Личко Невеличке• 20 марта 2025
Читаю темы советчицы 23-24 февраля 2022. Аж мурашки по коже и слезы
показать весь текст
2
7
24
71
0
Ответ дляКиев_Елена
Век живи - век учись) я тоже не знала 
) а як Ви дивитесь по рахунку повідомлення? Я от не знаю куди дивитись
Дуже класно заднім числом «умнічать». Ви, авжеж, не така. Ага)
Люди так влаштовані, що важко повірити в катастрофу на горизонті.
Люди так влаштовані, що важко повірити в катастрофу на горизонті.
4
Там в теме за 23 февраля одна девушка в теме Таро писала очень реалистичный и очень нехороший прогноз…
5
1
Я могла думать, что угодно, каждый имеет на это право. Но при этом не обливать дерьмом тех, кто со мной не согласен. Правда, тут так делают по любому поводу.
1
4
завтра будет 2 года, как у меня ощущение, что я живу в нереальном мире и что все это какае-то игра в которую нас запихнули и вот вот мы из нее выйдем...
Аж страшно і тривожно.
Це писала людина 23 лютого. Де Ви , відзовіться!
Аж страшно і тривожно.
Це писала людина 23 лютого. Де Ви , відзовіться!
7
Я тоже из Донецка. Но для меня было шоком, что тварь полезла дальше. Не неожиданностью, я ждала этого, но шоком от масштаба и аппетита этого урода,
8
В мене чоловік 23 повернувся з відрядження і щось ми поцапалися ввечері.
І в підсумку ми з дитиною залишилися без авто і моїх документів в окупації.
Бо чоловік вирішив мене не будити, коли поїхав по тривозі, а мої права залишилися в авто.
І в підсумку ми з дитиною залишилися без авто і моїх документів в окупації.
Бо чоловік вирішив мене не будити, коли поїхав по тривозі, а мої права залишилися в авто.
5
Військовий по тривозі, і потім не дозволили поїхати додому віддати авто.
Чоловік не вірив в повномаштабну і, що за пів дня будуть в Херсоні.
Чоловік не вірив в повномаштабну і, що за пів дня будуть в Херсоні.
1
Знаєте, а я в перші дні війни згадувала тему на Порадниці, яка була за півроку до того, в травні здається, коли тільки війська були біля кордону. І хтось з дівчат писав стосовно Житомирської траси, що по ній їхати не варто Якось так…
3
Нормально. Як тільки почали випускати з міста, купила стареньке авто і виїхали з окупації. Бо в нас дитина з інвалідністю і папуга - перевізником було не варіант.
11
Я не можу то згадувати.. бо тоді мої ще живі були. І проблем були чи їхати на 8 березня на відпочинок. Хоча чоловік кричав щоб ми їхали з країни. Але захворіла ковідом мама... і ми лишились в Ірпені
Перші дні це страх просто бо виїхати я не могла.
Перші дні це страх просто бо виїхати я не могла.
9
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу