У кого муж нашел новую бабу/жену пока вы были за границей

куча мужчин на работе развелись и уже с новыми семьями. это не единицы. человек 40 поменяли статус. Вторая жена бывшего мужа развелась недавно. Он сказал ,что нашел новую женщину и они будут начинать новую жизнь. Раз она не возвращается-адьес.

Судя по ответам автора, всполошилась она только тогда, когда поняла, что муж не скучает дома в одиночестве. Три года ей было на него нас.ать. Так а чего теперь цепляться за мужика? Разъехались так разъехались, у каждого теперь своя жизнь, в том числе и личная.

Или или

Автор, це рішення Ви приймали, коли їхали. Зазвичай їхали на виплати родини, у яких не все гаразд, чи шлюбу до 5-7 років.
У вас - здивована, все ж 17 років.
Але зараз вже нема чого згадувати. Або залишайтесь, або повертайтесь, діліть квартиру і живіть далі. Не може існувати родина, коли подружжя не живе разом.

Дочитала до того, що автор з Києва, даруйте, це не окуповані чи прифронтові території. Якщо прямо так люить чоловіка і сумує, то три роки за кордоном не сиділа б. І так, за три роки віддалитися і стати просто колишніми, у яких спільна дитина й минуле. нормально. У цій ситуації авторці або првертатися і справді пробувати починати стосунки з пчатку. або визнати, що це все, вони просто батьки, розлучатися і спілкуватися з приводу дитини.
Які можуть бути претензії до чоловіка в цій ситуації - не розумію.

Не кажу. що за кордоном легше. була сама х двома дітьми не на соціалах, а працювала від початку, але повернулася відразу після деокупації Київщини, це було рішення нашої сімʼї. Даруйте, але три роки розлуки у вас не зовсім вимушені, так, я в курсі. що над Києвом літає, навіть знаю, над якими районами, не факт, що авторка саме звідти + можна змінити район... За три роки надто багато сталося нарізно

У нас сусід так привів собі мадам, поки дружина з немовлям була за кордоном. Подружки їй нашептали про все, вона повернулася, розвелися. Вже знову встигла з 2 дітками своїми заміж вийти.

якщо ви не тролите, то трохи розумію чоловіка... він не психотерапевт розгрібати ваші нюанси. Може, до спеціаліста, бо такі реакції саморуйнівні + руйнують ваших близьких

то і виплати там не 300, ну, і три роки, працювати не пробували починати?

Болит, конечно, но эта боль ему не поможет, а мне навредит. Иногда позволяю себе расклеиться, но не на долго, так, чтоб выплеснуть негативное все, и дальше улыбку на лицо и все будет хорошо!

Та стопроцентный тролль

Это Вы такая понимающая , пока саму не коснется или принципиальная общая позиция?
Т.е. окажись в такой ситуации- оправдывали бы своего мужа?

Та ні, це саме ваш вибір поїхати від чоловіка на три роки

уехала от мужа- хреновая жена
сидишь в Украине- хреновая мать..

Да, оправдала. Три года,вы шутите? Я бы тоже не хотела жить без секса три года

А когда ребенок погиб под завалами или еще как то, он про подергать тоже задумается? Речь про ценности и жизни детей, а не про пиво. Нормальные сидят и ждут, ну как ждут - работают, живут и все понимают. У меня у всех подруг и знакомых все ок.

Не может быть ок через года)
Есть куча городов безопасных в Украине

Она в растерянности. Я просто в шоке от этих женщин, спасающих свой зад, сбежавших от семьи, потому что им страшно, сидящих за границей 4 год и считающих, что им что-то мужья должны. Нормальные жены с мужьями остались или еще в конце 24 вернулись. А остальные- это не семьи уже.

Ну так вы 3 года раздельно, это большой срок. Он отвык жить семье, сам себе хозяин, ощутил вкус свободы короче. Вот и говорит, что если вернётесь, что б не напрягали его.

Да может и нет никого, просто уже не хочет семейной жизни. И так хорошо

Финансы, думаете новая дама позволит автора содержать?)

Слушайте, ну и дураку понятно, что столько времени никто не сидит одиноким.

Я можливо піділлю масла, але в мене давній знайомий, коли був одружений завів коханку, і от з нею також їздив на море, ніби путівку на роботі дали на одного. А жінка вдома з дитиною сиділа.

По сколько вам лет в среднем?

Откуда вы знаете, если вас всех нет дома,ок или не ок

Якщо ви хотіли додому, то чому не їхали-за останні 3 роки в Києві нічого не змінилося, окремі високих цін.

Авторе, Ви виїхали вже з підлітком, це не мала дитина, яка без мами собі ради не дасть. Скоро Ви не надто і будете потрібна синові. Якщо з Києва, а не з передмістя - Ви лукавите про ’складно виїхали’. Київ не був окупований, складно було з Бучі виїжджати, наприклад. Вам аж так треба чоловік - то чого знервували лише зараз? Три роки минуло. Ви планували, що родина на відстані - це ок? Протягом трьох років ви з ним жили різне життя з різними умовами, пріоритетами, ризиками та емоціями. І чим довший цей період, тим більше ви віддалятиметесь один від одного. Якщо не ілюзії ’валізи без ручки’, а дійсно любите чоловіка досі - прилаштовуйте сина і повертайтесь. Якщо бігли не лише вивезти дитину, а й рятувати власну ср@ку - визнайте це відверто для себе, і тоді вже справа не в чоловікові. Тоді він не Ваш пріоритет, а такий собі стабільний звичний варіант. Якщо лише заради сина - син вже дорослий, готуйте до самостійного життя і їдьте. Головне - дайте самі собі відверту відповідь.

Ні, не три роки і три міс. А стільки скільки їй захочеться. А може вона взагалі передумає вертатися років через 5. Це ж у автора не все добре. А була б у неї супер робота, нове кохання-аона б і не думала б вертатися, але чоловік повинен був її чекати.

Про чекають то ніхто не знає що там всередині сім´ї, ви бачите обкладинку. Серед моїх знайомих в Києв не повернулася лише одна дівчина, якій начхати на чоловіка, інші розлучені. Це фізіологічно відвикати від людини. В мене у сусідки чолові дальнобійник, вона мені розповідала що їй так добре коли його немає, вона звикла жити як хоче, і ця неділя між рейсами їй каторга, але зі сторони любовь морковь, чоловік, звичайно, про її думки не знає, а ми не знаємо що в голові в чоловіка.

Ну,у автора ни работы,ни новой любви..имеем,что имеем

Не штаны, а семью, если для вас муж=штаны, тогда не удивительно что семьи распадаются. Если приоритеты расставлены, тогда нечего скулить и жаловаться, каждый сделал свой осознанный выбор.