Є ще такі, хто просто чекає закінчення свого життя?

При чем тут белопальтовая. Я просто не могу понять, как при наличии детей, еще не взрослых, могут быть такие мысли.
И как люди, которые не мучаются от кучи болячек ежедневно, и у которых объективно все хорошо, молодые, допускают такие мысли. Что такое сахарный диабет и другие хронические болезния знаю, увы не по наслышке. Разве это повод видеть все в черном цвете?
Люблю выражение, не помню чье: ’Жизнь удивительное приключение, но и ее можно низвести до проблемы’

При чем тут белопальтовая. Я просто не могу понять, как при наличии детей, еще не взрослых, могут быть такие мысли.
И как люди, которые не мучаются от кучи болячек ежедневно, и у которых объективно все хорошо, молодые, допускают такие мысли. Что такое сахарный диабет и другие хронические болезния знаю, увы не по наслышке. Разве это повод видеть все в черном цвете?
Люблю выражение, не помню чье: ’Жизнь удивительное приключение, но и ее можно низвести до проблемы’

Мені 38 років, заміжня і троє дітей, саме таке відчуваю що і автор. Чекаю може захворію і помру. А поки як робот, виконую те що від мене потребують.

А вы безробітний палач в скрутній фінансовій ситуації? ))

Люди часто їдуть вперед на своїх невротичних потребах чи істеричному характері. Поняття успіху, грошових досягнень створили нарциси. Психопати прагнуть до влади і визнання. Це світ абсурду, де продай купи - частина гри з виживання. І надія на те що кожна куплена річ щось змінить чи принесе задоволення... рівно на три хвилини

Прагнути до цілей - заклик невротиків. Які не можуть віднайти спокій у собі.

А загалом в основі всього цього безглуздя - прагнення людей щоб їх полюбили, такими які вони є. Без брів, ногтей, губ і гарного одягу. І частіше за все - щоб їх полюбили їхні власні батьки, які до багатьох із нас були байдужі і холодні

Що б вам тут не написали невротіки яким головне не рефоексувати - ви нормальна і задаєтесь нормальними питаннями

Тут чомусь завжди так. Напишеш те, що на душі, хтось підтримає, а хтось брудом обіллє та діагнозів наставить. Злі часто жінки.
Якщо що , я б з чоловіком проговорила свій стан. І з сином, якщо він дорослий. Тримайтесь!

вот ваша позиция и есть белопальтовая ’я не понимаю. в моей жизни таких кризисов не было, значит они ненормальны.’
кого осудишь в том и побудешь.
слахали такое?

с сыном точно нет, это означает поменться ролями.

Задам зустрічне питання: ви, мабуть, точно працюєте суддею і вревнені в своєму покликанні як ніхто? ))

Мені багато років, і в моєму житті таке було, що мало б хто витримав. Дуже важкі часи доводилось пережити. Тому печально бачити, як люди в яких загалом все добре, марнують своє життя, і особливо життя своїх дітей. В дітей іншого дитинства не буде.

Ви не відповіли. Ви живете своє беззаботне життя, не напрягаючи дупу, ви не видатний кардіолог, чи мікробіолог, ви людинка, у якої все стабільно, яка не бачила горя, живе і сумує без проблем.

Звідки ви знаєте, що було і чого не було в моєму житті і що я пережила?
Хто вам сказав, як в мене загалом: добре чи ні?
Яким чином ви виокремили чи марною я своє життя чи ні?
З якого дива ви вішаєте ярлики на мого сина?
І головне: з чого ви взяли, що ВАША точка зору правильна? Аргументуйте?

При чем тут белопальтовая. Я просто не могу понять, как при наличии детей, еще не взрослых, могут быть такие мысли.
И как люди, которые не мучаются от кучи болячек ежедневно, и у которых объективно все хорошо, молодые, допускают такие мысли. Что такое сахарный диабет и другие хронические болезния знаю, увы не по наслышке. Разве это повод видеть все в черном цвете?
Люблю выражение, не помню чье: ’Жизнь удивительное приключение, но и ее можно низвести до проблемы’

Жити життя і не радіти йому, не цінувати те, що маєте, це і є марнувати життя. Хіба не так?

Звідки ви знаєте, що було і чого не було в моєму житті і що я пережила?
Хто вам сказав, як в мене загалом: добре чи ні?
Яким чином ви виокремили чи марною я своє життя чи ні?
З якого дива ви вішаєте ярлики на мого сина?
І головне: з чого ви взяли, що ВАША точка зору правильна? Аргументуйте?

Мені 39, хворію і теж так думаю...живу за склом, поки інші насолоджуються

Хто вам сказав, що ВАША точка зору правильна?

Вообще по теме , насоклько я знаю, автор описывает кризис.
Как правило люди, то есть мы все взрослеем и стареем монотонно.
Но бывает что это происходит скачками. например выйди из роддома девушка за одну неделю становится старше лет на 10 эмоцианально, парниша после 2 лет службы будет старше своих институтских друзей, тоже намного. такие случаи - это и есть кризисы. вот у автора сейчас свой кризис.
Мне всопимнается наша школьная подружка Олька К.
когда мы были старшеклассницами ее мама неудачно помыла окно и выпала с 4 этажа на сыру землю.
стала лежачей. муж и дочка (Олька) ухаживали достойно до самой ее смерти.
и я помню как Оля менялась, нет, по ее рассказам не было трудно мыть кормить, тягал отец, Оля делала простые бытовые вещи.
Нл с ней видимо происходило вот, это вот взросление: когда понимаешь что мы все умрем, насоклько ужасны и безрадостны и БЕЗЫСХОДНЫ болезни человеческого тела, тщетность, бессмысленность жизни, ведь каждый день нас приближает к НЕЙ, к смерти, все вот это вокруг - это все бессмысленное и ничтожное.
Она вот это проживала в 15-17 лет, и нам тоже было непонятно, как можно не радоваться новым джинсам или классной дискотеке.
вот и наши советчицы сейчас тоже не понимают.
но ничего.
у каждого из нас своя мера.

Ви незадоволені своїм життям, а я задоволена, маючи набагато гірші вводні. Але вміючи знаходити радість в повсякденні. Хіба це не підтверджує, що моя точка зору більш вірна?

Я зараз трохи прифігіла від рівня розвитку деяких Порадниць. Вони навіть уявити не можуть, що їх точна зору не єдина. Про те, що вона може бути хибною - вони й думки такої не допускають!
І ці ж люди вважають себе розумними, освіченими, поради дають....

Ви незадоволені своїм життям, а я задоволена, маючи набагато гірші вводні. Але вміючи знаходити радість в повсякденні. Хіба це не підтверджує, що моя точка зору більш вірна?

О, это моя бабуля. Ей 83, ей скучно, ничем не занимается, телек не смотрит, из дома не выходит и сидит вздыхает со словами ’ох, когда же уже Бог меня заберет’...

Моей 82, то же самое. Только на улице час в день сидит и новости вечером смотрит. Но тоже уже ’ доживает’.

Тут питання більше до самого життя. Таке шось безсенсове носіння своєї старіючої тушки з кутка в куток

Звідки ви знаєте мої ввідні? Хто сказав, що знаходити радість - це більш вірна точка зору? Звідки ви це взяли?

вы снова выгоуливаете свое белое пальто ’а вот Я!!!!’
это и есть белопальтовая позиция.

Автор, обрести смысл жизни и сделать ее наполненной, наверное, сможет здоровая религия, которая не будет вызывать в вашем уме противоречий и сомнений, но прийти к этому тоже очень не просто.