Любовь прошла, а развод страшит — как жить с человеком, который стал чужим?

Так живут 90% пар.ну нет вечной любви.ищите плюсы в другом. Я так же живу.менять не собираюсь .Всё устраивает

А сколько вы лет в браке?

У нас любовь трансформировалась в нечто большее, мы друзья, родные люди, не ругаемся. У вас такого нет и близко, по этому смысла тянуть сопли нет смысла. Мои родители прожили как кот с собакой, это было отвратительное зрелище, испорченное детство и юность.

У нас также, но он хороший человек, семьянин, мы уживаемся хорошо, поэтому, за страстями куда-то идти не собираемся.

Печально это все. Чтоб вам не посоветовали, жить вашу жизнь будете именно вы.

Ну так разводитесь, будут дети побоку- будете искать себе любимого партнера , лечить кучу вен заболеваний

Я прошла через это совсем недавно , только мой еще и гулял как оказалось . Сейчас прохожу развод, это не так страшно . Ну может у вас муж хороший конечно , у меня гнида такого натворил последние недели что я его ненавижу и развод проходит легко

Відповідайте за себе.

Та ну ви що.
Вони сваряться частіше чим сміються.
Ми 26 років разом з чоловіком, було різного багато, але ми не чужі.ми рідненькі

А мені сьогодні снилося, що кручу гурт мури з коханцем . І у сні я така: ти бачив мого чоловіка, а він: так, тепер я все зрозумів. Блін а в кінці аінипозичає в мене 300 грн і не віддає.

Ви можете уявити своє життя без цього чоловіка, що поряд? Якщо так то розлучайтеся, якщо ні, то шукайте мотивацію, щось змінюйте в своїх поглядах

Сколько лет вместе ? Что Вам даст развод? Разойдитесь так, поживите отдельно и поймете нужен Вам этот чел или нет.

как раз пост в фб на вашу тему проскакивал

Іноді пари приходять в таких “занедбаних” стосунках, що врятувати їх неможливо і не варто.

Американські психологи говорять про “Чотирьох Вершників Апокаліпсису”. (В Біблії це Війна, Смерть, Голод та Завоювання (поневолення) – які є вісниками неминучого кінця світу.)

В парній терапії це “червоні прапорці”, які говорять про те, що пара їде до розлучення.

Ім’я цих Вершників – Критика, Зневага, Перекладання вини та Уникнення.

#Критика – в деяких парах головний спосіб комунікації.
Похвалити за щось класне?- Щщщас! Чого б це??
А от додовбатися до найдрібніших дрібниць - у декого наче якийсь спеціальний челленж, за який ще платять гроші!
Саме критика робить із затишного місця сили, - заради якого люди ж і вирішують жити разом, - поле битви.
Проте, якщо замінити: “Ти тільки про себе думаєш! Як можна було не подзвонити мені, якщо ти затримувався до опівночі?!”
на
“Я дуже переживаю, коли вмикають тривогу, а ти деінде, будь ласка наступного разу тримай мене в курсі” – отримаєте геть інший розклад!

#Зневага – це знецінення партнера і його почуттів.
Це коли ви навмисно кажете речі, які, ви точно знаєте, його образять. Коли ви відверто перестаєте поважати його і захоплюватися ним.
Це вирок для стосунків з обох боків – вам нецікаво з тим, кого ви не поважаєте, а йому образливо бути з тим, хто не поважає його.

#Перекладання вини, або «гаряча картопля» – це звичка захищатися, нападаючи.
«Ти зі мною не гуляєш!»- «А ти завжди наїзжаєш!»- «Тому що ти…»
Безкінечний ланцюжок докорів і звинувачень, які ми перекидаємо одне одному, як гарячу картоплю, може привести до образ 20-річної давності, а нагальне питання так і не вирішити.

#Уникнення (і це, до речі, дуже розповсюджена реакція на Зневагу) – це свідоме відсторонення від партнера. Ви вже не хочете нічого з’ясовувати, говорити, висловлювати своє бачення чи потребу.
Ви закриваєтеся і уникаєте будь-яких приводів бути поруч.

Стосунки, в яких присутні усі чотири явища, зазвичай приречені.
Стан уникнення, в якому живуть немало нещасливих сімей, називається «мертвий шлюб».
Всі добрі почуття вмерли. Говорити нема про що. Суцільні образи і конфлікт.

Бедный чат гпт, то он парень 20 летний) то быт привычка, ждем ваших историй

Це нехороший сон для вас.

Так я знаю, ще друга половина про обстріл...взагалі капец

Був період,я вважала, що чоловік не для мене, вже не той,вже не так(думаю в нього теж були подібні думки),і тут йому пропонують роботу в іншому місті(ніч поїздом в дорозі), О , бінго! будемо жити на відстані, по суті гостьовий шлюб,чи як сім´я моряка. Живу місяць,класно,живу другий, нормально, а на третій вже мені його не вистачає, виду не подаю. І тут мені дзвінок: я тобі знайшов роботу. Готова? Кажу так. Ще я три місяці вдома подрооблювала справи, щоб без тривоги переїхати. тепер нам двом тут прекрасно.

О у меня так. Их к старости накрывает наверное. Сейчас запаслась покорно и смотрю этот треш наблюдаю...

А почему боитесь развода в таком случае? Я развелась после 14 лет брака, потому что у нас случились очень разные цели в жизни (хотя с мужем были очень близки и ругани почти не было до этого), я тянула с разводом два года... и очень жалею, т.к. это только сделало процесс сложнее. Сейчас живу с другим мужчиной, очень с ним счастлива.

секс есть ??

10 лет,и 12 лет до этого встречались (

Конечная точка, как по мне - это разные ценности и физическая непереносимость. С остальным можно попробовать справиться ВДВОЁМ, если на это есть обоюдное желание. Если нет, то и не стоит тянуть кобылу за хвост.

Честно? Наверное, боюсь не самого развода, а всего, что с ним идёт в комплекте — ощущения, что я всё разрушила, реакции семьи, страха за детей. Плюс это чувство вины: а вдруг я недостаточно старалась, не дожала, не попробовала ещё один раз…

пишите страх одиночества
а вы сейчас не одиноки ?
жить как соседи это еще то одиночество
Дети вырастут уедут - а сосед этот останется ....
Дети построят свои семьи будут звонить иногда приезжать а вы будете доживать свою жизнь с нелюбимым человеком , с которым стали чужими
Я с б мужем жила как с соседом
даже уже и не говорила
не хотела не то что секса а спать в одной кровати - я ушла на диван
Подала на развод когда выплыло вранье и меня добило это

Был бы контракт - не было б вопросов...