Цвірінь• Изменено 14 февраля 2025
Я заручниця ситуації і поки що не бачу виходу
Передісторія: рік тому виїхали (законно) повним сімейним складом в Німеччину. Спочатку все було добре. Ми пройшли всі етапи: від табору до пошуку приватного житла. Діти пішли в садок/школу, ми на мовні курси. Також чоловік має дистанційну роботу, так що допомогу від держави отримуємо лише частково на оплату житла.
Приблизно до вересня все більш-менш склалось добре, а потім почалось… Кожен місяць ми хворіємо на якусь інфекцію, не те що кожен місяць, а навіть кожні три тижні. А ось зараз взагалі побили власний «рекорд». Донька лише в понеділок пішла в садок після двотижневого лікування і вже сьогодні ми усі лежимо з високою температурою, жахливим головним болем.
Ще додалось те, що доньці не вистачає спілкування в садку, її туди приходиться буквально затягувати. Вона постійно згадує садок в Україні. Кожен день сльози, що вона не піде туди. Вихователька мало не щодня розпитує, що з дитиною, чому вона сумна та неактивна. Я пояснювала, але вона все одно не може зрозуміти, в чому причина 😬
Мова ніяк не йде, вчимо і все ніби зрозуміло, але якщо хтось звернеться до мене на німецькій - у мене ступор, я практично нічого не розумію і не можу відповісти.
За рік так і не вирішили питання зі здоровʼям, які накопичились за цей час. Лікарі відповідають що або немає місць або все ок, пийте ось це (забийте симптоми) і йдіть додому.
Погода жахлива. З вересня практично кожен день йдуть проливні дощі, зараз мряка і каша під ногами. 80% сіре небо.
Подруг всіх розгубила, звісно спілкуємось інколи, але це типу: привіт, як справи? Як погода? Бо в кожного своє життя. Також в деяких є злість на те, що ми виїхали повним складом, а в когось чоловіки невиїзні.
Ось лежала з температурою і так мені погано стало, почала ревіти белугою, аж не очікувала від себе такої реакціі. Певно те, що накопичувалось протягом всього цього періоду, вилізло назовні.
З чоловіком неодноразово намагалась поспілкуватись з цього приводу, що я та діти хочемо додому, ми чужі тут, ми не можемо адаптуватись за рік. Він і чути не хоче. Каже, що як зберусь їхати - на його допомогу можу не розраховувати. Особисто для нього тут нічого не змінилось, він не любить спілкуватись з людьми, робота вся в компʼютері, йому тут добре та спокійно. Якщо відмінять захист тут - поїде в будь-яку іншу країну, себе він забезпечити зможе.
Якщо поїду додому я і дітей забрати не можу, так як це дикість вивезти від війни і тягнути назад туди, де кожну ніч над головою щось збивають. Ціни захмарні на все. Я фінансово не витягну. Але й лишити дітей на чоловіка не зможу, адже він абсолютно не пристосований для побуту. Він не зробить їм нормальної їжі, не допоможе з уроками, не вийде погуляти.
Проте чим далі тим більше я розумію, що скоро поїду дахом. Вже думала звернутись до психотерапевта за допомогою. Але я адекватна людина і розумію, що чарівна пігулка допоможе тимчасово. Треба щось вирішувати, а не маскувати симптоми. Я однозначно зрозуміла, що це не та країна, де я хочу жити. Ми всюди чужі, окрім власного дому.
Можливо будуть поради ? Буду вдячна
Приблизно до вересня все більш-менш склалось добре, а потім почалось… Кожен місяць ми хворіємо на якусь інфекцію, не те що кожен місяць, а навіть кожні три тижні. А ось зараз взагалі побили власний «рекорд». Донька лише в понеділок пішла в садок після двотижневого лікування і вже сьогодні ми усі лежимо з високою температурою, жахливим головним болем.
Ще додалось те, що доньці не вистачає спілкування в садку, її туди приходиться буквально затягувати. Вона постійно згадує садок в Україні. Кожен день сльози, що вона не піде туди. Вихователька мало не щодня розпитує, що з дитиною, чому вона сумна та неактивна. Я пояснювала, але вона все одно не може зрозуміти, в чому причина 😬
Мова ніяк не йде, вчимо і все ніби зрозуміло, але якщо хтось звернеться до мене на німецькій - у мене ступор, я практично нічого не розумію і не можу відповісти.
За рік так і не вирішили питання зі здоровʼям, які накопичились за цей час. Лікарі відповідають що або немає місць або все ок, пийте ось це (забийте симптоми) і йдіть додому.
Погода жахлива. З вересня практично кожен день йдуть проливні дощі, зараз мряка і каша під ногами. 80% сіре небо.
Подруг всіх розгубила, звісно спілкуємось інколи, але це типу: привіт, як справи? Як погода? Бо в кожного своє життя. Також в деяких є злість на те, що ми виїхали повним складом, а в когось чоловіки невиїзні.
Ось лежала з температурою і так мені погано стало, почала ревіти белугою, аж не очікувала від себе такої реакціі. Певно те, що накопичувалось протягом всього цього періоду, вилізло назовні.
З чоловіком неодноразово намагалась поспілкуватись з цього приводу, що я та діти хочемо додому, ми чужі тут, ми не можемо адаптуватись за рік. Він і чути не хоче. Каже, що як зберусь їхати - на його допомогу можу не розраховувати. Особисто для нього тут нічого не змінилось, він не любить спілкуватись з людьми, робота вся в компʼютері, йому тут добре та спокійно. Якщо відмінять захист тут - поїде в будь-яку іншу країну, себе він забезпечити зможе.
Якщо поїду додому я і дітей забрати не можу, так як це дикість вивезти від війни і тягнути назад туди, де кожну ніч над головою щось збивають. Ціни захмарні на все. Я фінансово не витягну. Але й лишити дітей на чоловіка не зможу, адже він абсолютно не пристосований для побуту. Він не зробить їм нормальної їжі, не допоможе з уроками, не вийде погуляти.
Проте чим далі тим більше я розумію, що скоро поїду дахом. Вже думала звернутись до психотерапевта за допомогою. Але я адекватна людина і розумію, що чарівна пігулка допоможе тимчасово. Треба щось вирішувати, а не маскувати симптоми. Я однозначно зрозуміла, що це не та країна, де я хочу жити. Ми всюди чужі, окрім власного дому.
Можливо будуть поради ? Буду вдячна
показать весь текст
7
6
1
35
Пенек Возмездия• 14 февраля 2025
Ответ дляЭмчЭндЭм
Де ви тут таке зустрічали ))₽
та да, це тут рідкість
3
Наша взяла• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Я розумію, що як мені тут не подобається - все сприймається у темних кольорах. Але нічого не можу з собою зробити.
найдите психолога онлайн..
4
2
Чупокабра• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Уявімо, що ми переїдемо в іншу країну… Де гарантія, що й там буде добре?
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Купите витамины
Попадалочка• 14 февраля 2025
автор, а чего вы хотите от мужа, чтобы он приехал сюда умирать? конечно же он не хочет возвращаться, как и миллионы на его месте
9
1
Там все розмивчато• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Уявімо, що ми переїдемо в іншу країну… Де гарантія, що й там буде добре?
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Але якщо не витримуєте в Німеччині, то що ж робити?...
Все ж концентрується тільки на Вас самій - чоловікові байдуже де жити
Значить виберіть якусь країну з подібним кліматом, плюс мінус подібною мовою
І буде вам і дітям краще
Все ж концентрується тільки на Вас самій - чоловікові байдуже де жити
Значить виберіть якусь країну з подібним кліматом, плюс мінус подібною мовою
І буде вам і дітям краще
2
100%• 14 февраля 2025
Ответ дляБорисфенка
Поїдьте на тиждень в Харків. Стресотерапія.
Чого це? Я на три тижні приїхала. Боліла шия в Польщі, не могла скинути 7 кг. Тут і вага вниз пішла і шия з першого дня вдома не болить.
6
2
3
Ксерокопия ночи• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Я розумію, що як мені тут не подобається - все сприймається у темних кольорах. Але нічого не можу з собою зробити.
Зі скуки біситесь
Йдіть на роботу і не нийте
Якщо що, я з чоловіком за кордоном, працюємо, нити нема коли
Живемо, плануємо відпустки і радіємо, що доля дала можливість йому виїхати
Йдіть на роботу і не нийте
Якщо що, я з чоловіком за кордоном, працюємо, нити нема коли
Живемо, плануємо відпустки і радіємо, що доля дала можливість йому виїхати
1
2
11
Бабуся мороз• 14 февраля 2025
ахах, наверное офигенно приятно немецкой воспитательнице в садике услышать, что ребенок хмурый, потому что ненавидит вашу германию)
17
Пліткарка• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Уявімо, що ми переїдемо в іншу країну… Де гарантія, що й там буде добре?
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Зараз всюди не добре.
Добре буде рівно на стільки, наскільки ви сама собі організуєте. Ось над цим і працюйте. Ви в набагато кращому положенні за більшість в Україні.
Добре буде рівно на стільки, наскільки ви сама собі організуєте. Ось над цим і працюйте. Ви в набагато кращому положенні за більшість в Україні.
4
Чупокабра• 14 февраля 2025
Ответ дляПенек Возмездия
про емпатію не чули, що це таке - не знаємо👎
Почему мы должны сострадать человеку, который выехал всей семьёй с мужем, а мы закрыты в стране под ракетами и угрозой насильственной мобилизации?
3
19
Квітка Миру• 14 февраля 2025
Короче из проблем простуда и погода. Ну тут вроде ничего не исправить, резиновые сапоги купите, и витаминов.
2
2
6
Ответ дляКсерокопия ночи
Зі скуки біситесь
Йдіть на роботу і не нийте
Якщо що, я з чоловіком за кордоном, працюємо, нити нема коли
Живемо, плануємо відпустки і радіємо, що доля дала можливість йому виїхати
Йдіть на роботу і не нийте
Якщо що, я з чоловіком за кордоном, працюємо, нити нема коли
Живемо, плануємо відпустки і радіємо, що доля дала можливість йому виїхати
Я так думаю, что есть большая разница в выехать с любящим мужем и строить новую жизнь и тем, что у автора (она фактически привязана к мужчине, которому на неё и детей наплевать и в месте, которое ей абсолютно чуждо).
Представьте, что Вы с мужем обсуждаете что-то важное для Вас, а он ну и вали, свалишь, я про тебя и детей забуду. И Вы такая хорошо и дальше радуетесь, что судьба дала возможность выехать.
Просто автор не хочет трезво обозначить свои проблемы.
Представьте, что Вы с мужем обсуждаете что-то важное для Вас, а он ну и вали, свалишь, я про тебя и детей забуду. И Вы такая хорошо и дальше радуетесь, что судьба дала возможность выехать.
Просто автор не хочет трезво обозначить свои проблемы.
3
5
В танке• 14 февраля 2025
Если вы тянете без пособий, то собирайте шмот и езжайте в страну без языкового барьера. Вплоть до Грузии или Молдовы. Муж при деле, а вам будет в разы проще.
Если без пособий не получится , то ставьте себе сроки, цели и займитесь их реализацией.
Друзья то фигня, у вас есть муж и дети - дружите с ними. Задушевные беседы ведите с нами.
Если без пособий не получится , то ставьте себе сроки, цели и займитесь их реализацией.
Друзья то фигня, у вас есть муж и дети - дружите с ними. Задушевные беседы ведите с нами.
1
1
1
1
Черпак_для_фантазий• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Уявімо, що ми переїдемо в іншу країну… Де гарантія, що й там буде добре?
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
притчу про сіру качечку знаєте? Якщо ні, то раджу почитати, а потім подивитись уважно в дзеркало
1
Квітка Миру• 14 февраля 2025
Ответ дляSo_so
Я так думаю, что есть большая разница в выехать с любящим мужем и строить новую жизнь и тем, что у автора (она фактически привязана к мужчине, которому на неё и детей наплевать и в месте, которое ей абсолютно чуждо).
Представьте, что Вы с мужем обсуждаете что-то важное для Вас, а он ну и вали, свалишь, я про тебя и детей забуду. И Вы такая хорошо и дальше радуетесь, что судьба дала возможность выехать.
Просто автор не хочет трезво обозначить свои проблемы.
Представьте, что Вы с мужем обсуждаете что-то важное для Вас, а он ну и вали, свалишь, я про тебя и детей забуду. И Вы такая хорошо и дальше радуетесь, что судьба дала возможность выехать.
Просто автор не хочет трезво обозначить свои проблемы.
Та вы вроде приувеличиваете, это он домой возвращаться отказался. Может вариант другой страны ему зайдет.
Пенек Возмездия• 14 февраля 2025
Ответ дляЧупокабра
Почему мы должны сострадать человеку, который выехал всей семьёй с мужем, а мы закрыты в стране под ракетами и угрозой насильственной мобилизации?
та нікому ви нічого не винні,
що я вам, як дорослій людині, маю доводити?
злорадствуйте, знецінюйте чужі почуття,
тільки не треба потім рашистам дивуватись
що я вам, як дорослій людині, маю доводити?
злорадствуйте, знецінюйте чужі почуття,
тільки не треба потім рашистам дивуватись
6
4
Борщик• 14 февраля 2025
Авторе, а як ви проводите вільний час ? Я спочатку теж депресувала, але з часом призвичаїлися. Ввечері - фільм з чоловіком, на вихідних зібралися і пішли гуляти в ліс (навіть як що дощ і холодно, це не страшно, головне одягнутися добре). Або ідемо до знайомих - іноземців грати в настільні ігри. Також є багато груп експатів, де можна потренувати мову або знайти знайомих. Займіться волонтерством, це теж допомагає підтягнути мову.
Від вашого депресивного стану страждають всі - діти це все відчувають і підсвідомо не сприймають школу, ну і якому чоловікові сподобається такі істерики терпіти кожен день
Від вашого депресивного стану страждають всі - діти це все відчувають і підсвідомо не сприймають школу, ну і якому чоловікові сподобається такі істерики терпіти кожен день
4
Ответ дляКвітка Миру
Та вы вроде приувеличиваете, это он домой возвращаться отказался. Может вариант другой страны ему зайдет.
’Каже, що як зберусь їхати - на його допомогу можу не розраховувати’
Как это ещё можно понять?
Не обсудить что можно улучшить здесь, не поискать компромиссные варианты - просто вали и не рассчитывай на мою помощь (при двух общих детях)
Как это ещё можно понять?
Не обсудить что можно улучшить здесь, не поискать компромиссные варианты - просто вали и не рассчитывай на мою помощь (при двух общих детях)
1
100%• 14 февраля 2025
Ответ дляЧупокабра
Почему мы должны сострадать человеку, который выехал всей семьёй с мужем, а мы закрыты в стране под ракетами и угрозой насильственной мобилизации?
Рожайте третьего, кто вам мешает?
2
1
В кого тако було• 14 февраля 2025
Ответ дляГлаза_в_3_карата
Ну мужа понять можно. А как можно ехать в страну в которой тебя в любой момент закроют как скот , вы только о себе думаете. Не нравится Германия , меняйте страну. Вам правильно написали, съездите на недельку. Вы помните Украину такой как она была, но там уже не так и не факт что станет когда нибудь как раньше. Новости почитайте полегчает
Ой,я почитала только что
Зеля говорит без гарантий нам надо армия в 1,5 миллиона!Значит все будут служить,вечная война,вечная мобилизация и подготовка к ней.Мы тут рабы,скоты в клетке,мне уже крышу сносит
Зеля говорит без гарантий нам надо армия в 1,5 миллиона!Значит все будут служить,вечная война,вечная мобилизация и подготовка к ней.Мы тут рабы,скоты в клетке,мне уже крышу сносит
4
4
Кому там слова не давали• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Я розумію, що як мені тут не подобається - все сприймається у темних кольорах. Але нічого не можу з собою зробити.
