Все. Дівчата з Києва. Радьте мені психіатра.

Мухоморов Андрій Євгенович. Але я обрала з першої спроби,все ок

А давайте ще ускладнювать все почнем, тоді точно все встане на свої місця

І де такий працює? Де шукати

Розкажіть про перший прийом. Реально так і казали - мене все дратує, зла як собака, голова не працює, безсоння?
Чи він вам сам задавав питання «родом з дитинства» і шукав якихось привидів?

Він приймає у декількох клініках. Погугліть та оберіть що вам зручніше

Ніяких родів з дитинства,це не психолог.конкретні симптоми,важкість ,перебіг, оцінка вашого стану

Я в Аксимеде у Кушнирук лечилась, очень ею довольна и ее лечением. Приём уже прекратила, всё ок

Бо автор правильно звернулася за допомогою до нас, а потім до лікаря.

А можете приблизно мені описати з чого складається вартість лікування

Я просто все життя думала що це лікар для душевно хворих - суіцидників, тиранів, хто бачить щось і чує голоси.
Я так розумію зараз, що там є і більш звичайні речі серед скарг даному спеціалісту.
Хоча не впевнена
Хотілося б одразу звернутися правильно

Боже и мне…мне в обед попался юный эксгибиционист, ещё и бежал за мной просил помочь ему…🫠

Прием (я ходила было 1200 грн, сейчас надо прайс их смотреть), в первый раз может назначить анализы щитовидки и витамина Д. Потом уже антидепрессанты, транквилизаторы на первых порах. Пока будете подбирать дозу, может быть ежемесячный приём, потом раз в 2-3 месяца контроль и получение рецепта

Я теж не знала з чого і з кого почати.
Запитала тут.
Порадили лікарню на Миропільській. Зайняла чергу, зайшла в кабінет. Розповіла про свій стан, що хвилює, що турбує, про сон і т.п.
Діагноз, призначення, ліки.
Я вже місяць майже, як інша людина. Навіть не так, я зараз та, яка була раніше, до тих подій, які мене підкосили.
Радіють зараз навіть за вікном горобчики, які співають.

Вдалося втікти?

у меня был очень классный врач, но он уехал.
сейчас хожу к нему, ну как хожу, была два раза, и все, теперь пью лекарство уже давно. https://www.drlakustaclinic.com/dmitrievskiy-pavlo. он сменил мне препарат и очень удачно, имхо. но не забывайте, что любая психофарма - это лотерея, не всегда с первого разу подбирают препарат и дозировку, поэтому очень важно держать связь с врачем и в первые недели жаловаться, если становится сильно хуже.

А что будет после окончания Ад- вы не думали?

Ні, ви, як і я помилялися щодо цього.
Наша нервова система і мозок такі ж самі органи тіла, які треба лікувати, коли вони дали збій.

А Ви часом не плутаєте психіатра і психолога?

А що буде? Ви з них вже виходили?

та по разному бывает, я пролечилась в 2019-2020 годах и все отлично было, я сменила работу, начала новое дело, хорошо себя чувствовала. до января 2022, когда я уже понимала что начинается война. если человека не кололит жизнь со всех сторон, то зачастую после лечения продолжается обычная жизнь.

Я у вас спросила)
Сколько лет вы уже без них и птички поют?)

Послухаю.
Я збираюсь йти з нейрогенним сечовим.
Цікаво чи комусь в цьому допоміг психіатр?

Зачастую или всегда?

Просто послала його нахер, а він сказав «ну ладно». Але він був дуже збуджений, я далеко ще була, він вдягнений вибіг з кущів і добре шо вибіг…я б якщо його так побачила то погано б стало. Потім знову кудись побіг, в ту сторону, куди я мала іти, бачу стоїть і «точить» 🫨

а разве кто-то может гарантировать что-то навсегда?

Так себе аргумент для психиатрии

Ви не уважно читаєте і кепкуєте.

Можно спрошу, а что будет после окончания АД?

Ну давайте співпіставимо.
У мене скарга на:
-Дратівливіть (дратує дитина, або вибісить чоловік, а я переношу на дитину; уникаю часу із нею, намагаюся до бабусь, коли не а садочка)
- постійна втома, звідси також це небажання виконувати мамські обов‘язки. Нема сил, того відчуваю роздратувпння коли дитина вдома і мене смикає щохвилини.
- постійна якась лінь. Я не можу нічого заставити себе зробити по дому: їсти нема, бардак, щоб зробити їжу - залучаю всіх!!!! Під благовидними предлогами (можу занести мамі продукти, і сказати «у мене такі-то справи, зроби, я ввечері заберу».
- настрій переважно не гарний. Хочу щоб ніхто не чіпав. На запрошення чоловіка в театр, океанаріум з дитиною, в інше місто до друзів - скоріш не хочу, нема сил, краще б вдома і бажано «полежать».
Я підозрюю поїхав дах від непростого декрета (по 7 год на вулиці помню, коли блекаути-графіки були; тамкання дитини на 20й поверх, потім болі в спині; удальонка чоловіка, коли дитина лізе до нього, а йому треба працювати, і я не можу дати раду дитині бо вона тупо хоче до тата (бо ось він, вдома, що раніше було дефіцитом. І скандали що за цим пішли десь на третьому тижні удальонки). Зверху - недосип, що перетворився на безсоння (через обстріли); поїздка на море з свекрухою, де я взагалі не відпочила, а отримала чергову травму. В результаті щось не те зі мною. Чи це підходить для психіатра? Мені туди?