Про наш анамнез стосунків з чоловіками

З психологом працюємо над моїми жіночими проблемами та неіснуючими стосунками з "сильною" статтю.
І я аж злякалася скільки ж гівна вилилося протягом мого життя, за 48 років..
5 років - двічі стала свідком ексгібіционізму.
6-7 років - приставання рідного дядька
12-16 років - переслідування біологічним батьком, постійні облапування в громадському транспорті
17 років - спроба згвалтування, побиття
18 - 25 роки - шлюб з аб´юзером, розлучення
Ну про скабрезні зауваження, оцінювання твого тіла, досвіду, вульгарні спроби поцілувати/обійняти до уваги не беру - це знайоме абсолютно кожній жінці.

Потім багато років відновлення, коли спочатку просто відходила від стосунків, потім просто заперечувала їх для себе в принципі.

В 40 років почало з´являтися відчуття безпеки, після роботи з психологами, але реакція на будь яку увагу з боку чоловіка залишилася незмінною - страх, агресія, напруга, бажання втекти.

І стало таким смішним питання - а чого ж я так реагую коли до мене фліртує таксист або відвідувач в кав´ярні намагається пригостити кавою?
А якою ж має бути реакція людини з таким досвідом комунікації з чоловіками?)
І щось я підозрюю що я далеко не виключення і таких как я - безліч.