Роздратована шкіра• 01 февраля 2025
Як вернути таке щасливе життя, як колись?
Колись , відразу після весілля щось планували з чоловіком, складали на квартиру, і наскладали слава Богу. Діти є, двоє.
Раніше я планувала майбутнє, чимось цікавилась, мала друзів, ми сім´ями ходили в гості і до нас приходили.
А потім ковід. Вій..а. І вже нічого не плануєш, в гості рідко, хіба по святах, і до нас також.
От приходиш з роботи і якось так погано на душі..наче ще молода, а нічого не цікавить, не планую, нічого не приносить задоволення.
Постійно здається, що хтось захворіє чи ще щось страшне станеться, вже навіть дійшло до якогось маразму , я вже починаю вишукувати якісь болячки як не в чоловіка, то в себе , то в дітей. Кожен симптом то звичайно рак. Ніяк не інакше.
Хоча й розумію, що якщо не дай Боже , щось і має статись, то я цього не зміню ніяк..
Життя стало нудне і невеселе, в моєї баби в 85 певно цікавіше бо вона ще з подружками по центрі міста гуляє час від часу.
Коли кудись йду з друзями, здається що вдома з дітьми щось станеться без мене.
Колись не було такого. Я навіть у відрядження їздила на 2-3 дні, діти з чоловіком залишались, коли їм було 3-6 років, зараз майже підлітки і я не можу їх лишити.
От випю іноді бокал вина і наче починаю розуміти всю абсурдність своїх думок. Але постійно жити в такій напрузі я не можу.
Наприклад коли діти були менші, їдучи в Європу купляла їм одяг на рік наперед +-, а зараз боюсь, боюсь що щось куплю наперед і щось станеться.
Розумієте до чого то все дійшло.
Проходжу з донькою обстеження, сказали за місяць прийти з повторним обстеженням - я той місяць ледве пережила, тепер сказала лікар за три прийти, якщо нічого не зміниться, то буде маленька хірургічна операція і гістологія чи як то називається. Я не можу ці три місяці жити, не знаю як їх пережити , бо мені то сниться, або навпаки не дає спати. Живу наче в дурдомі.
Як вийти з цієї діри, без антидепресантів?
Раніше я планувала майбутнє, чимось цікавилась, мала друзів, ми сім´ями ходили в гості і до нас приходили.
А потім ковід. Вій..а. І вже нічого не плануєш, в гості рідко, хіба по святах, і до нас також.
От приходиш з роботи і якось так погано на душі..наче ще молода, а нічого не цікавить, не планую, нічого не приносить задоволення.
Постійно здається, що хтось захворіє чи ще щось страшне станеться, вже навіть дійшло до якогось маразму , я вже починаю вишукувати якісь болячки як не в чоловіка, то в себе , то в дітей. Кожен симптом то звичайно рак. Ніяк не інакше.
Хоча й розумію, що якщо не дай Боже , щось і має статись, то я цього не зміню ніяк..
Життя стало нудне і невеселе, в моєї баби в 85 певно цікавіше бо вона ще з подружками по центрі міста гуляє час від часу.
Коли кудись йду з друзями, здається що вдома з дітьми щось станеться без мене.
Колись не було такого. Я навіть у відрядження їздила на 2-3 дні, діти з чоловіком залишались, коли їм було 3-6 років, зараз майже підлітки і я не можу їх лишити.
От випю іноді бокал вина і наче починаю розуміти всю абсурдність своїх думок. Але постійно жити в такій напрузі я не можу.
Наприклад коли діти були менші, їдучи в Європу купляла їм одяг на рік наперед +-, а зараз боюсь, боюсь що щось куплю наперед і щось станеться.
Розумієте до чого то все дійшло.
Проходжу з донькою обстеження, сказали за місяць прийти з повторним обстеженням - я той місяць ледве пережила, тепер сказала лікар за три прийти, якщо нічого не зміниться, то буде маленька хірургічна операція і гістологія чи як то називається. Я не можу ці три місяці жити, не знаю як їх пережити , бо мені то сниться, або навпаки не дає спати. Живу наче в дурдомі.
Як вийти з цієї діри, без антидепресантів?
показать весь текст
6
2
Мааарковная• 01 февраля 2025
Ответ дляSo_so
Ваша же цель не что-то мне в споре доказать?
