду - з козлика та норкова. Так тоді секонд-хенд ще й смердів добряче. Шуба з козлика двічі була оброблена розчином з оцетом та тиждень на морозі провисіла ніж я її змогла носити.
Я б іноді залюбки купляла щось в секонді дитині на пару разів вдягнути. Але я її знаю. Вона мовчки буде до дир носити 1 джинси, що придбані новими і тихенько відкладати на дальню полицю 5 пар джинсів з секонду. Ну такий в неї характер. Можливість є купляти нове, тому не бачу сенсу ламати її

Ради интереса тоже посчитала все наши расходы на спорт и репетиторов тоже около 14000 получилось, одежда с веб магазинов около 6000 в сезон, возить на кружки 1200 в неделю на бензин

Та і не треба ламати
Я кажу конкретно про тих, в кого немає можливості, там зовсім інші погляди.
Моїй 11 років. Жодного разу не купили в секонді їй нічого. Але купляли у знайомих їй малишкові речі, правда, коли вона маленька до року була. Ну а так теж не бачу сенсу, бо є можливість. Да і після свого бідного дитинства дуже хочу щоб в неї було все і багато. Тому в неї речей більше ніж в мене з чоловіком, а мені все мало. Воно їй не потрібно так,як я постійно хочу щось їй купити, бо в мене ніколи нічого не було.

С кем он в походе в кино социализируется? С родителями?
Вы преувеличиваете роль социализации и необходимость быть в социуме. Как ни социализируй, если человек интроверт, это до одного места

Заранєє по знижках тренди? )) ну ок

А шо их вывозить?
Дети мороженое не любят
Речка лучше моря
Спорт всегда бесплатный можно найти

Кому что, а лысому бантик. Так и вам

Ніфіга це не допомагає

я хочу (или мне нужно) на неделю, слышала, что взнос есть, если примут, то нужно покупать форму и ежемесячно вроде как 1500грн. Жаль, что не знала про этот лицей 5 лет назад.

что там нового у ричмодна в этом сезоне?

Автор, мати дитину це якраз про справжні потреби. Навіть не бажання, а фізіологічну потребу, реалізацію інстинкту. І якщо людина ранжує свої потреби таким чином, що лате на мигдальному молоці в кафешці і олл інклбзфв у Туреччині раз на рік важливіша потреба ніж дитина, то тут є над чим подумати.
Інша справа що будь яка відповідальна людина хвилюється чи справиться вона з цією найважливішою у світі роботою
Ну і війна, відсутність картини майбутнього це дуже серйозні аргументи, щоб відкласти дитину
А от більше ніж одна дитина, тут уже треба рахувати ресурси і фінансові в душевні і фізичні

Те, що ці діти про це не говорять, ніяк не значить, що вони цього не хочуть, особливо підлітки

Та і не треба ламати
Я кажу конкретно про тих, в кого немає можливості, там зовсім інші погляди.
Моїй 11 років. Жодного разу не купили в секонді їй нічого. Але купляли у знайомих їй малишкові речі, правда, коли вона маленька до року була. Ну а так теж не бачу сенсу, бо є можливість. Да і після свого бідного дитинства дуже хочу щоб в неї було все і багато. Тому в неї речей більше ніж в мене з чоловіком, а мені все мало. Воно їй не потрібно так,як я постійно хочу щось їй купити, бо в мене ніколи нічого не було.

Не вивезу. Тому й дітей нема. На кота в місяць 3 тисячі йде, на дитину навіть боюсь уявити скільки

Співчуваю Вам.

а нас взагалі 2 дітей, 2 котів. Та ми олігархи

Мені допомагає, 2 год дефектолога, 1 год психолога на тиждень, чи ви вважаєте це ніфіга?

но в залипании в телефоне точно нет ничего хорошего.

У меня мальчик подросток. Там затраты только на телефон, игровой комп, бэгги и еду. Больше потребностей и интересов нет в его возрасте. Чтобы повести его в кино или вывезти на отдых это ещё нужно проявить талант переговоров, так что если бы этого всего не было он бы и не расстроился.

Що у вас там таке - коні, хокей?

Мы с мужем решаемся на ребёнка только тогда, когда фин вопрос в порядке. Мы же взрослые люди! Ребенок это серьезно… надо наперед просчитать, что если будет какой-то непредвиденный момент, то есть подстраховка в виде фин подушки.

Ну вы посмотрите цену на памперсы, детскую косметику, питание, лекарства. Это по минимуму на первое время. Почитайте сколько в среднем уходит памперсов в день. У нас уходило много,около 10, но мы не экономили, тогда это все было намного доступней. Питание мы покупали не дорогое. Смесь брали малютку нутриция. Одежда -не проблема, можно и бу, если нет возможности новое покупать, а вот новое уже достаточно дорогое. Посмотрите цены на коляски, на кроватку, матрац, постель. Посчитайте примерно сможете ли позволить себе в данный момент даже самый минимум и примите решение.

Я до того, що чайлдфрі це не через нелюбов до дітей, а через небажання загнати себе в безпросвітну кабалу, поставити хрест на свої бажаннях і інтересах, і тенденція до дорого життя лише зростає, в нашій країні діти -це розкіш.