Електрохарчування• 09 октября в 11:43
Одинокие мамы
Как вы справлялись с ребенком одна или БМ помогал?
я настолько устала, что мне кажется, что я уже просто это всё не тяну. Морально и физически очень тяжело: работа, ребенок , всё на мне и просвета не видно.
Я постоянно за что-то переживаю (например, за ту же работу так, как мне кажется, что если уволят, то будем голодать. Что не могу дать лучшее ребенку. Что может что-то случиться). Я так себя загнала, что уверенности, что сил уже не осталось .
Как вы справлялись?
я настолько устала, что мне кажется, что я уже просто это всё не тяну. Морально и физически очень тяжело: работа, ребенок , всё на мне и просвета не видно.
Я постоянно за что-то переживаю (например, за ту же работу так, как мне кажется, что если уволят, то будем голодать. Что не могу дать лучшее ребенку. Что может что-то случиться). Я так себя загнала, что уверенности, что сил уже не осталось .
Как вы справлялись?
показать весь текст
1
2
6
40
0
Вам отдых нормальный нужен. Приходите домой и вторая смена +ребенок. Хотя бы с 8-5. И чтобы знать, что в это время можно хоть отдохнуть. Он в этом возрасте очень активные.
Я дітей виростила сама, чоловік пішов коли їм було 2 та 5 років. Заміж не виходила.
Зараз вже дорослі, живуть окремо і я можу зробити висновки про те, що колись могло б суттєво полегшити мені життя та прибрати оту тривожність, якої не можу позбутися ще й досі.
Передусім - фін подушка, хоча б на кілька місяців звичайного життя.
По друге - просити про допомогу, приймати її, озвучувати вголос що щось не ок, а не видумувати що все ок і сама впораюся.
По третє - не відмовлятися від персоналу: няня, домробітницяя, доставка їжі - все що допоможе розвантажити себе.
Зараз вже дорослі, живуть окремо і я можу зробити висновки про те, що колись могло б суттєво полегшити мені життя та прибрати оту тривожність, якої не можу позбутися ще й досі.
Передусім - фін подушка, хоча б на кілька місяців звичайного життя.
По друге - просити про допомогу, приймати її, озвучувати вголос що щось не ок, а не видумувати що все ок і сама впораюся.
По третє - не відмовлятися від персоналу: няня, домробітницяя, доставка їжі - все що допоможе розвантажити себе.
1
як ви справились з тривожністю? бо я відчуваю, що якщо і далі так буде, то за мною дурка приїде
Фін подушку зараз не виходить зібрати більше, тут хоча б роботу не втратити. Мама моя і так каже, що їй важко з дитиною, тому просити щось не має сенсу, да і не має в кого більше.
Фін подушку зараз не виходить зібрати більше, тут хоча б роботу не втратити. Мама моя і так каже, що їй важко з дитиною, тому просити щось не має сенсу, да і не має в кого більше.
Пішла в сорок років до психолога - абсолютно виснажена, без сну, без особистих кордонів, з постійним почуттям провини.
І коли пропрацювала оте почуття провини - стало легше. Зрозуміла що не маю бути ідеальною, сильною. Можна просто жити, ставити цілі і йти до них.
І коли пропрацювала оте почуття провини - стало легше. Зрозуміла що не маю бути ідеальною, сильною. Можна просто жити, ставити цілі і йти до них.
Що я погана мама, жахлива донька, найгірша дружина і тому чоловік пішов.
Поганий працівник, тупа і тому не можу розвинути бізнес, товста, негарна і дратую цим оточення, і так далі, і так далі.
Згадую це з жахом і не розумію як я з тими усвідомленнями жила.
Поганий працівник, тупа і тому не можу розвинути бізнес, товста, негарна і дратую цим оточення, і так далі, і так далі.
Згадую це з жахом і не розумію як я з тими усвідомленнями жила.
Отдавайте в 3 в сад. Обязательно. Тогда мама разгрузится и будет на подхвате, забрать/посидеть при болезни. А значит вам будет легче морально.
От над тим і порадила б працювати в першу чергу.
Повірте, коли зникає комплекс вічної провини і натомість народжується самоцінність - якість життя дуже-дуже змінюється.
Повірте, коли зникає комплекс вічної провини і натомість народжується самоцінність - якість життя дуже-дуже змінюється.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу