Обращеница• Изменено 27 августа в 14:18
Матері особливих дітей: як Ви тримаєтесь ?
Я маю дитину з РДУГ та РАС. Підходить перехідний вік, син кожен день мені влаштовує «веселе життя». Зараз ще й замахуватися почав, коли щось не по його.
З жахом думаю, що буде далі.
Знаю, що так казати не можна, але аби до його народження знала, що на мене чекає, я б задумалась, чи народжувати.
Я його люблю, але мені дуже важко. Від батька ніякої підтримки немає. Тобто, він фізично є, але не займається з ним.
Нещодавно задумалась над своїм життям і таке враження, що після народження сина я «покарана».
Матерям, в яких діти мають серйозніші діагнози, і які тягнуть це самі, дуже співчуваю. Не уявляю, на чому ви тримаєтесь і де знаходите наснагу на життя.
З жахом думаю, що буде далі.
Знаю, що так казати не можна, але аби до його народження знала, що на мене чекає, я б задумалась, чи народжувати.
Я його люблю, але мені дуже важко. Від батька ніякої підтримки немає. Тобто, він фізично є, але не займається з ним.
Нещодавно задумалась над своїм життям і таке враження, що після народження сина я «покарана».
Матерям, в яких діти мають серйозніші діагнози, і які тягнуть це самі, дуже співчуваю. Не уявляю, на чому ви тримаєтесь і де знаходите наснагу на життя.
показать весь текст
15
107
1
335
0
В том и дело, что бабулька не в своем уме. Многое забывает, многое путает, многое придумывает
Например, она не узнает своего внука, бывает, считает, что внук - ее муж (дед умер лет 7 назад)
Бывает жалуется, что ее не кормят (хотя такое невозможно), либо жалуется, что дочь пытается ее отравить
Например, она не узнает своего внука, бывает, считает, что внук - ее муж (дед умер лет 7 назад)
Бывает жалуется, что ее не кормят (хотя такое невозможно), либо жалуется, что дочь пытается ее отравить
А чому ви вирішили, що я можу вирішувати, як кому краще? Це лише ваші фантазії. Я на відміну від кошатниці порад щодо дитини не давала.
3
1
Да!
Люди отдают детей в школу за границу, в спортивные интернаты с проживанием и т.д.
Ребенок у автора не младенец, отдала бы такого легко, если хорошие условия пребывания.
Люди отдают детей в школу за границу, в спортивные интернаты с проживанием и т.д.
Ребенок у автора не младенец, отдала бы такого легко, если хорошие условия пребывания.
4
Ну не все же такие пациенты как она , есть в своем уме которые ничего не придумывают , вот они и могут рассказать про плохое отношение
Звичайні діти ростуть і розумнішають, а коли в хаті метально хвора людина, яка має розум 6місячного, а сили 20річного і впродовж цих 20 років день і ніч? Багато друзів в такої мами? Може її в гості запрошують чи до неї ходять як у звичайних? Знаєте як з такою дитиною сходити в магазин або самій захворіти?
1
8
Ну, робити - робимо)))
Але я це розглядаю, швидше, як тренажер для розвитку, ніж як опановану дисципліну.
Як я кажу, кожен день новини: як знайти невідомий множник)))
Але загалом, так, дитина розмовляє, навчається, креативить. У комфортних умовах, в спокійному стані, в своєму темпі - це можливо.
Але я це розглядаю, швидше, як тренажер для розвитку, ніж як опановану дисципліну.
Як я кажу, кожен день новини: як знайти невідомий множник)))
Але загалом, так, дитина розмовляє, навчається, креативить. У комфортних умовах, в спокійному стані, в своєму темпі - це можливо.
1
Капец советы: ребёнок всё равно будет страдать после смерти родителей, так зачем откладывать - пусть начинает страдать уже сейчас. Да уж…
1
7
Людина їде в ліс за грибами, а привозить звідти блохастий жмуток. Не просто язиком поцокала і пішла далі, а забрала в квартиру до кількох своїх хвостів. Це теж самопожертва, хоча вам вона звісно здастся недостатньою
1
6
Отдают в дома престарелых, в основном, тех, с кем родственники уже справиться не могут
Человека в своем уме мало кто отдает в дом престарелых
Человека в своем уме мало кто отдает в дом престарелых
3
Во Франции есть такие интернаты. Очень много желающих туда попасть, но мест очень мало. Таких заведений мало, тк мало желающих там работать.
Можно погуглить и найти видео-репортажи с интернатов.
Можно погуглить и найти видео-репортажи с интернатов.
1
Думаю у автора мова про дитину з ненормотиповість, це ж не божевільна дитина, а просто з нейровідмінностями. Тут суспільство має говорити про медикаментозну пожиттєву терапію, як наприклад в США. А не про те, щоб ізолювати таких дітей.
Блін, у вас дійсно дуже альтернативний погляд на батьківство. Думаю ви з цим в своєму житті все правильно вирішили. Якщо це ваше рішення було
Блін, у вас дійсно дуже альтернативний погляд на батьківство. Думаю ви з цим в своєму житті все правильно вирішили. Якщо це ваше рішення було
3
Всі ваші коментарі в цій темі дивні. Це якби я, яка все життя прожила в квартирі і ніколи не мала дачі, прийшла в тему про те, як розбити газон біля приватного будинку
4
О какой изоляции вы говорите? И от кого/чего эта изоляция? От домашнего кактуса и четырех стен?
2
Здесь отписались мамы детей с особенностями, что интернат им был бы хорошей помощью.
Так что в ее комментариях странного ?
Так что в ее комментариях странного ?
2
Я то моду, але ви мені симпатичні, а ваші коментарі в таких темах все більше нагадують васічкіну
1
Не принимаю! Не считаю таких детей особенными. Это не особенность, а огромное горе в семье. Вечная боль и наказание, отсутствие перспектив и похерен*ое здоровье мамы. Папы обычно уходят. А почему я должна оставаться с детьми одна? Я не хочу!! У меня есть еще дети и не думаю, что они в восторге от такого родственника в семье
4
Весь цивилизованный мир, в котором есть интернаты, вам васечкину не напоминает, а я напоминаю. Ну ок)
3
Зараз закордоном, в сина РАС. Школа повного дня, є колекційні заняття. Цього цілком вистачає, щоб я нормально працювала, дитину скомпенсрвуваои, і ми проводили вечори і вихідні разом родиною.
Проблема в Україні, що подібне навчальне середовище коштує чималих грошей, ми витрачали близько 4К$, школа, тьютор, психологию, дефектолог, логопед, спортивна секція. Я й чоловік добре заробляємо, тому могли забезпечити. Але все одно пошук спеціалістів був повністю на нас, і було купа невдалих спроб як зі школою, так і терапевтами. Але ж більшість не може собі цього дозволити!
Зараз закордоном витрати меньше 1К$, бо в країні вибудувано інклюзивну систему, вистачає працівників за покликанням зинорм оплатою, й мама не вигорає й може себе реалізовувати.
Проблема в Україні, що подібне навчальне середовище коштує чималих грошей, ми витрачали близько 4К$, школа, тьютор, психологию, дефектолог, логопед, спортивна секція. Я й чоловік добре заробляємо, тому могли забезпечити. Але все одно пошук спеціалістів був повністю на нас, і було купа невдалих спроб як зі школою, так і терапевтами. Але ж більшість не може собі цього дозволити!
Зараз закордоном витрати меньше 1К$, бо в країні вибудувано інклюзивну систему, вистачає працівників за покликанням зинорм оплатою, й мама не вигорає й може себе реалізовувати.
5
Є такі, приватні. Знала одну сім´ю, до війни було, дитина була в такій школі приватній, а на вихідні її забирали додому. Батьки обидва працювали, там в дитини спеціальна дієта була. Грошей багато йшло на це.
Я думаю, более предметные координаты, где хоть искать такое - будут полезны очень многим. Если знаете - напишите
1
Тільки батьки часто такого не роблять і призначення лікаря ігнорують
Поки щось жахливе не відбувається
Поки щось жахливе не відбувається
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу