Отжигающая• 30 сентября 2025
Відправила сина в іншу країну. Сумую(((
Ще не пройшов тиждень , а мені так тяжко. Не можу заходити в пустий дім. Він завжди виходив зустрічав,як я приходила з роботи.
Все починали робити ще до того як відкрили кордон до 23 р. переживала, що після 18 не зможе виїхати. А зараз якось назад немає сенсу відмотувати. Мову вивчив вступив у вуз.
Я так десь в душі надіюсь, що йому там не сподобається і він вернеться додому😢
Хоч любе його рішення тільки за ним я розумію, що треба час. Але так за ним сумую🥺
Все починали робити ще до того як відкрили кордон до 23 р. переживала, що після 18 не зможе виїхати. А зараз якось назад немає сенсу відмотувати. Мову вивчив вступив у вуз.
Я так десь в душі надіюсь, що йому там не сподобається і він вернеться додому😢
Хоч любе його рішення тільки за ним я розумію, що треба час. Але так за ним сумую🥺
показать весь текст
10
37
5
35
268
0
я ревела первый раз месяц, второй раз 2 недели. Это синдром опустевшего гнезда(( пройдет, но это тяжело, обнимаю вас
5
1
Ответ дляКондуктор троллейбуса
А те, що автор сподівається, що у сина нічого не вийде за кордоном, то вже норма? 
Не зовсім норма. Автор в стресовому стані. Тиждень пройшов, з часом вона може й змінити свою думку. Зараз в неї змішані почуття. І замість того, щоб її адекватно підтримати, багато хто насміхається з неї. Наприклад, в моїх знайомих син навчається у Варшаві вже другий рік і якось поки що не втягнувся у польське комʼюніті. Й таких історій немало. Впевнена, що автор те все читала. Враховуючи відношення нового президента Польщі до українців й те, що він спілкується з духом маршала щодо наших історичних відносин, розумію хвилювання автора. Може вона дійсно вважає, що вдома йому було б краще, але цього ніхто не знає. Час все розставить на місця.
1
2
5
В мене старший син навчався ,а зараз живе в в інш обл теж далеко, але кожен тиждень майже приїзджав за продуктами.
Зараз теж приїзджає і іноді тиждень сидить з нами. Він в ай ті працює з дому. То йому подобається міняти обстановку.
Зараз теж приїзджає і іноді тиждень сидить з нами. Він в ай ті працює з дому. То йому подобається міняти обстановку.
Зараз молодшому 15, чекаємо результату Флекса у 3-тій тур, а паралельно польску зубарить))) Якось так..
3
Да дякую. Саме так і думаю. Бо реально ми живем тут добре, фінансово проблем не маємо. І як почитаю про ту ксенофобію , то стає страшно і думаю чи варто те все.
2
3
Не думаєте , що діти дорослі самі можуть вирішувати , де їм вчитися , їх не треба нікуди ’відправляти ’?
4
эта тема уже была слово в слово
От і темі кінець - Маня є
Ще про ксенофобію не так то багато і написали
І про геїв та проституток і жахливий захід
Ще про ксенофобію не так то багато і написали
І про геїв та проституток і жахливий захід
1
Дитина автора вже доросла. Стрес від чого? Від того, що доросла людина живе своє життя? Я ж пишу про пуповину. Коли її перерізають вчасно, то не мають стресу.
Я ж пишу про пуповину. Коли її перерізають вчасно, то не мають стресу.
1
4
2
Ответ дляТрохи злякана
От і темі кінець - Маня є
Ще про ксенофобію не так то багато і написали
І про геїв та проституток і жахливий захід
Ще про ксенофобію не так то багато і написали
І про геїв та проституток і жахливий захід
Удалено администрацией...
Ответ дляКондуктор троллейбуса
Дитина автора вже доросла. Стрес від чого? Від того, що доросла людина живе своє життя? Я ж пишу про пуповину. Коли її перерізають вчасно, то не мають стресу.
Я ж пишу про пуповину. Коли її перерізають вчасно, то не мають стресу.
Думаю для вічних сидінь в декретах то таки кінець світу
2
3
Автор, все будет хорошо, радуйтесь, что сын смог выехать, что он не под обстрелами. А вы привыкнете. Тем более Польша все таки недалеко, можно ездить в гости. Моя дочь уезжала в прошлом году, я очень тяжело это переносила, но постепенно именно мысль, что она там в спокойной обстановке, меня утешала. Кстати, вас тут хоть кто-то поддерживает, меня год назад тут обосрали по полной, в том числе и те, кто сейчас пишет вам слова поддержки.
2
1
Моя старша поки навчалася, могла їздити раз на два місяці додому, мені тоді було легше, а з меншою так не вийде, наш дім за 900 км від універу, майже добу в дорозі і дуже близько до зони бойових дій, майже щодня то шахеди, то італмаси. Я проти її приїзду додому, тому наступного року зустрінемся за кордоном, буду виїжджати разом з хвостатим. За кордон донька вступати відмовилася, теж айті, до речі обрала.
Ні , я з Рівного...Польщу розглядаю, як перевалочний пунк на 11 клас, а далі в англомовний університет, поки такі плани, а як вийде вже покаже час. Зараз завдання добити англ.мову до С1 та польська В2 не буде лишньою, але звичайно, Польща не є мрією )).Як би не ця клята війна ... Для дітей які хочуть чогось добитися у житті, в Україні також багато шансів. Але маємо, те, що маємо Дякую за відповідь авторе, не сумуйте, все буде добре.
Тіште себе тим, що у вас з сином довірчі відносини й ви не осудите, а завжди допоможете і зрозумієте. Все налагодиться. Повернутись він завжди зможе якщо що, але коли ви вже пройшли такий шлях, варто використати цей шанс.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу