Смурфик• 05 марта в 16:00
Что больше всего влияет на самооценку подростков?
Внешний вид, мнение сверстников, успехи в учебе или что-то другое?
Юпитерная• 05 марта в 16:01
Для подростков мнение сверстников как не печально это не заучит но это так , еще поднимает до небес самооценку спорт когда есть значимые достижения это плюс большой .
4
ПешитеБесАшипок• 05 марта в 16:03
Комплексно, зависит от отношения в первую очередь к нему родителей, верили ли они в него и хвалили или опускали все детство
1
2
5
Жертва интернета• 05 марта в 16:03
В 12 лет пока только мнение сверстников и наличие друзей, на внешний вид пофик
Жертва интернета• 05 марта в 16:04
Ответ дляПешитеБесАшипок
Комплексно, зависит от отношения в первую очередь к нему родителей, верили ли они в него и хвалили или опускали все детство
Полная фигня
3
Даха-сваха• 05 марта в 16:07
Характер. Стержень либо есть , либо его нет. И тогда гибкость во все стороны и зависимость от мнения окружающих
Кіма кепка• 05 марта в 16:09
Досягнення в тій сфері, яку він вважає важливою. Для когось це рівень в комп´ютерних іграх, для когось - навчання, для когось - спорт. Всі різні!
Столічна штучка• 05 марта в 16:15
У мене підліток з багатьма найгіршими підлітковими бзіками (самоушкодження, депресії, розлади харчової поведінки). Самооцінка та ставлення до життя змінилися в момент коли з´явилася перша закоханість. Зараз просто літає на крилах, але тепер інша крайність - навчання пішло десь гуляти, взагалі поза сферою інтересів. Але от ставлення до себе, бажання за собою доглядати з´явилося саме разом з хлопчиком та першими стосунками
1
2
Однозначная• 05 марта в 16:42
Хочу сказать про спорт, не обязательно иметь достижения, можно хотя бы чувствовать себя сильным, это уже большой плюс к самооценке
Птица Говоруша• 05 марта в 20:19
Ответ дляСтолічна штучка
У мене підліток з багатьма найгіршими підлітковими бзіками (самоушкодження, депресії, розлади харчової поведінки). Самооцінка та ставлення до життя змінилися в момент коли з´явилася перша закоханість. Зараз просто літає на крилах, але тепер інша крайність - навчання пішло десь гуляти, взагалі поза сферою інтересів. Але от ставлення до себе, бажання за собою доглядати з´явилося саме разом з хлопчиком та першими стосунками
А як проходило дитинство? Були травми, що психіка так відреагувала?
Столічна штучка• 05 марта в 20:38
Ответ дляПтица Говоруша
А як проходило дитинство? Були травми, що психіка так відреагувала?
Донька була екстравертом, дуже активною дівчинкою, одним з лідерів в класі з купою друзів, дуже запальна, ходила на декілька гуртків. Потім ковід та дистанційка, далі війна, які припали на підлітковий вік. Гуртки відпали, з´явилася трошки зайва вага, погана шкіра, вона не сприймала свої нові форми тіла. Спілкування з однолітками зникло, друзі виїхали за кордон, ми теж на пів року виїжджали з дому до родичів на захід. Після цього доньку ненавче вивернули навиворіт, очі погасли, вона не захотіла повертатися у свій клас, після роботи з психологом вирішили змінити школу (вона не могла пояснити чому, але категорично не хотіла йти в свій клас, ні з ким не сварилася, просто хотіла змін). Зараз по трошки очухується.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу