Метелик• Изменено 23 января в 11:06
Чому більшість наших батьків у віці 60-70 років вже вважають себе не потрібними?
Помічаю по мамі і свекрусі, вийшли обоє на пенсію і все, ніби потухли. Це радянське виховання, яке обіцяло золоті гори, а гір немає чи що ж тоді, гормони, старість? Їм 65 і 69 років.
Пам´ятаю своїх бабусь, ті ніколи не шукали потрібності, жили побутом, городом, домашніми тваринами. Навіть не пам´ятаю, щоб колись сердились на нас малих, майже завжди усміхнені. Що ж не так з нашими батьками?
Мені здається людина в першу чергу потрібна сама собі. Зрозуміло, що вже такої активності як в 30 років не буде, але чомусь вони це не приймають.
Яка ваша думка на цю проблему?
Пам´ятаю своїх бабусь, ті ніколи не шукали потрібності, жили побутом, городом, домашніми тваринами. Навіть не пам´ятаю, щоб колись сердились на нас малих, майже завжди усміхнені. Що ж не так з нашими батьками?
Мені здається людина в першу чергу потрібна сама собі. Зрозуміло, що вже такої активності як в 30 років не буде, але чомусь вони це не приймають.
Яка ваша думка на цю проблему?
показать весь текст
14
3
6
82
0
А як я маю їх залучити й чому? Я ні від кого не відмовилась, декілька разів в рік навідуюсь до мами, допомагаю трошки матеріально, спілкуємось по телефону. А так працюю, живу своє життя. Не залучати ж мені їх обох посмажити котлети чи випрати білизну, я з цим впораюсь і сама.
На рахунок подорожей, то маленькі, типу в сусіднє місто на екскурсію ми іноді робимо, в основному влітку коли в мене відпустка.
На рахунок подорожей, то маленькі, типу в сусіднє місто на екскурсію ми іноді робимо, в основному влітку коли в мене відпустка.
3
1
Не знаю такого, не замечала.
Наверное, если было хозяйство, то и не возникало чувство ненужности, потому что оставалось свое дело, скотина, курочки.
Моя прабабушка жила в городе, очень рано овдовела и после выхода на пенсию жила с дочкой и её семьёй. Помогала воспитывать мою маму, свою внучку, водила её в музыкалку и т.д.
Всегда должны оставаться цели и смыслы. Вне работы и воспитания детей это сложно найти, особенно если стеснен в деньгах и имеешь проблеми со здоровьем.
Наверное, если было хозяйство, то и не возникало чувство ненужности, потому что оставалось свое дело, скотина, курочки.
Моя прабабушка жила в городе, очень рано овдовела и после выхода на пенсию жила с дочкой и её семьёй. Помогала воспитывать мою маму, свою внучку, водила её в музыкалку и т.д.
Всегда должны оставаться цели и смыслы. Вне работы и воспитания детей это сложно найти, особенно если стеснен в деньгах и имеешь проблеми со здоровьем.
1
5
Так цель это не дети и муж, цель это своя жизнь и реализация, что бы когда дети вырастут не говорить им я жила ради вас, это никому не нужно
3
вони працювали і були в русі, це їх тримало, а зараз що...роботи немає, соціального життя теж ось і тухнуть. Їм би дачку якусь, хай ковиряються, квіти вирощують, бо життя то є рух.
6
Моя мама 73 роки до сих пір працює, має 10 соток городу, ніколи не сидить на місці. Татко, на жаль, помер в минулому році від онкології. Так мамі і подзвонити мені ніколи, постійно чимось зайнята.
А свекри, 68 років, вже 2-3 роки ,,вмирають,,. Постійно по лікарням, в сопливому настрої, що їм мало уваги і тд.
Справа в самій людині, в її ставленні до життя
А свекри, 68 років, вже 2-3 роки ,,вмирають,,. Постійно по лікарням, в сопливому настрої, що їм мало уваги і тд.
Справа в самій людині, в її ставленні до життя
9
Декілька разів в рік.
А ваші батьки з своїми так само рідко бачилися? Онуків, тобто вас, як часто на бабусь лишали ?
А ваші батьки з своїми так само рідко бачилися? Онуків, тобто вас, як часто на бабусь лишали ?
родители бывают разные, мой папа 74 года сейчас раздал всем пизд...в офисе, в эти минуты участвует в конкурсе тендерном, в офисе сегодня все передвигаются перебежками, энергии много, идей и работы тоже, шеф (он же папа) всегда был с активной жизненной позицией.
5
3
Дача это вообще отличный вариант быть при деле, иметь хобби и отдушину и двигаться.
Тут уже через месяц семена на рассаду высаживать, потом уход на рассадой, в апреле полноценный сезон открывается. И вот жить этим до ноября месяца можно.
Приятелей завести по дачному кооперативу, саженцы выращивать, цветы разводить.
Собираюсь этим и заняться на пенсии.
Тут уже через месяц семена на рассаду высаживать, потом уход на рассадой, в апреле полноценный сезон открывается. И вот жить этим до ноября месяца можно.
Приятелей завести по дачному кооперативу, саженцы выращивать, цветы разводить.
Собираюсь этим и заняться на пенсии.
8
У вас свое мнение. Я же смотрю на маму и свекровь. Мужья умерли, работать уже очень тяжело, гормональный фон меняется, здоровье не радует. То, что было важно/интересно ещё несколько лет назад уже не имеет значения. Зарабатывать тем,чем занимались раньше не позволяет здоровье, реакция не та. К тому же очень сильно подкосила война. Какая с этим всем реализация в 70+?
Добавлю. Обе продолжают работать и заниматься своими хобби, но это уже без энтузиазма, по инерции.
Добавлю. Обе продолжают работать и заниматься своими хобби, но это уже без энтузиазма, по инерции.
Не у всіх була пенсія 130 руб. В моєї бабусі була 40 руб. Моя мама і тітка працювали, допомагали матеріально. А стреси від походу в магазин ще й які були. 1.дифіцит, 2. страшенні черги. Я ще пам´ятаю, як була маленькою, то бабуся в 5 ранку займала чергу в молочний магазин, щоб купити масло.
8
3
Після 70 років? Одна моя бабуся дожила до того віку і вона постійно говорила, що хоче померти, бо просто доживала...
Щодо війни дуже правильне зауваження.
Тут і в відносно молодому віці у багатьох людей депресивний стан безнадії, а що тоді говорити про людей старшого віку?
Тут і в відносно молодому віці у багатьох людей депресивний стан безнадії, а що тоді говорити про людей старшого віку?
ІМХО, це швидше про характер, або просто так говорять.
Моя мама вже з 40 років періодично стогне, що доживає. Зараз їй 78.
Моя мама вже з 40 років періодично стогне, що доживає. Зараз їй 78.
5
Так само, бо жили через область, десь 400 км приблизно. Їздили до бабусь на їх відпустки, а літом внуків завозили на пару тижнів чи місяць (ніколи повністю на все літо), батьки повертались, а потім хтось їхав з них і забирав.
Не врите, коммуналка 10 руб, а пенсия 25. Медицина была стрессом еще тем, без обезболивания. А особенно очереди километровые за элементарным не делали стрессов.
5
Моя не стогнала до певного віку,поки сама могла все робити і ні від кого не заважала. Жила в селі з великим господарством, піччю і колодязем з водою. Тобто не квартирно-теплична пані, якій просто скучно і вона всіх задовбує. Важко їй стало коли забрали її, бо вона вже не могла те все тягнути.
Ответ дляПетриківна
То з чого такі висновки про їх висновки??? 
Що вам відповісти? Тому, що я це бачу і чую від них. Тоді так і відповідаю.
Потому что рано им на пенсию выходить. И , наверное, они всю жизнь на простых работах были, интеллект не очень развит. Ни разу таких настроений у умных людей не видела
2
Почитавши коментарі схиляюсь до думки, що можливо справа дійсно ще й у характері, і рід діяльності тут не при чому.
130 рублів - то ще не у кожного зарплата була. Мої бабуся з дідом завели дачу і здавали кімнату квартирантам, щоб якось триматися. Дідусь ще вечорами креслив для студентів за гроші. Не життя, а мрія.
Тим не менше, вони навіть у 90ті не розкисали, поки були разом, потім дідусь помер, і у бабусі якось зникло бажання жити. Вона не була самотньою, ми з татом жили з нею, а вона любила мене безмежно, завжди була в курсі мого студентського життя, вдома постійно тусили одногрупники, які її обожнювали, зовні ніби трималася ок, але всередині ніби щось перегоріло.
Тим не менше, вони навіть у 90ті не розкисали, поки були разом, потім дідусь помер, і у бабусі якось зникло бажання жити. Вона не була самотньою, ми з татом жили з нею, а вона любила мене безмежно, завжди була в курсі мого студентського життя, вдома постійно тусили одногрупники, які її обожнювали, зовні ніби трималася ок, але всередині ніби щось перегоріло.
1
1
Ну 75 то вже не інтервал з 60-70 який я вказала, зрозуміло, що в такому віці багато що вже треба сприймати ’аби так і хоч не гірше’.
Читала таке, що мозок якраз практично не старіє, якщо його активно використовувати.
На відміну від тіла.
Це дещо втішає.
На відміну від тіла.
Це дещо втішає.
Швидше за все. У мене багато знайомих і родичів віку 60-70, не ниє ніхто, більшість взагалі ще працює. Свекруха давно на пенсії, але у неї внучка, волонтерська кухня, улюблені блогериці її віку, ще й хобі - то ялинкові іграшки майструє, то вишиває. Нема часу на ниття.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу