sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2025 Советчица Kidstaff
Советчица - Семья, Дом, Дети - Дети
anonim_70
бибизяна• Изменено 13 апреля в 00:34

Бідне дитинство

Я виросла в бідній багатодітній сімʼї. Не можу сказати, що мне хтось з близьких ображав. Але подарунків я не бачила. Вони звісно були, АЛЕ лише такі, які потрібні були для будинку - килим, люстра, набір посуди, одяг. Одяг до речі носили по черзі і він завжди купувався на 3 розміри більше ( навіть не худенька мама могла його вдягти) і це носили ми - діти віком 7-11 років. Ще спасала гуманітарка. А ще бути іменинником було недостатньо для подарунку. Потрібно було прибирати вдома завжди, порати город, курей. Ми завжди були найбідніші у наших класах. Я вже доросла давно і маю змогу купити багато чого, проте внутрішньо не можу собі цього дозволити. Все складаю і складаю гроші. А навіщо - невідомо. Мабуть як захист від страхів дитинства. В той час бачу, що діти яких любили в дитинстві і балували, більш відкриті, впевнені в собі, балують себе покупками. Немає в них такого, щоб жаліли на себе. Я це того, що любіть своїх дітей! Це так важливо. На все їх подальше життя.
показать весь текст
woman_facepalming 9 heart 19 like 26 crying_face 64
313 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
|« «» »|
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • …
  • 11
noavatar
Чаюри• 13 апреля в 01:28
91
Ответ дляПацелуйнитуда
Класс! У меня, кстати, была такая как слева. Даже помню, что назвала ее Петра (может у нее сзади на голове было так написано)
Даже одежда такая, 90-х
А сколько их у вас всего?
Прям воспоминания нахлынули
Ой я навіть не знаю, саме Барбі небагато, може десь з двадцять, я вже не купую, перейшла на паол.
anonim_176
Пацелуйнитуда• 13 апреля в 01:28
92
Ответ дляЛюблю пиво
Ну шапку я таки знімала з голови, коли зникала з зони видимості вікна, мою зараз навіть заставити одягнути неможливо. Чомусь фото нагадало мені моду на такі волохати капори - піск моди, фіолетового кольору в пам´яті, доречі зараз теж є подібні, тільки більш осучаснені.
И я про них вспомнила! 😂
like 1
anonim_119
ТаПрямТам• 13 апреля в 01:29
93
Я вот когда читаю всякие соцсети, то понимаю что мне очень повезло с близкими, хотя прежде думала семья как семья,заурядная. В 90-е мы жили обычно, не бедствовали, хлеб с сахаром нашим десертом не был, одежду тоже покупали новую и качественную, кружки были, вкусняшки, море тоже. Но и село на лето, и электрички тоже было,и огород. В нулевые уже стали и зарубеж ездить отдыхать, хотя лишнего не тратили.
Поэтому именно в плане материального положения сказать ничего не могу, морально...родители вроде и поддерживали и гордились, а временами могли приземлить. Вобщем по всякому бывало.
like 1 yawning_face 4
anonim_92
Магиня• 13 апреля в 01:29
94
Ответ дляпАлАвинкА
я нигде с ними не в друзьях, не была ни на одной встрече одноклассников. Живу так, словно до института ничего не было🫠
И правильно!И никогда случайно не встречали нигде своих одноклассников?Я помню встретила одного на СТО он там работал и сделал вид что не узнал меня.
anonim_176
Пацелуйнитуда• 13 апреля в 01:30
95
Ответ дляЧаюри
Ой я навіть не знаю, саме Барбі небагато, може десь з двадцять, я вже не купую, перейшла на паол.
Загуглила паол, даже не знала о таких. Конечно красивые, как настоящие, но барби мне больше нравятся😃
И именно те, которые раньше были. Современные, почему-то, уже не так нравятся
heart 1
anonim_92
Магиня• 13 апреля в 01:30
96
Ответ дляPrervana
Наверное современные дети бы офигели, если б их заставили надеть серые мохнатые гамаши из козьей шерсти под юбку школьную. А мы и мявкнуть не могли😆
Ооо представляю какие же они кусачие
anonim_58
пАлАвинкА• 13 апреля в 01:32
97
Ответ дляМагиня
И правильно!И никогда случайно не встречали нигде своих одноклассников?Я помню встретила одного на СТО он там работал и сделал вид что не узнал меня.
Переехала, пересела за руль и перестала встречать
heart 1
anonim_85
КоролеВешна• 13 апреля в 01:32
98
Ответ дляЦукрові вишні
Ну, мы ребенку дали много, теперь она транжира и куча кредитов, как вернуть в норму не знаю.
Мы тоже дали не мало,теперь она бросается деньгами направо и налево ,с нами не общается,обвиняет нас в том,что недостаточно дали.
crying_face 1 woman_facepalming 2
noavatar
Prervana• 13 апреля в 01:36
99
Ответ дляЛюблю пиво
Ну шапку я таки знімала з голови, коли зникала з зони видимості вікна, мою зараз навіть заставити одягнути неможливо. Чомусь фото нагадало мені моду на такі волохати капори - піск моди, фіолетового кольору в пам´яті, доречі зараз теж є подібні, тільки більш осучаснені.
Капор это было модно и вау. Все девочки мечтали о капоре. А об этих сраных гамашах никто не мечтал, но носить приходилось 😆
like 3 woman_facepalming 2
noavatar
Prervana• 13 апреля в 01:37
100
Ответ дляМагиня
Ооо представляю какие же они кусачие
Они еще сверху на колготы надевались. Вы представьте как они кашлатились! Такие дреды на них образовывались - это пц. Их надо было расчесывать...
fire 1 woman_facepalming 1
noavatar
Bochum• 13 апреля в 01:40
101
Автор, мое детство было таким же, но меня бедность неимоверно мотивировала выбраться из нее - я с раннего детства знала что нужно делать. Образование, работа, семья - ничего из этого даром в руки не упало, я всё выгрызала усилиями, но процесс был в кайф. Сегодня есть всё и даже больше, но наличие денег меня угнетает, убивает просто. Я прошла ве стадии восприятия денег: от слез радости и эйфории от первых сумм до равнодушия,полного отторжения и теперь даже некоего презрения. Меня тяготит большое имущество, я сегодня понимаю, что в таком количестве оно ни к чему. Я его не хочу, я столько лет рвала жилы, чтоб его заиметь, а теперь не знаю куда со всем этим. Мои дети выросли в этом, их ничего не радует, они не испытывают особой благодарности, хоть что им не внушай, сытая жизнь как данность, в них нет моего жизненного драйва - он при таком их существовании просто элементарно не смог в них зародиться. А я в детстве полгода жила в счастливом шоке от того, что мне купили ковёр с оленями на стенку . столько радости было, столько искренних спасибо. Жили скромно, зато в любви и уважении. Я бы вернулась сегодня в то время, говорю это без преувеличения.
like 8 dislike 2 heart 1
anonim_42
Люблю пиво• 13 апреля в 01:40
102
Ответ дляPrervana
Капор это было модно и вау. Все девочки мечтали о капоре. А об этих сраных гамашах никто не мечтал, но носить приходилось 😆
Нажаль термоодяг тоді був ще недоступний, а кози і їх шерсть так. Згадала себе вже студенткою, сукня до середини стегна, високі ботфорти осінні, капронки, шкіряна куртка в довжину сукні, а на вулиці зима, поки дійдеш від метро, ноги червоні, аж чешуться, але ж типу красота-страшна сила, розум у відгулі.
anonim_119
Сонечко• 13 апреля в 01:44
103
Для мене, це також болюче питання, в дитинстві нічого не купували, доношувала речі за мамою, жили не бідно.Навіть зараз, вже дуже доросла, відчуваю що це справа не в речах, а в любові. От розумію, що мама мала можливість, але зовсім не мала бажання, зробити щось приємне для мене. А от чоловік навпаки, подобається , значить купуємо. Хоча він не « рубаха парень», але о це відчуття впевненої любові, навіть через такі дрібниці. Недавно купив ляльку, от згадав , що я колись хотіла і мені не купили. Це ніби дрібниця, але з таких дрібниць складається життя.
like 2 heart 11
anonim_70
автор бибизяна • 13 апреля в 01:45
104
Ответ дляСонечко
Для мене, це також болюче питання, в дитинстві нічого не купували, доношувала речі за мамою, жили не бідно.Навіть зараз, вже дуже доросла, відчуваю що це справа не в речах, а в любові. От розумію, що мама мала можливість, але зовсім не мала бажання, зробити щось приємне для мене. А от чоловік навпаки, подобається , значить купуємо. Хоча він не « рубаха парень», але о це відчуття впевненої любові, навіть через такі дрібниці. Недавно купив ляльку, от згадав , що я колись хотіла і мені не купили. Це ніби дрібниця, але з таких дрібниць складається життя.
Доля вам компенсувала у вигляді вашого чоловіка ❤️
heart 3
anonim_119
Сонечко• 13 апреля в 01:46
105
Ответ длябибизяна
Доля вам компенсувала у вигляді вашого чоловіка ❤️
Шкода, що моєму чоловікові, доля не компенсувала. 😂
face_with_tears_of_joy 6
anonim_180
Царевна в уггах• 13 апреля в 01:47
106
Ответ дляPrervana
Наверное современные дети бы офигели, если б их заставили надеть серые мохнатые гамаши из козьей шерсти под юбку школьную. А мы и мявкнуть не могли😆
В якому ви році до школи пішли? Відчуваю, що ми з вами разом «не мявкали» у таких шкільних кусючих ретузах (чи як їх там називали, згадаю, аж здригаюся).
noavatar
Prervana• 13 апреля в 01:49
107
Ответ дляЛюблю пиво
Нажаль термоодяг тоді був ще недоступний, а кози і їх шерсть так. Згадала себе вже студенткою, сукня до середини стегна, високі ботфорти осінні, капронки, шкіряна куртка в довжину сукні, а на вулиці зима, поки дійдеш від метро, ноги червоні, аж чешуться, але ж типу красота-страшна сила, розум у відгулі.
Да как вспомню... Один рынок на город, у всех всё одинаковое в тех ларьках, а если что-то особенное - так денег на это нет. И все вещи покупаются с запасом, чтобы еще на следующую зиму хватило. Бля, гамаши эти вспомнила и прям пердец накатило. Херня эта волосатая, сверху коричневая школьная форма, на форму еще спортивная курточка теплая, синяя, с лампасами, от брата двоюродного по наследству перешедшая, импортная какая-то. И бантик в косе. Капроновый. Белый. И кроличья шуба. Сиреневая. Королева красоты образца 5-го класса чешет в школу, в которой отключено отопление...
clapping_hands 1 clown_face 2 face_with_tears_of_joy 7
anonim_42
Люблю пиво• 13 апреля в 01:49
108
Ответ дляСонечко
Для мене, це також болюче питання, в дитинстві нічого не купували, доношувала речі за мамою, жили не бідно.Навіть зараз, вже дуже доросла, відчуваю що це справа не в речах, а в любові. От розумію, що мама мала можливість, але зовсім не мала бажання, зробити щось приємне для мене. А от чоловік навпаки, подобається , значить купуємо. Хоча він не « рубаха парень», але о це відчуття впевненої любові, навіть через такі дрібниці. Недавно купив ляльку, от згадав , що я колись хотіла і мені не купили. Це ніби дрібниця, але з таких дрібниць складається життя.
Цінуйте, вам реально круто пощастило!
heart 1 woman_facepalming 2
noavatar
Prervana• 13 апреля в 01:50
109
Ответ дляЦаревна в уггах
В якому ви році до школи пішли? Відчуваю, що ми з вами разом «не мявкали» у таких шкільних кусючих ретузах (чи як їх там називали, згадаю, аж здригаюся).
В 90-м или 91-м. Раз успела побыть октябрёнком - то наверное таки в 90-м.
clapping_hands 1
anonim_119
Сонечко• 13 апреля в 01:51
110
Ответ дляЛюблю пиво
Цінуйте, вам реально круто пощастило!
Це йому пощастило.❤️😁 Вже 30 років щастить.
face_with_tears_of_joy 1
anonim_42
Люблю пиво• 13 апреля в 01:52
111
Ответ дляPrervana
Да как вспомню... Один рынок на город, у всех всё одинаковое в тех ларьках, а если что-то особенное - так денег на это нет. И все вещи покупаются с запасом, чтобы еще на следующую зиму хватило. Бля, гамаши эти вспомнила и прям пердец накатило. Херня эта волосатая, сверху коричневая школьная форма, на форму еще спортивная курточка теплая, синяя, с лампасами, от брата двоюродного по наследству перешедшая, импортная какая-то. И бантик в косе. Капроновый. Белый. И кроличья шуба. Сиреневая. Королева красоты образца 5-го класса чешет в школу, в которой отключено отопление...
А потім прийшли трохи пізніші часи, коли масово завезли ’Турцію’, вся модота в мальвінах, светрах ’бойс’, спідницях -варенках, я мабуть таки старша
noavatar
Prervana• 13 апреля в 01:55
112
Ответ дляЛюблю пиво
А потім прийшли трохи пізніші часи, коли масово завезли ’Турцію’, вся модота в мальвінах, светрах ’бойс’, спідницях -варенках, я мабуть таки старша
Не, свитера бойз и спортивные костюмы меркурий вместе с юбками-ламбадами были вроде чуть раньше. Совсем в начале 90х. А вот эта дичь была году в 94-95м. Но могу и ошибаться, тогда вообще носили всё, что смогли купить.Поэтому оно у меня смазано по временным рамкам
anonim_119
Сонечко• 13 апреля в 01:56
113
І так , мій чоловік, до сьогодні, бачить туфлі на 13см. шпильці , біжить на касу. Як ви вже зрозуміли мені не 17років, але його впевненість в мені, мене надихає. ❤️
woman_facepalming 2 heart 1
anonim_180
Царевна в уггах• 13 апреля в 01:59
114
Ответ дляPrervana
В 90-м или 91-м. Раз успела побыть октябрёнком - то наверное таки в 90-м.
Зрозуміло. Я в юній незалежній Україні йшла до школи в радянській формі, як і половина мого класу. Дивно, не знаю, чому так. І класу до 2-3 точно форму носили, але не всі. В мене була «модна» синя, в когось коричнева. Ех, і капор памʼятаю (шапка така, про яку ви вище згадували), в нас знайомі товар з Румунії возили, то ми в них капор купили, це була прям мрія/мрія, здається за 2 долари, долар тоді був по 0,98-0,99 грн (і навіщо я це памʼятаю), памʼятаю, що їм саме в доларах слід було платити, і ми по обмінниках шукали… ех, жесть. І пружинка-райдуга, всі такі хотіли; і мʼячики-попригунчики, і «лізуни» (щось липуче таке, також модно було); і відро з коровою від чупа-чупсів; а потім всі по місту ходили по ларьках і питали «чи є у вас пусті блоки від жувачок» (я так і не згадаю, нащо нам всім ті пусті блоки були потрібні). Словом, є що згадати про дитинство в 90-х. Але спогади такі сумнівні:-) думаю, що в багатьох так було
noavatar
Prervana• 13 апреля в 02:01
115
Ответ дляЦаревна в уггах
Зрозуміло. Я в юній незалежній Україні йшла до школи в радянській формі, як і половина мого класу. Дивно, не знаю, чому так. І класу до 2-3 точно форму носили, але не всі. В мене була «модна» синя, в когось коричнева. Ех, і капор памʼятаю (шапка така, про яку ви вище згадували), в нас знайомі товар з Румунії возили, то ми в них капор купили, це була прям мрія/мрія, здається за 2 долари, долар тоді був по 0,98-0,99 грн (і навіщо я це памʼятаю), памʼятаю, що їм саме в доларах слід було платити, і ми по обмінниках шукали… ех, жесть. І пружинка-райдуга, всі такі хотіли; і мʼячики-попригунчики, і «лізуни» (щось липуче таке, також модно було); і відро з коровою від чупа-чупсів; а потім всі по місту ходили по ларьках і питали «чи є у вас пусті блоки від жувачок» (я так і не згадаю, нащо нам всім ті пусті блоки були потрібні). Словом, є що згадати про дитинство в 90-х. Але спогади такі сумнівні:-) думаю, що в багатьох так було
Мы тоже долго в форме советской ходили и пришивали воротнички и манжеты. Года до 95 точно. Потом вообще никакой формы не было, и классу к 8-му массово ввели бордовые костюмы. Юбки и пиджаки. Были или бордовые, или зеленые. Каждая школа себе выбирала, какие будут.
anonim_22
А Я Самая Самая• 13 апреля в 02:02
116
Ответ дляЛовлю капці
Раньше так жили если не все, то многие. Родители не задаривали подарками. На НГ мы получали сладкие подарки, Николая вообще никто не праздновал, донашивать одежду было обычным делом в нашем советском детстве. И гуманитарки тогда еще не было.
+1
anonim_180
Царевна в уггах• 13 апреля в 02:07
117
Ответ дляPrervana
Мы тоже долго в форме советской ходили и пришивали воротнички и манжеты. Года до 95 точно. Потом вообще никакой формы не было, и классу к 8-му массово ввели бордовые костюмы. Юбки и пиджаки. Были или бордовые, или зеленые. Каждая школа себе выбирала, какие будут.
Так, так точно. Було таке. Ще капронки зашиті під штани одягали. А «катишки» зі светра чи теплих колготок бритвою (дідуся) прибирали. Думаю, який жах… а тоді це здавалося чимось «звичайним». Як і взимку в мороз на ринку щось міряти… особливо штани за саморобною «ширмою». Про відпочинки в таборах взагалі мовчу. Зараз сучасні батьки розірвати готові за неналежні умови… і це добре. Згадаю умови в таборах в моє дитинство, жахаюся. І саме страшне - схоже, що для всіх то було «ок», і для нас, дітей, так само. Ще й телефонів не було. Тому нікому й не подзвониш.
anonim_176
Гарачий Чокалад• 13 апреля в 02:20
118
Мы тоже жили очень скромно. Но у меня наоборот я много трачу на все. Если хочу духи - могу сразу 3 купить, много платьев, и всего много. Стараюсь себя ограничивать, только потому, что не успеваю носить
woman_facepalming 1
noavatar
Love_Love_Love_• 13 апреля в 03:03
119
Ответ дляКоролеВешна
Господи, да сколько же можно перекладывать ответственность за свои неудачи на родителей!Недолюбили,недокупили,недоучили-уже противно слушать!Как умели,так и любили,что смогли то и купили!
І як це відміняє той факт який я описала?
like 1 face_vomiting 2
anonim_98
Відповів всім• 13 апреля в 03:06
120
Я хоть и была единственным ребёнком, но тоже бедности хлебнула.
Но у меня обратная проблема - я покупаю все, что хочу и трачу почти все.
А хочу откладывать
woman_facepalming 1
|« «» »|
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • …
  • 11
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2025 Советчица Kidstaff