Я себе загнала

Я дома уже 15 лет, однако дети учиться не хотят, школу частично прогуливают и получают 2, подростки.

Ваш муж к детям не имеет отношения? Вы сами пашете на жилье и еду?

обнимаю вас

Мужу не платят что ли?

Мне кажется вы троллите с 9 до 21 ? Где вы так работаете ? Каждый день ? 5дней подряд ?

Ну он судя по всему в тылу. З/п там небольшие.
Не понятно, что автор от нас хочет

Ждёт, пока комменты настоятся, там дальше будет рулить сюжетом.

Подруги поряд є? Який вік дітей? Ви переселенці? В якому місті? Якщо в Дніпрі, готова допомогти. Відвести/забрати, погуляти, безкоштовно

Є ж ще святі люди!

Та ну. Нічого такого в тому немає. Ви з Дніпра?

Пишіть, якщо що. Чим зможу, допоможу. Навіть якщо просто поговорити схочеться І пам´ятайте. Ви не одна! І Ви вже йдете до успіху. А вигоріти, знесилитись то нормально. Ви ж людина. Але з дітьми поговоріть обов´язково. В плані того, що ви- команда. Один за всіх і всі за одного . Мамі треба теж допомога! І вони молодці,але ... в школі треба трохи постаратися . Кажуть їм правду, що дзвонять вчителі. І що Ви звичайно знаєте які вони розумні...але ... все на довірливий ноті. Дозволяєте дітям собі допомагати , хоч по трохи. Нехай розуміють , що Вам потрібна ця допомога

В мене теж був такий період,я на зйомі з 2-ма дітьми,потім кредит взяла,самі на білому світі.Рано садочок,потім школа,сама на роботу,як білка в колесі.В 18 забирала,додому,уроки,готовка і падав.Рідко таточко покійний приїжджав,за всі роки 3-4 рази було,на 1-2 нед,його допомога для мене була,просто не можу передати.Бог дав діти не хворіли і були дуже слухняні,а я ішачила без подиху забезпечити всіх.Дорога автор,все пройде,іншого варіанту а ніж працювати нема.

В тылу кормят и одевают. Оставил себе на сигареты и машину заправить, остальное жене и детям. 10-15 к всяко может пересылать. Это и его дети тоже, на минуточку

А зачем вы мне это пишите?
И почему пересылать? Если автор жалуется, ’що постійно прикривається роботою’, значит он посменно то на службе, то дома.

Не знецінюю ваших почуттів, у кожного свій хрест.. Ви молодець, що працюєте, що народили двох здорових дітей. Головне щоб між вами був контакт. Нас у мами троє і тільки одна дитина така,як вона мріяла, а ми з сестрою вчились на три-чотири. Хоча я потім почала тягнутись в навчанні, бо зустрічалась з сином вчительки. Сестра дуже добра людина, стала медсестрою, у неї талант в руках-в´яже, малює, оце потрібно було розвивати. А не сварити за точні науки. Я нажаль не похвалюсь, що радую рідних, бо у мене народився хлопчик з аутизмом. Слава богу що донька здорова. Я розумію вас, бо теж виснажена. Не знаю що буде далі, останнім часом одна думка не справляюсь, не справляюсь. Є страх що не завжди працюватиму, тому економно витрачаю. Коли серджусь на малу, думаю в якби син так вчився я була бьсама щаслива, нехай навіть би був двієчником, тільки б розмовляв і був психічно здоровим. Мої однокласники хто погано вчився стали непоганими сім´янинами, не всі, але навчання то не показник. Мені от здається, що як буває реалізація професійна це кар´єра, так і батьківство, не в кожного все гладко і теж залежить від таланту і людей які поруч і ще від того що за особистостей Бог дає. Мої діти зразу мали характер, змалечку не зліпиш що хочеш. Я дуже податлива і гнучка була в дитинстві. Мої протестні. Що поробиш, коли педагоги питають як з ними працювати?!

Прощаться с мужем, которого по факту нет. Детям ремня хорошего и жить

К тому что ’зп там небольшие’ читается как ’он помогать не должен ’. Ну так вот я точно знаю, что большинство тыловиков все-таки помогают семье.

Читается так как написано - зп небольшие, поэтому автор вынуждена работать. Точка.
А не то, что вы себе напридумывали.

А автор так і не появилась.
Тролі,ви ж своєю поведінкою відбиваєте зовсім охоту щось тут писати.
Скоро залишитесь без роботи