Несу пургу• 06 мая 2025
Чи важко вчитись водити авто?
Я ніколи не водила авто, завжди була пасажиром ,останнім часом виникло таке бажання навчитись водити
15
0
Пошла на курсы и сожалею. Все же я пассажир, а не водитель. Советую попросить у кого-то из знакомых где-то на безопасной площадке попросить поездить, чтобы понять, ваше это или нет. Стоят сейчас курсы очень дорого.
1
Я кайфую в машині сама, але тільки по тим маршрутам по яким хоч раз їздила. Нові маршрути мене лякають, але їду. Ось планую зараз поїздку на літо до Хорватії зі Словаччини.а і за кермом акивно з початком війни, а до цього в Києві тільки школи/ магазини/ гуртки і тд
Ні не важко, головне бажання . Обирайте одразу автомат, бо механіка не одразу піддається ну і для міста автомат то тема
Автор , найдите хорошего учителя , который подходим именно Вам
Я более 10 лет не могла стать водителем , хоть права и были
Я более 10 лет не могла стать водителем , хоть права и были
Автор, зависит от человека....надо пробывать...мне нпучиься было по сложности на 4 из 5.( не могла прнять когла нужно скоросьи переключать, потом пришло само). Сейчас пвтоиат, но механика не пугает. Пугают расстояния...пробки, протиснуться где то, выезд на дачу...мне норм. Но дальняя поездка (300-500 км) некомфортно.... хотя стажа 23 года
Ні, не важко. Головне нормального спокійного інструктора знайти. А для більшої мотивації навчитися частіше думайте так, наче ви вже водите і все гарно вмієте, і яке задоволення відчуваєте від процесу, і як багато за допомогою цієї навички ви можете зробити. Це дуже надихає і налаштовує на правильний настрій
Мені було важко. Такий страх був що не хочу навіть згадувати. Вчилась по часу в 4 рази довше ніж всі знайомі. Отримала права. Далі через силу їздила 2-4 в тиждень. Від постійної тривоги отримала панічні атаки.
Далі на антидепресантах водіння пішло як по маслу. Зараз вже рік як я за кермом. Стресую тільки на дуже загружених і складних перехрестях. А так все добре, без машини вже життя не уявляю.
Складно було пережити цей період. Чи був він вартий того? Ну мабуть що був.
Далі на антидепресантах водіння пішло як по маслу. Зараз вже рік як я за кермом. Стресую тільки на дуже загружених і складних перехрестях. А так все добре, без машини вже життя не уявляю.
Складно було пережити цей період. Чи був він вартий того? Ну мабуть що був.
Вперше сіла за кермо в 11 років (в селі, де проживала), дід навчив, потім до 17 років їздила кожного дня в школу. Пізніше отримала права, а потім і купила своє авто. Зараз мені 42роки, але не їзжу, прям паніческі боюся. Навіть, у селі. То куриця вибижить на дорогу, то люди ходять не так. Короче, в юності не було страху.
я дуже хотіла тому і на курси разом з чоловіком пішли, і перші кілька місяців їздили вдвох в режимі один водій інший штурман, на наступну поїздку міняємось.
інструктор в автошколі попався дебіл, але навіть він не зміг відбити охоту.
за кермом уже 18 років, навіть вагітна їздила до останнього дня.
зараз в сім´ї два авто - моя механіка, чоловіка автомат. якщо треба - міняємось :)
інструктор в автошколі попався дебіл, але навіть він не зміг відбити охоту.
за кермом уже 18 років, навіть вагітна їздила до останнього дня.
зараз в сім´ї два авто - моя механіка, чоловіка автомат. якщо треба - міняємось :)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу