СЗ. ЩО це було?) Чекаю дівчат - доків у таких знайомствах.

О, давайте я вам розповім про мою невдалу ’любовну історію’ на СЗ)) Реально вперше з таким стикаюсь, тому ще й досі ’під враженням’.
Я так і не зрозуміла, ЩО то, власне, було, може ви, досвідчені в такому роді знайомствах дівчата, провангуєте і розкриєте таємницю мого фіаско))
Отож, історія стара як світ) Листувалась я з одним військовим десь 1,5 місяці. Це для мене дуже багато, просто МЕГА багато. Я такого наполегливого, завзятого, стійкого, непохитного у здійсненні, досягненні поставленої мети ’шанувальника’ зустрічаю вперше. Вставала з його меседжами, обіцянками, якимись клятвами тощо, та лягала спати з ними ж. Під потужняцьким тиском дала йому свій ТГ ( хоча, щоб отримати його (з номером тел.), всім ін. треба було пройти ще той квест), Якщо морозилася в меседжах ( а це було вельми часто), - відразу наполегливо телефонував, допоки не брала слухавку. Трохи про мега настирного ’шанувальника’: він молодший від мене, служить у нас в штабі при полігоні. Такий собі : не інтелектуал, не зовсім мій типаж, але здався непоганою людиною, вмів зацікавити, тримати біля себе, його увага була ну буквально безмежна, без перебільшення. І кожного, кожнісінького дня: давай зустрінемося, давай зустрінемося, ти така класна, ти така крута, ти така цікава ( розуміла, що чувак чеше, але то вперше от так нав’язливо-переконливо). Трясця, він таки мене уломав на зустріч), бо то було як лавина, що змітає все на своєму шляху, залишаючи лише цілину). Погодилася. За годинку (!) до зустрічі детально обговорили місце, час тощо. Прийшла пані....красіва як кАрАлєва. Немає. Думаю, погано знає, мабуть, місто, не може знайти оте ’сакральне’ місце зустрічі. Телефоную: поза зоною. Нуу, знаю ж, що у нього поганий зв’язок постійно, то не новина, - тенденція. Набираю ще раз...чую гудки і...ооопа, відбиває. Сказати, що я офігєла від такого фіналу, то нічого не сказати. Нафіга було таке свинство робити?! Навіть слів не підберу, щоб то якось назвати.