Працівниця року• 23 марта 2025
Коли збуваються мрії?
От у вас бувало таке, щоб ви чогось ну дуже хотіли (при чому, щоб це йшло не від логіки, а від нестримного бажання мати це, навіть якщо це нездійсненне), і мрія збувалася?
Почну з себе. Я мріяла жити в домі. Коли ми з чоловіком одружилися, я купила альбом для фото, на обкладинці якого був зображений дім. На той час у нас не було грошей навіть на власну квартиру. Але через 5 років ми купили будинок, причому він виявився дуже схожий на той, що був на фотоальбомі.
Почну з себе. Я мріяла жити в домі. Коли ми з чоловіком одружилися, я купила альбом для фото, на обкладинці якого був зображений дім. На той час у нас не було грошей навіть на власну квартиру. Але через 5 років ми купили будинок, причому він виявився дуже схожий на той, що був на фотоальбомі.
2
2
35
0
В дитинстві коло мого дит садочку побудували новий будинок. Мені дуже подобалася дит майданчик новий і я мріяла жити в тому будинку, щоб гратися на майданчику. Пройшли роки, років 30+, я вдруге вийшла заміж, у чоловіка квартира в будинку, вікна якої виходять на той дитячий майданчик і той будинок.
5
2
Было. Я с детства себе представляла, своих детей маленькими, такими пухляшами со светлыми кудряшками. Так и вышло, ни смотря на то, что я и муж темноволосые и с прямыми волосами, дети у нас были светловолосым и кудрявыми лет до трёх, а потом темнели, и кудри раскручивались.
4
Да, у меня было такое чудо в жизни. Сейчас, со всеми этими событиями, я чувствую что не в силах опять «намечтать» что-то….
1
Та ні, син вже був віком не для гри на мйданчику 
, ходила туди , щоб сісти на лавці і потеревенити по телефону. Переїхала через війну, бо чоловіка направили працювати в інше місто( неодноразово казав, що хоче жити коло моря, от тепер живемо на Півдні)
, ходила туди , щоб сісти на лавці і потеревенити по телефону. Переїхала через війну, бо чоловіка направили працювати в інше місто( неодноразово казав, що хоче жити коло моря, от тепер живемо на Півдні)
3
Много сбывалось мечт, но только благодаря мужу. Он знал о чем я мечтаю и все делал для исполнения
3
Ответ дляЗабагаловка
Та ні, син вже був віком не для гри на мйданчику , ходила туди , щоб сісти на лавці і потеревенити по телефону. Переїхала через війну, бо чоловіка направили працювати в інше місто( неодноразово казав, що хоче жити коло моря, от тепер живемо на Півдні)
, ходила туди , щоб сісти на лавці і потеревенити по телефону. Переїхала через війну, бо чоловіка направили працювати в інше місто( неодноразово казав, що хоче жити коло моря, от тепер живемо на Півдні)
Теж непогано)))
Все одно це все скінчиться. Тому що все на світі має свій початок і кінець. І ви матимете ресурс мріяти і втілювати це в життя.
1
Да, было. И быстрое исполнение мелкого, и глобальное через время, но в неожиданном варианте.
Последние из глобального: Я плохо переносила жару, жила в Одессе, и очень хотела провести год при температуре 15-20 градусов. Такой как наша осень ,сентябрь- октябрь. И вот, спустя эннное количество лет, из- за войны, потери работы и гибели мужа, Я уехала. Уехала от себя, и попала в Ирландию, где температура такая ,как когда то мечтала. Такая проза жизни.
Последние из глобального: Я плохо переносила жару, жила в Одессе, и очень хотела провести год при температуре 15-20 градусов. Такой как наша осень ,сентябрь- октябрь. И вот, спустя эннное количество лет, из- за войны, потери работы и гибели мужа, Я уехала. Уехала от себя, и попала в Ирландию, где температура такая ,как когда то мечтала. Такая проза жизни.
4
1
Але переїзд і адаптація мені далося досить важко, я ніколи не жила далі свого міста, більше 25 років працювала в одному колективі і т д. То це я ще по своєму бажанню переїхала, а як люди які вимушено змінили своє місце проживання... Як на менесце тяжко... І душевні рани на десятиліття....
Так, згодна з вами. Я все своє життя прожила у рідному місті і ніколи не планувала кудись переїжджати. Але за останні роки було три переїзди, намічається четвертий, тому розумію вас.
І не знаю чи надовго я з чоловіком в новому для нас місті. Так мені добре, я як рибка у воді, через те, що ще не маю сталого хоббі, друзів в новому місті, їзжу часто до дому ... Чоловік виїхав раніше на роботу, то вже адаптувався, а мене тягнуть до себе рідні стіни . А так да, його мрія жити в місті коло моря здійснилася.
Да, я головой все это понимаю. Но, некоторые события имеют ко мне непосредственное отношение… поэтому пока так.
1
Тобто ви почуваєтеся вільно і комфортно у новому місті через те, що не маєте обтяжуючих стосунків? Я правильно зрозуміла?
Моїй знайомій по соляру випав переїзд (соляр робили на її д.нарождення в2021 літом ), тоді вона тікала від окупантів,в перші дні виїздали, залишатися в Баоаклеї не могла(брат в зсу, чоловік вже давно працював в іншому місті по ремонту військової техніки...)
Навіть не знаю, я дуже любила нашу Таврію, степ, Південь. Я завжди відчувала , що моя душа в степах України, а не десь в Центрі чи на Півночі чи Заході. Обтяжливих стосунків ..навіть не думала над цим, цікаво проаналізувати в собі
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу