Муж начинает новую жизнь

Так і зробіть, а потім кукуху дитини назад вернете, - то ж не проблема)

Чоловік випав з реальності.
Повоювати може сходити, але ви ж не відпустите.
У нього нема ніякої перспективи. Вище вірно сказали, так і до самогубства недалеко.

Каждый по себе примеряет - если вы бабка и держитесь за штаны. Ок. Тема не об этом

Нікуди він не попав. Знайшов собі зручне місце в житті і тригер для вас. Тепер він живе в своє задоволення, а ви постійно шукаєте можливість догодити йому, щоб не втік.

Вы переносите свои проблемы: кого нянчить и что значит - всем плохо? Прочтите тему.

Правильно.повоевать в этой теме еще не было. Поздравляю с почином

🤷🏼‍♀️ у моей мамы не разрушено, но постадало несколько раз( пять). Компенсировали очень быстро

Ви не розумієте: людина кожного дня не буває вдома, діти питають, де тато. Він повідомив, що в мене немає плюсів, я не даю йому енергії , діти дорослі , а він починає нове життя. Я просто я в пеклі, я хочу розуміти що відбувається. Я кажу - ну то тоді, йди до нової пасії чи куди? Він не йде. Каже,- а ще не час? Я страждаю, я хочу розуміти що робити - я переживу, він не йде, не подаю на розлучення. Хай йде, хай будуть хоч якісь аліменти - він нічого не робить. От люд ю на наче заклякла - і все. Це дурдом

Автор, я рада, что смогла быть полезной. Это прекрасно, что его нет большую часть времени. Я не читала все, но по какому-то кусочку создалось ощущение, что вы вполне можете платить за сьем одна и содержать детей. Если это так, конечно пусть он съезжает (не вы, потому что дети и главное кот!!! Пойди найди квартиру чтобы сдали :)). Не можете тянуть сами, значит надо потерпеть, пока не спланируете как дальше. Автор, не призывайте его к разуму, не давите на: у нас же дети.. они болеют.. и все такое.. Его психика именно от этого и бежит… и чем сильнее вы будете взывать к его ответственности, тем меньше шансов, что он вернется в нормальное состояние… Как бы ни было тяжело, просто максимально забудьте про его существование (но на квартиру и еду пусть сбрасывается, если будете вместе жить и дальше). Ну и еще раз: на успокоительные! Срочно! Автор, держитесь! Судя по эпизодическим же вашим ответам, что я прочитала, вы человек здравый и образованный. Вы сможете и в этот раз наладить свою жизнь. Даже если и эта страница вашей жизни уже переворачивается. И еще, я вас очень прошу, не кидайтесь в это бабское: «ща я быстро себе нового мужика найду и на него все свое хозяйство взвалю!» это плохая история, которая загонит вас в еще больший кризис. Ищите опоры в себе. Судя по вашим ответам, они в вас точно есть! И да, еще раз, все что с вами произошло и происходит, это бесконечно тяжело, я вам очень сопереживаю и желаю, чтобы это была та самая темная ночь перед рассветом!

Автор, я рада, что смогла быть полезной. Это прекрасно, что его нет большую часть времени. Я не читала все, но по какому-то кусочку создалось ощущение, что вы вполне можете платить за сьем одна и содержать детей. Если это так, конечно пусть он съезжает (не вы, потому что дети и главное кот!!! Пойди найди квартиру чтобы сдали :)). Не можете тянуть сами, значит надо потерпеть, пока не спланируете как дальше. Автор, не призывайте его к разуму, не давите на: у нас же дети.. они болеют.. и все такое.. Его психика именно от этого и бежит… и чем сильнее вы будете взывать к его ответственности, тем меньше шансов, что он вернется в нормальное состояние… Как бы ни было тяжело, просто максимально забудьте про его существование (но на квартиру и еду пусть сбрасывается, если будете вместе жить и дальше). Ну и еще раз: на успокоительные! Срочно! Автор, держитесь! Судя по эпизодическим же вашим ответам, что я прочитала, вы человек здравый и образованный. Вы сможете и в этот раз наладить свою жизнь. Даже если и эта страница вашей жизни уже переворачивается. И еще, я вас очень прошу, не кидайтесь в это бабское: «ща я быстро себе нового мужика найду и на него все свое хозяйство взвалю!» это плохая история, которая загонит вас в еще больший кризис. Ищите опоры в себе. Судя по вашим ответам, они в вас точно есть! И да, еще раз, все что с вами произошло и происходит, это бесконечно тяжело, я вам очень сопереживаю и желаю, чтобы это была та самая темная ночь перед рассветом!

)) у меня еще кот и морские свинки, не волнуйтесь всех прокормлю) И вам того желаю)PS. И платьице

Яка різниця дітям, де вдень тато? ’Пішов по справах’. У вас же діти не питають, де ви вдень?
Пекло ви влаштували сама собі, відстороніться трохи. Вважайте, що у вас вдома живе ще один великий кіт, де хоче, там гуляє, толку ніякого, але не виганяти ж на мороз, жалко, татко дітям.
Заробляйте на життя, а чоловік хай біснується подалі від дому. При дітях зберігайте рамки пристойності.

И что? Простите, но какое отношение это имеет ко мне?

Скажите мужу, что не будете мешать ему строить новую жизнь, но дети остаются с ним)

Все в рамках пристойності і так. Але чоловік повідомив що починає нове життя. Без нас. А кіт в нас і так є. Ви мультик бачили? «Якби в мене такий кіт був би, я б може й не одружувався». Але ж діти люблять батька бо він батько а не кіт. І 10 років він був добрим батьком. Зараз важкі часи для всіх. І як з цим впоратися - питання

🤣🤣🤣
Он воно як. Ще раз запитую, якщо він такий нестабільний і небезпечний для дітей, то чого ви з ним стікі років жили і ще досі разом.
Щодо обізнаності дітей, то то не я, а ви написали, що діти сказали, що будуть жити з вами. Чи ви находу тему придумуєте?

Именно об этом. Жить с чеканашкой и быть терпилой или послать и стать счастливой. Но нет. Секта святой мотни без штанов не может, будет цепляться до последнего за #детипапкулюбят.
Всё, я ушла смотреть кино, здешний цирк неинтересен

Все кто пишут такие комменты ф мне просто интересно: 1. У вас есть несовершеннолетние дети, которые любят свою маму?
2. Он ответил - ок. Вы собрали вещи ребенка и тут же на такси отправили его к отцу?
3. Он ответил - нет. Ваши действия?

Ви троль?

А що не так? Йде війна в країні, всі чоловіки воюють. Ті, хто не воює, переховуються під спідницями. Це дуже сильно вдаряє по самооцінці чоловіків - бізнес/роботу втратив, воювати боїться, майбутнє безпросвітне.
Тому вигадують отакі скаженні плани дій типо піти в альфонси або бухають безпросвітно. Втеча від проблем.

Спідниці нема, не хвилюйтесь. Є сімʼя , яка втратила все нерухоме майно від ракет, в весь бізнес

Вы написали , что разбомбили квартиры, бизнес прогорел и тд. Показалось, что и это тоже проблема решила уточнить и подсказать.
Видимо, показалось. Не буду мешать.

Спасибо. Дети не болеют и в принципе без проблемные и кот тоже. Вот так вот все неожиданно повернулось. Не знаю почему хорошо что его нет, но ок. Вам поверю). Всегда потяну детей и главное кота!!! «Пойди найди квартиру чтобы сдали :))» - это проблема главная - но кота не отдадим - на нем все держится)). Так все и есть и будет. Я с выш мед образованием, так что знаю как себе помочь и не только себе. Детей жалко. Еще проблема в том что он не уходит .. говорит - не время еще.. но и жить как соседи я психологически не выдерживаю больше.

Повідомляти він може що завгодно, поки що він сидить пеньком під вашою спідницею і на ваших харчах.І ще довго сидітиме.
Діти люблять батька за іграшки-казки. А зовсім недалеко той вік, коли діти починають поважати батьків. От тому і біситься ваш чоловік - бо розуміє, що зовсім скоро діти почнуть його зневажати.
Як впораєтеся ви, я знаю, заробите на прокорм родини. Як впорається чоловік, хтозна. Варіант чоловічої проституції як швидкого заробітку не спрацює, роботу він знайти не може, воювати не хоче.

1. Є.
2. Відправлю, якщо є куди. Поки що ваш чоловік біля вас, таксі не треба.
3. Більшість чоловіків дітей не беруть, самі тікають. Ну вирощу сама дітей.

При цьому ви працюєте і утримуєте родину. А чоловік ваш бовтається, як гівно в ополонці. Ще й вас лякає, що в альфонси піде.
Чи й не переляк, чесне слово.

1.він не на моїх харчах. Звідки це?
2. Діти люблять батька не за казки які я їм читала , а за те що він батько, за час , проведений разом, за турботу, взаємність , за те, що ми були сімʼєю. Люди, камон, у вас не було батьків, немає дітей? Тут пишуть одні тролі?
Я впораюся, тема не про це. Яка проституція, ви при своєму розумі?

При цьому ви працюєте і утримуєте родину. А чоловік ваш бовтається, як гівно в ополонці. Ще й вас лякає, що в альфонси піде.
Чи й не переляк, чесне слово.

2. То мені їх в сусідню кімнату відправити? Цирк.
3. Ну так і я вирощу, до чого ці гучні заяви?