Освічую темряву• 21 сентября 2025
Добрі подружки поділіться можливо хтось був в моїй ситуації
Переїхала жити в село до батьків ( пішла від чоловіка - не хотів дитини!). Дитині майже 1 р. Батько дитини не допомагає. Сказав, що йому мене жалко і мені буде важко самій з дитиною, що нікому я не буду потрібна і т.д. Живу у батьків на шиї. Мама ЩОДНЯ "тикає носом" навіщо я була з ним, ти що його не бачила/не знала. І це щодня! Я просто закрилася в собі, живу дитиною - це моє все! Розумію, що піти немає куди, щоб не слухати претензії від яких як "ножем по серцю".Роботи не маю ("забите" село). Від того, що ПОКИ ЩО нічого не можу зробити так як маленька дитина на руках. Батьки з дитиною не хочуть і чуть-чуть посидіти, бо вона неслухняна, вони за нею незбігають. Дівчатка, можливо було у когось так. Як вирулювали з такої ситуації в житті?
показать весь текст
3
6
19
141
0
І не з таких ситуацій вирулювали....моя подруга сама в цілому світі з дитиною на руках, знайшла нормальну роботу, перетерпіла найважчий час до садочку і вирулила, хоча їй було далеко не солодко, не хочу й думати наскільки....тож не падайте духом
1
Вам надо просто потерпеть. Ребенок не будет вечно маленький. Два-три года и поедете в любой город, снимите, найдете работу, снимите квартиру, заберёте ребенка и будете хорошо жить
2
Авторе, я не була у вашій ситуації, але підтримаю дівчат, які радять виїздити. Я Дніпрянка, у березні цього року виїхала в Німеччину, бо страх від вибухів і шахідів зламав мене. меншій донечці 3 місяці було. Складно? - так. Але… це по перше безпека! Головне доїхати до табору, далі вас зкоординують. Гроші потрібні на квитки, але якщо немає - шукайте допомогу, наприклад Рубікус. Виплат достатньо, щоб не голодати, купувати базові речі і гігієну. Медицина по страховці. Я вмовила дати мені направлення на онлайн курси вивчення мови. У садочки беруть з 2 років. Навіть якщо у вас не затребувана професія - можна тут навчатись. Можливо у цій країні ви зможете краще збудувати своє життя.
А якщо лишатись в Україні - я б пробувала опанувати онлайн професію.
Скільки вам років? Ким ви працювали? Що подобається робити?
А якщо лишатись в Україні - я б пробувала опанувати онлайн професію.
Скільки вам років? Ким ви працювали? Що подобається робити?
По моему вы надеетесь не на себя, а родителям сели на голову вместе с ребёнком, ваш вариант выезжать заграницу хотя бы на пособие.
2
Поживіть ще пару років, поки дитинка підросте, батьки звикнуться, все таки бабусі і дідусі краще ставляться до онуків чим до дітей, потім вирішите. Зараз під час війни щось змінювати вам не варто, знайдіть собі якесь хобі онлайн чи то знайомства чи то якесь навчання та і живіть дитиною, та менше слухайте. Інших, діти наше все.
1
Ви можете вивчити мову, підтвердити свій диплом. Дитина піде в садочок, а ви спокійно будете влаштовувати своє життя. Не сподобається - завжди можна повернутись, але як на мене, це і безпека і можливість дати краще майбутнє дитині
1
к чем эти риторические вопросы, которые никак ситуацию не изменят? Автор почитает и ребенка обратно засунет или что?
1
Як ви заколупали з цими виплатами і таборами. Маленька дитина. Хто з нею буде і хто подивиться за речами в таборі якщо вона піде в душ? Чи малу теж брати і всі пожитки? А як захворіє чи ще щось станеться. Ну клепку в голові треба мати, порадники мля
Хахаха, я вагітна виїзжала, але повернулася народжувати в Україну, бо надивилась на ’теоретиків’ і їхні проблеми.
А друг мій, ми разом вчились залишився там з дружиною. В них дитини немає, але в нього розсіяний склероз, вже доволі далеко зайшла хвороба і їм дуже дуже важко, хоч він дизайнер, вони на курси ходили, екзамени здали, але важко знайти роботу. Його тримає там лише страхова медицина, бо в нас він би ті операції і лікування не витягнув би.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу