Працівники церкви хотіли викликати мені поліцію, я приголомшена

У нас собор у місті у великою територією біля лісопарку. Церква додатково загородила частину лісу, де видно що захаращено якимось метолобрухтом. Не в цьому суть. Я туди інколи (тричі на рік) беру малесеньку мирну тваринку (не кіт, не собака, тварина живе в клітці) і гуляю на поводку, бо на території собору не буває собак. А моя тваринка зривається з поводка, коли навіть далеко собака, не раз таке було. Біля будинку не можу гуляти, бо діти і знову таки собаки. В парку теж вигулюють багать собак. І собор це було єдине місце, де під парканчиком тихенько гуляли. Сьогодні стоїмо як йде повз працівниця церкви. Така, ой яка у вас милота, хто це у вас такий маленький. Потім починає: так ваша тварина ще якусь шкоду зробить нам, ще корні пошкодить рослинам, або ще чого. Я кажу, що лапки маленькі, що воно зробить, тут же гола земля, ні клумби, ні квітів, ми стоїмо під парканом самим. Вона починає нагнітати. Я кажу добре, ми ще далі відійдемо. Вона пішла покликала ще двох працівниць. Бачу біжать на мене троє злих монашок. Сама головна починає гучно-гучно мені ще з далеку кричати, щоб я покинула територію церкви, бо тут вигул тварин заборонений. Я попросила до мене спокійно говорити, тим паче вони ж віруючі. Кажу, що не можу в парку гуляти, бо там собаки. І ця тварина це теж божа істота, хоче сонце побачити:) Вона продовжує: Хай вас бог по правді розсудить, хай бог вас благословляє, але це було як прокляття сказано в агресивній формі. Потім різко: Я звоню в поліцію, все. Тут дістає телефон і кричить на всю площу ( скоріше вдавала). Я би залишилась щоб поговорити з поліцією про захоплення частини лісу (заповідного фонду) церквою раніше московського патріархату, а зараз не знаю який у них статус. Але дитина моя злякалась і ми пішли. Які віруючі працівники церкви, яка агресія, який спосіб вирішення конфлікту світський одразу. Так і кортить ту землю перевірити тепер.