Темы Ваши. Диагноз есть. Лечение было назначено. Год прошел.
Темы Ваши. Диагноз есть. Лечение было назначено. Год прошел.
З чого така впевненість що теми авторові? Тривожний розлад у багатьох схоже протікає
1
6
Самоучка• 01 февраля 2025
Ніяк. Тільки антидепресанти. Ви хоче допомоги і не хочете лікуватись. То тільки одне - живіть так і далі
1
Успокойся_Успокойся• 01 февраля 2025
авторе, ваш стан тривожності зараз-нормальний абсолютно для 2/3 населення, що залишилось в Україні. Але вам все рівно потрібно до психотерапевта і в АД нема нічого поганого
3
Самоучка• 01 февраля 2025
Ответ дляЧупакабраЗеБест
это вы с лимфоузлами маетесь?
по теме ’ в моєї баби в 85 певно цікавіше бо вона ще з подружками по центрі міста гуляє час від часу.’
я тоже такое заметила, что старшее поколение еще как то живет, а наше 35-45 лет все, на свалку.
по теме ’ в моєї баби в 85 певно цікавіше бо вона ще з подружками по центрі міста гуляє час від часу.’
я тоже такое заметила, что старшее поколение еще как то живет, а наше 35-45 лет все, на свалку.
Говорите только за себя
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляСамоучка
Ніяк. Тільки антидепресанти. Ви хоче допомоги і не хочете лікуватись. То тільки одне - живіть так і далі
Я просто не можу зрозуміти, я к я буду жити після них
1
Самоучка• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
Я просто не можу зрозуміти, я к я буду жити після них
Нормально. Бо ви хвора. З точки зору психіатра. Ви просто себе вважаєте розумнішою за всіх, якщо у вас депресія, або ще якийсь розлад, то шопінг не допоможе.
1
2
я Кукарача• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
Не знаю, боюсь їх пити,
самотерапія, це дешево, але дуже складно.
Або терапія зі спеціалістом, легше, швидше, але дорого.
Ну або жити як виходить.
Або терапія зі спеціалістом, легше, швидше, але дорого.
Ну або жити як виходить.
Моль Моллівна• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
Я просто не можу зрозуміти, я к я буду жити після них
Будете радоваться новым джинсам и лате в кафе
1
2
Цвірінь• 01 февраля 2025
Мені здається з віком всі стають менш щасливими.
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
2
Злюка бобер• 01 февраля 2025
Автор, мені здається що прийняти АД завжди можна встигнути і ніхто ж не розказує про їх зворотню сторону і як з них потім люди важко виходять.Спробуйте купити собі мотивуючи книги типу ’Чудовий ранок’, обов´язково займайтесь спортом або пробіжкою в ранці. Якщо Ви не щасливі в умовах постійної загрози для Вашого чоловіки ( що можуть забрати) і Вашої
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
1
1
1
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Мені здається з віком всі стають менш щасливими.
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
От і я в мене таке, навіть не самої хвороби, боюсь що фінансово не стягну і буду себе винити, що недогледіла, не помітила і все таке. Тому стараюсь робити всім чек ап наче попередити хочу, але розумію, що це неможливо.
Пліткарка• 01 февраля 2025
Тоже ничего не радует, ни покупки , ни походы куда-то. Понимаю что нужны препараты, потому что на здоровье сказывается. Не могу жить нормально, мигрени постоянно.
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляПліткарка
Тоже ничего не радует, ни покупки , ни походы куда-то. Понимаю что нужны препараты, потому что на здоровье сказывается. Не могу жить нормально, мигрени постоянно.
Колись в театр ходили , в кіно і з чоловіком, і всією сім´єю, а через цей трешняк в голові , я не хочу нічого..нічого
1
4есотка• 01 февраля 2025
Ответ дляSo_so
Автор, но ведь Вам врач, не советчицы, давно поставил диагноз. Вы его знаете. И всё равно не лечитесь.
Где вы это вычитали или как всегда ляпнуть? Обследование ребенку делали, при чем тут автор?
1
4есотка• 01 февраля 2025
Ответ дляSo_so
Это тоже Ваша
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3503413
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3503413
А автор одна на форуме? Вы что модер? С какого перепугу вы всем ставите диагнозы и приписываете авторство? А даже если и автор, то что? Честно говоря, ваши комменты начинают раздражать из тему в тему во всем без мыла в ....
3
2
Злюка бобер• 01 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Мені здається з віком всі стають менш щасливими.
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
В мене такий стан і такі страхи були з 18 ти і до 25, після 30 ти вже набридло всього боятися, зараз насолоджуюсь життям і розумію наскільки ж сильно я себе обмежувала в юності
1
Незламна• 01 февраля 2025
Проблема есть, вы это понимаете и это уже прекрасно. Теперь только осталось решить, как от нее избавляться. Или убрать причину вашего страха или научиться иначе реагировать на нее.
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляЗлюка бобер
В мене такий стан і такі страхи були з 18 ти і до 25, після 30 ти вже набридло всього боятися, зараз насолоджуюсь життям і розумію наскільки ж сильно я себе обмежувала в юності
А в мене навпаки,до 30 жила прекрасне життя, скоро 36, і з 33 це якийсь трешняк як каже моя донька
2
Булькаю• 01 февраля 2025
Ответ дляЗлюка бобер
Автор, мені здається що прийняти АД завжди можна встигнути і ніхто ж не розказує про їх зворотню сторону і як з них потім люди важко виходять.Спробуйте купити собі мотивуючи книги типу ’Чудовий ранок’, обов´язково займайтесь спортом або пробіжкою в ранці. Якщо Ви не щасливі в умовах постійної загрози для Вашого чоловіки ( що можуть забрати) і Вашої
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
Я за кордоном і в мене тут депресія. Туга за нашим менталітетом, гумором, стравами, українським довоєнним життям. Я чесно не знаю як жити це життя в новій реальності, зрозуміла що раніше у всіх цих подорожах за кордон найприємнішим було поверненя в Україну, Бориспіль та Жуляни, дорога додому)
4
Злюка бобер• 01 февраля 2025
Ответ дляБулькаю
Я за кордоном і в мене тут депресія. Туга за нашим менталітетом, гумором, стравами, українським довоєнним життям. Я чесно не знаю як жити це життя в новій реальності, зрозуміла що раніше у всіх цих подорожах за кордон найприємнішим було поверненя в Україну, Бориспіль та Жуляни, дорога додому)
А в якій Ви країні?Так, я теж люблю вертатись додому, але на жаль все змінилось і не відчуваю себе більше тут в безпеці
1
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляЗлюка бобер
Автор, мені здається що прийняти АД завжди можна встигнути і ніхто ж не розказує про їх зворотню сторону і як з них потім люди важко виходять.Спробуйте купити собі мотивуючи книги типу ’Чудовий ранок’, обов´язково займайтесь спортом або пробіжкою в ранці. Якщо Ви не щасливі в умовах постійної загрози для Вашого чоловіки ( що можуть забрати) і Вашої
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
Я також виїжджаю з дітьми до сестри і наче видихаю. Але то без чоловіка, це не те. Якщо виїхати то всі разом, а зараз то неможливо
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляЗлюка бобер
Автор, мені здається що прийняти АД завжди можна встигнути і ніхто ж не розказує про їх зворотню сторону і як з них потім люди важко виходять.Спробуйте купити собі мотивуючи книги типу ’Чудовий ранок’, обов´язково займайтесь спортом або пробіжкою в ранці. Якщо Ви не щасливі в умовах постійної загрози для Вашого чоловіки ( що можуть забрати) і Вашої
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
родини в цілому, то може є сенс виїхати і розпочати нове життя.Я періодично виїзжаю закордон з дитиною і відчуваю фізично, як відпочиваю від стресу, не читаю новини, насолоджуюсь мирним життям.Зараз планую виїзд всієї родини.
Я також виїжджаю з дітьми до сестри і наче видихаю. Але то без чоловіка, це не те. Якщо виїхати то всі разом, а зараз то неможливо
1
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляБулькаю
Я за кордоном і в мене тут депресія. Туга за нашим менталітетом, гумором, стравами, українським довоєнним життям. Я чесно не знаю як жити це життя в новій реальності, зрозуміла що раніше у всіх цих подорожах за кордон найприємнішим було поверненя в Україну, Бориспіль та Жуляни, дорога додому)
Так , куди б ми не їздили , а на машині об´їхали майже всю Європу, якби там гарно смачно і класно не було, найбільше чекала поки буду в себе вдома, в квартирі, з рідними та друзями. Для мене це важливо. Я до свого житла знімала квартиру 6 років, тому своє ціню так як нічиє інше
1
Ліньки гуглить• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
Не знаю, боюсь їх пити,
та ну
у меня мочевой постоянно в туалет тянул на нервной почве
пропила 8 мес антидепр, сошла с них спокойно
то ви читаєте якісь одиничні випадки чогось негарного, в той час як мільйони нічо не пишуть в інеті, пропивають АД та не думають погані думки
ну а якщо хочте без АД то шукайте техніки розслаблення, медитуйте щодня. можу порекомендувати канал ’медитації українською’ на ютубі
і ще мені дуууже подобається техніка релаксації Шульца, є на ютуб на каналі Оксана Рогова.
у меня мочевой постоянно в туалет тянул на нервной почве
пропила 8 мес антидепр, сошла с них спокойно
то ви читаєте якісь одиничні випадки чогось негарного, в той час як мільйони нічо не пишуть в інеті, пропивають АД та не думають погані думки
ну а якщо хочте без АД то шукайте техніки розслаблення, медитуйте щодня. можу порекомендувати канал ’медитації українською’ на ютубі
і ще мені дуууже подобається техніка релаксації Шульца, є на ютуб на каналі Оксана Рогова.
автор
Роздратована шкіра
• 01 февраля 2025
Ответ дляЛіньки гуглить
та ну
у меня мочевой постоянно в туалет тянул на нервной почве
пропила 8 мес антидепр, сошла с них спокойно
то ви читаєте якісь одиничні випадки чогось негарного, в той час як мільйони нічо не пишуть в інеті, пропивають АД та не думають погані думки
ну а якщо хочте без АД то шукайте техніки розслаблення, медитуйте щодня. можу порекомендувати канал ’медитації українською’ на ютубі
і ще мені дуууже подобається техніка релаксації Шульца, є на ютуб на каналі Оксана Рогова.
у меня мочевой постоянно в туалет тянул на нервной почве
пропила 8 мес антидепр, сошла с них спокойно
то ви читаєте якісь одиничні випадки чогось негарного, в той час як мільйони нічо не пишуть в інеті, пропивають АД та не думають погані думки
ну а якщо хочте без АД то шукайте техніки розслаблення, медитуйте щодня. можу порекомендувати канал ’медитації українською’ на ютубі
і ще мені дуууже подобається техніка релаксації Шульца, є на ютуб на каналі Оксана Рогова.
Дякую, подивлюсь
Булькаю• 01 февраля 2025
Ответ дляЗлюка бобер
А в якій Ви країні?Так, я теж люблю вертатись додому, але на жаль все змінилось і не відчуваю себе більше тут в безпеці
Я в Швейцарії
2
интайм_не_предлагать• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
Я просто не можу зрозуміти, я к я буду жити після них
Мне не помогло, сейчас на атараксе. Ну таке. Автор, а что с дочкой?
интайм_не_предлагать• 01 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Мені здається з віком всі стають менш щасливими.
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
Я розумію про що ви.
Я до 35 була сповнена планів і надій, а потім тільки пустота.
Ще діти малі, а я просто існую.
Це не тільки з війною повязано.
Мнні ще страшно, що все більше рідних і знайомих уходить в той світ. Страшно, що батьків не стане.
Страшно, що можуть діти захворіть якоюсь болячкою жахливою чи ми з чоловіком. Боюсь не встигнути доростити їх до самостійного віку.
Ну таке
Да, все так
интайм_не_предлагать• 01 февраля 2025
Ответ дляРоздратована шкіра
От і я в мене таке, навіть не самої хвороби, боюсь що фінансово не стягну і буду себе винити, що недогледіла, не помітила і все таке. Тому стараюсь робити всім чек ап наче попередити хочу, але розумію, що це неможливо.
Вы думаете что все в ваших руках, но это не так. Мы мало что можем контролировать. Ваши дети живут, у них есть судьба. Будет как будет. Практически 100 процентов что вырастут и будут здоровы. Расслабьтесь. А что с дочкой сейчас?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу