Ух яка ж Я• Изменено 25 июля 2025
Чи є ще такі, хто планує повертатися з-за кордону?
Ми в Польщі з дитиною з початку війни, останнім часом просто депресія накриває. Серед моїх знайомих хто виїхав, повертатися ніхто не планує, а я не відчуваю там себе вдома. Не можу пояснити що не так. Але хочеться в Україну. Мені дуже важлива своя квартира, свій дім. Мені не відгукується фраза ’мій дім там де я’. Зараз на кілька днів в Україні і дихається легше. Якщо що, в Польщі я працюю і ми досить адаптовані, але я не бачу там свого майбутнього(
показать весь текст
2
11
4
8
Метровий сантиметр• 26 июля 2025
Если бы была остаться возможность остаться за границей после войны , в удовольствием осталась бы.
2
автор
Ух яка ж Я
• 26 июля 2025
Ответ дляАнтиТроль
Автор, обіймаю. Я та, хто за кордоном від початку, ну мінус 10 днів всіх спецефектів в Київській обл. Поїхала сама в невідомість з двома дітьми в країну, яка не платить. І за кордоном збирала валізи ну майже щотижня перший рік, потім рідше - раз на місяць. Додому навідувалась, в минулому році провела там 2 місяці. От після того моменту прийшло відчуття: «свій серед чужих, чужий серед своїх»((( а потім настала та стадія прийняття і змирення… вам варто все зважити, ви вже тверезо мислите про закінчення, про перспективи вдома. Може буквально сядьте і чесно розпишіть у 2 стовпчика плюси вдома, плюси в Польщі, потім мінуси вдома, мінуси там. Продумайте пріоритети, що вас тримає, для чого ви це робите. Може банально краще змінити країну спробувати, адже вам є куди повернутись, а це вже супер запасний варіант
Дякую
повністю згодна... тільки країну ми вже точно змінювати не буду. Я багато сил вклала у вивчення польської, щоб витягнути її на високий рівень, і дитина також, я просто морально не потягну ще раз все починати спочатку в новій країні. Не в цьому житті.
Khmelnichanka• 26 июля 2025
Ви в старпості не написали, що мова про плани після закінчення війни.
Тоді багато хто повернеться.
А от зараз - я особисто повертатись не ризикну.
Та розумію Ваші почуття.
Дім є дім.
Тоді багато хто повернеться.
А от зараз - я особисто повертатись не ризикну.
Та розумію Ваші почуття.
Дім є дім.
1
Слава Українi• 26 июля 2025
Як же ви вже дістали. Не повертайтеся! Тут багато хто не виїжджав навіть, і щодня скиглять чомусь саме виїхавші а не ті хто під обстрілами
2
Херсон це Україна• 18 августа 2025
Почалася війна, дитині було 10 років, зараз майже 14. Для дітей третина життя вже пройшла, моя дитина майже не памʼятає вже однокласників українських, і вже чужа країна стала її домом. Вона каже , що хоче тут жити, хоча говорить з акцентом. Ті діти, хто виїхав в 7 років, взагалі вже нічого не памʼятають , говорять без акценту. я сумую за Україною, люблю Київ, але мабуть заради майбутнього дитину залишуся закордоном. Будинок зняла, купити ніколи не зможу, працюю на інтелігентній роботі, освіта дозволяє, диплом тут підтвердила. Якось так, теж часто сумно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу