Які ви знаєте романтичні історії про свої батьків або бабусь і дідусів?

Мій тато приїхав на весілля двоюрідного брата і побачив мою маму. На той момент тато був жонатий. Він розлучився і почав ходити до мами. Але її батьки були дуже заможні і дуже тата не хотіли, тим більше вже розведеного. Але тато таки виходив і женився на мамі. А потім тато зраджував, а потім мама зраджувала. Як тільки була можливість, я звідти втікла. Не бачила маму 11 років і тата 9. Поїхала провідати бабусю свою, татову маму, і він там був. То навіть дітям морозиво не запропонував купити за 5 днів. А сусідський дідусь купляв кожного дня і їм приносив, поки я там була і допомагала бабусі з будинком і городом. Мої діти досі думають, що сусідський дід Саша їхній дідусь, а не мій батько

Мой прапрадед был иудеем и влюбился в купеческую дочку 15-ти лет, православную. Но ему отказали. И он 3 или 4 года ее добивался, распугивал всех женихов, окрестился и в результате они бежали и обвенчались тайно. Родители приняли их только уже с внуком.
А бабушка и дедушка мужа встретились во время войны на Дороге Жизни в Ленинграде, хотя оба одесситы. И с тех пор уже не расставались до смерти, прожили вместе 52 года.

Мій прадід був льотчиком, проходив службу в Криму, а до цього познайомився з моєю прабабусею у них на Батьківщині в Житомирській області. Вона до нього в Крим приїхала і працювала телеграфісткою. Він дізнався, що планується війна і дуже просив прабабусю повернутись з Криму до них на Батьківщину. Коли вона поїхала, виявилось, що була вагітна бабусею. В 1941 році прадідуся літак збили, він від ран загинув, так моя бабуся і не знала свого тата, але прабабуся завжди казала, що він їх врятував, коли наполіг, щоб вона поїхала.

Крёсную изнасиловал цыган в 14 лет, она забеременела. И её мать настояла, чтобы она вышла за него замуж... Жуткая история.

Мои дедушки и бабушки с двух сторон договорились между собой поженить своих детей. Со временем это забылось. Дети выросли, мама учиться уехала в другой город, папа ушёл в армию. Жили они кстати в разных городах (на расстоянии 300 км друг от друга) и не общались никогда. Папа ехал из армии домой и зашёл по дороге в магазин, где работала моя мама (случайно). Пригласил в тот же день на свидание и сделал предложение. Через 2 месяца они поженились. На следующий год будет 50 лет, как душа в душу живут.

Мой дед выкрал мою бабушку в день ее свадьбы с другим (не желанной).
Это был 1925 год. Киев. Дед, кстати, был комсомольцем. Узнал накануне свадьбы, что родители моей бабушки сговорились ее выдать замуж (без ее желания). В день свадьбы подъехал на бричке к дому невесты, позвал ее. Она выскочила уже в наряде невесты и они умчались в село под Киевом, где их батюшка обвенчал.
И, да: в те времена многие в открытую венчались не взирая на комсомол и партию.
Дед с бабушкой всю жизнь прожили в любви.

У бабушки не было романтичной истории, она вышла за чувака на 12 лет ее старше, страшного, как смерть, бабника, который гонялся за ней и детьми с пистолетом по огороду. Она от него ушла. А вот прабабушка вышла замуж в 19 лет за приезжего донского козака. У него там, на родине невеста осталась, а тут в Днепроп обл он влюбился и остался.

Я взнала, що мій дід живий в 14 років. Більше того, він жив на нашій вулиці за 7-8 хат від нашої. Така собі романтична історія

У меня не такая история, но очень похожая.
Бывший муж добивался меня всеми силами, не хотела с ним быть ни в какую. Поженились.... Жлобье такое редкостное, оказалось, ребенку в жизни никогда не покупал ничего. Давно уже забыла о нем, но до сих пор не могу понять зачем так добивался.

Моя бабуся не вийшла за хлопця, що дуже її любив, бо той був красивим. Думала, що гулятиме.
Вийшла за діда мого, все життя боєм билися. 5 дітей.

А той хлопець одружився, був вірним чоловіком, чудовим батьком і гарним хазяїном.

ну у мене з іншим дідом приблизна така ж історія. Він повністю розірвав спілкування з дітьми після розлучення, переїхав до іншого міста. А вже у дорослому віці я дізналась випадково, що він потім повернувся і жив у сусідньому кварталі.

у меня бабушка и дед познакомились в очень не романтичной обстановке, бабушке стало плохо на первом занятии по анатомическому вскрытию, дед вынес ее на руках))) И всю жизнь он носил свою Викторию на руках, прожили 64 года, умерли с разницей в год, день в день.

Ви коли дізнались -спілкувались? Я-так . І зла була на своїх родичів ,що приховали від мене діда ( я думала що він давно на тому світі)

Ні, не спілкувалась. Я знайшла його дані у онлайн телефонному довіднику з адресою і датою народження, на той момент йому вже мало бути біля 90 років, тобто не факт, що він був живий. Ну і це була його повністю ініціатива не спілкуватися, він навіть якусь розписку бабусі написав - що відмовляється від дітей. Я звісно трохи фантазувала, що ось подзвоню до них і всі розчуляться, але далі фантазій нічого не робила)

Мої бабусі лежали в одній палаті в лікарні. І сватали дітей. У однієї дочка (друга ще мала), у іншої два сина. ’Засватали’ старших і вирішили їх звести. Як саме - довго писати, їх товарний план вдався, але іскри не було.
Зато випадково мама зустрілась в приймальній лікарні з меншим (татом) - через місяць було весілля.
На весіллі татів брат познайомився з маминою подругою і ще через місяць було друге весілля.
І потім народились майже одночасно я і двоюрідний брат. А через 4 роки менші теж майже одночасно.
Ми з двоюрідним ходили в один клас. Менші теж)

Прадід по маминій лінії був писаним красенем, мав свою хату, землі, коней, господарство. Заможливий був як для самого початку 20 ст, але довго не женився. Дівки самі за ним впадали - красень, добрий, з гумором і заможній, але він їх культурно відшивав. Причина виявилась пізніше - закохався у мою прабабусю, але на той час вона була заміжня і іншої жінки він не бачив коло себе. Вони навчались разом в школі, але роздивився і закохався в неї коли вона вже вийшла заміж((. На початку століття ходив брюшний тиф і перший чоловік моєї прабабусі захворів і помер. Дід почекав рік трауру і женився на прабабусі з двома дочками від першого шлюбу, яких любив як рідних. Разом вони народили ще 6 дітей - 1 померло немовлям, 2 хлопців-красенів як кінозірки не повернулись із 2 світової((. Все життя важко працювали (совєти відібрали все), пережили разом і голод і 2 війни з революцією, і втрати дітей, але любов (особливо дідова). допомагала далі жити. Прабабка була з гострим розумом і язиком), діловитою, сильною жінкою, але з запальним характером, темпераментна, то дід або переводив на гумор, або розраджував ії і проблема зникала)) Мудрий був. Мав велике і добре серце, шкодував і її, і дітей, ніколи за життя не образив жодної людини чи тварини, допомагав іншим безкоштовно по доброті.

Бабуся мала його за взірець чоловіка, але не склалось. Перший чоловік в кінці 30х поїхав в інше село вчителювати і там під нього підлізла одна, а він і не супротивися. Вигнала його зразу і залишилась з маленькою нашою тіткою на руках. Другий чоловік був добрий і вірний як прадід, але загинув на 2 світовій і вона залишилась одна з 2 дітьми. Бабуся були така ж гарна як дід + розкішне густе довге волосся по коліна від прабаби. Сватались до неї ще декілька раз - відмовляла, бо боялась що може дітей не буде любити і їм буде погано. Мама в дорослому віці сказала мені, що треба було їй спробувати, може склалось би і їм би жилося краще і легше в дитинстві і ранній юності (після воєнні роки).

Мой папа женился на маме, чтобы не возвращать ей 50 рублей в 1972 году.

оригінал

У 33 році був голодомор. Моя бабуся була найстарішою з 13 дітей, їй було 17 років. Тоді померли всі, і її батьки, і всі діти, вона змогла врятувати тільки найменшого брата. Мій дідусь був з більш заможної родини з сусіднього села і взяв її за дружину, вони виростили цього брата, і ще народився мій батько у 35 році. Житомирщина

Ще за маму розкажу. В юності зустрічались з хлопцем, було велике кохання. ЇЇ двоюрідна сестра взяла і сказала йому, що мама виходить заміж (мама вчилась у місті на той час). Чи на зло сказала, чи завидки брали її - єдина серед всіх родичів була вредною і в’їдливою все життя.
Цей хлопець від потрясіння навіть не поговоривши з моєю мамою з переляку за декілька днів женився на першій ліпшій. Мама ніколи не казала як пережила це. Через 2-3 тижні він дізнавсь, що то була брехня, проклинав тітку (обоє її чоловік і син померли у однаковому віці. Не знаю чи є язв’язок, чи це просто співпадіння). Цей хлопець хотів розвестись, але дружина сказала, що вже вагітна.
Мама відмовляла всім хто сватався поки не зустріла нашого батька. Вийшла заміж в 26, що вважалось вже трохи запізно для 60х)). Брак цього хлопця виявився нещасливим, промучився все життя, терпів ради дітей.
В середині 2000х рідна племінниця цього хлопця передала мамі конверт, сказавши що він помер і просив їй передати - там була її фотографія і записка ’Прости и прощай’