Зато в Украине ярко и солнечно. Работать идите, а то много времени для страданий.
1
6
Додаю напруги• 14 февраля 2025
Ответ дляПенек Возмездия
про емпатію не чули, що це таке - не знаємо👎
Емпатії повно! Але до тих, хто вигрібає вдома, в Україні. Де щоночі шахеди над головою, щодня каби, де масовані ракетні обстріли майже щоночі. Де теж, уявіть собі, хворіють діти і не у всіх класний і надійний чоловік, а у багатьох чоловік на фронті, а у багатьох вже на кладовищі під прапором. Де дика інфляція, зіпсоване повітря тощо.
А на ту, що сидить в мирній спокійній країні, з живим, здоровим чоловіком, з роботою, і ниє-ниє-ниє, вибачте, емпатії не вистачило.
А на ту, що сидить в мирній спокійній країні, з живим, здоровим чоловіком, з роботою, і ниє-ниє-ниє, вибачте, емпатії не вистачило.
4
6
2
Кому там слова не давали• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Уявімо, що ми переїдемо в іншу країну… Де гарантія, що й там буде добре?
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Тут вже ніби все склалось. І знову їхати в невідомість
Для Вас лично - никакой гарантии. Вам везде будет не так,бо язык надо учить, а детки хворают и работать низзя.
1
автор
Цвірінь
• 14 февраля 2025
Ответ дляНаша взяла
найдите психолога онлайн..
Гарна ідея. Дякую. Я думала про це. Треба спробувати.
По місцю наших немає, а на німецькій я нічого не зможу пояснити. Брати перекладача не хотілось би, щоб стороння людина чула про моі проблеми,
По місцю наших немає, а на німецькій я нічого не зможу пояснити. Брати перекладача не хотілось би, щоб стороння людина чула про моі проблеми,
4
1
Відповів всім• 14 февраля 2025
Ответ дляЦвірінь
Я розумію, що як мені тут не подобається - все сприймається у темних кольорах. Але нічого не можу з собою зробити.
тиндер..я поменяла мужа
Гжегож Бженчишчикевич• 14 февраля 2025
Вже думала звернутись до психотерапевта за допомогою. Але я адекватна людина і розумію, що чарівна пігулка допоможе тимчасово. -
обратитесь к психотерапевту. Какая волшебная таблетка, о чем вы?
Остальное - какой-то плач Ярославны. У вас и вправду все хорошо, но да, нужно приложить усилия чтобы адаптироваться. И вместо того чтобы вытягивать себя, а потом помочь детям, вы ревете белугой. Ну ревите, что тут скажешь. И да, вы в привилегированном положении, вы выехали с мужем, муж работает онлайн, вы учите язык, у вас есть шанс легализоваться в Европе после того как закончится защита, а вы ноете и плачете. Ну везите своих двоих детей назад в Украину. Вы считаете, что после того как перестанут летать ракеты, в Украине будет все ок? У ваших детей будет будущее? Поразительные люди.
обратитесь к психотерапевту. Какая волшебная таблетка, о чем вы?
Остальное - какой-то плач Ярославны. У вас и вправду все хорошо, но да, нужно приложить усилия чтобы адаптироваться. И вместо того чтобы вытягивать себя, а потом помочь детям, вы ревете белугой. Ну ревите, что тут скажешь. И да, вы в привилегированном положении, вы выехали с мужем, муж работает онлайн, вы учите язык, у вас есть шанс легализоваться в Европе после того как закончится защита, а вы ноете и плачете. Ну везите своих двоих детей назад в Украину. Вы считаете, что после того как перестанут летать ракеты, в Украине будет все ок? У ваших детей будет будущее? Поразительные люди.
1
1
автор
Цвірінь
• 14 февраля 2025
Ответ дляБабуся мороз
ахах, наверное офигенно приятно немецкой воспитательнице в садике услышать, что ребенок хмурый, потому что ненавидит вашу германию)
Та ні, такого я не казала. Я сказала, що з-за мовного барʼєру дитина не може знайти спільну мову з іншими дітьми. А вона любить грати у компанії. Від цього сумна
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу