А_мій_самий_самий• 09 мая в 22:07
Со скольки лет вы себя помните?
В 2, 3, 4...года помните?
2
41
0
Багато приколів з садочку памʼятаю, наприклад, улюблену там страву- пюре з оселедцем, зараз певно таким в садку не годують 😂
1
С 2+ помню прабабушку.Её не стало,когда мне было 3.А так помню как я к ней в комнату заходила,как они меня на руках подбрасывала,а я просила ещё.Сама удивилась этому уже во взрослом возрасте.Пришла на кладбище,и только там поняла что мне было всего 3 года когда ее не стало.Но память отрывками.
А прадеда уже отлично помню.Он ушел немного позже прабабушки,мне было 4+.Здесь четкие воспоминания.
А прадеда уже отлично помню.Он ушел немного позже прабабушки,мне было 4+.Здесь четкие воспоминания.
1
Самое первое воспоминание - 1,5 года. С 2,5 лет помню много чего. Даже детали интерьера, в котором мы тогда жили. Улицы, дом, сад, комнаты, ковры и лепнину на потолке.... Ясли, садик....
отдельные моменты помню очень рано. я иду за своей коляской прогулочной, смотрю на карман на спинке. коляска голубого цвета.
2
Пам´ятаю день, коли мене хрестили, це 6 місяців, і потім провал в пам´яті до 3 років. Потім знов провал приблизно до 5 років. Взагалі пам´ятаю тільки якісь вразивші мене події чи сильні емоції.
5
Перша згадка у люльці, тобто до року точно. Моя колишня психологиня німкеня теж казала, що пам´ятає себе саме в лежачій калясці і як сюсюкав з нею батько.
1
С лет 4 примерно, но от 3 до 5 воспоминания могут быть неправильно интерпретированны и ложные, поэтому на ранние полагаться не стоит))))
Помню эпизод с яслей, первые дни. Кроватки в темной спальне с зашторенными окнами, железные белые горшки. Надо было спать, а я плакала и хотела к маме. Воспитательница меня забирала, чтобы я не мешала другим и мы выглядывали маму. До 3 лет мне было.
Еще помню эпизод из поезда, отец на верхнюю полку закидывал чемоданы и я просила его поднять меня и показать, что там. Это было в мои 2,6 года.
Еще помню эпизод из поезда, отец на верхнюю полку закидывал чемоданы и я просила его поднять меня и показать, что там. Это было в мои 2,6 года.
Есть четкие воспоминания - 2.5, мама говорила. И есть раньше. Я до сих пор помню. Я лечу - или мимо меня пролетают деревья, люди, все как в сером тумане. Лечу на руках у мамы. Это в парке я вывалилась из коляски и разбила бровь )
Перший спогад років 3 про прабабусю, вона вже стара була, і я її лякалася.Двері в хаті, вона входить розпатлана, шкандибає, я тоді верещала.Потім провал в пам´яті , і десь перший клас коли мама з татом на перше вересня привели.
З 4х точно. Брат народився, ми переїхали в нову квартиру - це все добре памʼятаю.
Деякі епізоди і раніше памʼятаю, садочок.
Деякі епізоди і раніше памʼятаю, садочок.
Я теж памʼятаю один момент, як я їхала в колясці мальвіні червоній, і брат мене віз якому тоді 10 було. А я ще не ходила, то була в вʼязаних дитячих тапках і дуже в ноги змерзла😂
1
З року , я рівно в рік в реанімації лежала, от той момент дуже добре памʼятаю- оббиті залізом двері, маму не пускають, я верещу на весь голос, в врачиха на мене кричить « не кричи зараз всіх дітей розбудеш» а мені ще страшніше стало і почала ще дужче кричати. 😱Але зрозуміло що не прям памʼятаю, просто уривками якісь моменти
2
я себе пам’ятаю в люльці, як лежала й дивилась на небо, сіре похмуре небо, голі верхівки дерев і літали ворони. Оскільки народилась на початку березня то це могло бути перші тижня після народження або кінець осені (7-8 місяців) взагалі багато себе пам’ятаю з перших років, коли починала ходити, бавилась з іграшками, рідних пам’ятаю, двоюрідну сестру яка загинула коли мені було 2 роки, яслі, дітей там і т.д.
2
Яркие моменты примерно с дошкольного возраста.А так чтобы прям досконально и вчерашний день не вспомню))
Первое воспоминание в один год, или даже раньше, ещё ходить не могла, лежала и смотрела в потолок.
1
С 4 лет. Ездили в Крым, много деталей из поездки помню... даже запах такси Волги, меня в ней тошнило от этого запаха. Вкус кефира по вечерам в санатории. Запах эвкалипта на процедурах.
1
Рік і два місяці – ми до моїх трьох років багато переїздили, тому за деталями інтер’єру можна було чітко визначити, коли це відбувалося.
Спогади одразу були причинно-наслідкові, але фрагментарні – простір десь метр перед моїми очима. Більш пізні спогади в тій же кімнаті виглядають інакше, в них уже немає тієї обмеженості поля зору.
Але нічого хорошого в цьому нема, в мене РАС, а це веде до раннього розвитку гіпокампу, який компенсує недорозвиток мигдалеподібного тіла. Гіпокамп відповідає і за спогади.
Спогади одразу були причинно-наслідкові, але фрагментарні – простір десь метр перед моїми очима. Більш пізні спогади в тій же кімнаті виглядають інакше, в них уже немає тієї обмеженості поля зору.
Але нічого хорошого в цьому нема, в мене РАС, а це веде до раннього розвитку гіпокампу, який компенсує недорозвиток мигдалеподібного тіла. Гіпокамп відповідає і за спогади.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу