СкиниУскачи!• 14 ноября 2025
Важка втрата
Я впевнена що тут є багато висококваліфікованих психологів. Потрібна порада. Знайома втратила дитину (померла). Стрес і відчай, депресія і факт неприйняття, що так не може бути, або може бути з усіма, тільки не з нею зашкалював і у неї, і у всієї сім´ї. Це тривало декілька років, до спеціалістів вона не зверталась з чоловіком, пройшли вкрай важку травму наодинці з собою. Проте, згадує зараз про дитину вона спокійно не може, це заборонено робити всім,бо у неї болить. Що можна зробити у такому випадку? І чи реально щось зробити, пройшло вже багато років, вона так і живе у відчаї і вся сім´я. Інші діти в сім´ї є.
14
53
0
У мужа моей подруги был брат, он погиб в автокатастрофе, их мать не пережила этого. Она помимо всего прочего пила и иногда загонялась до того, что своему второму сыну говорила: лучше б ты погиб вместо него. Там просто треш в семье
19
к сожалению нет, ну или я о них не знаю, я бы сказала время, но вы пишите, что уже много прошло...
3
Так,ви праві, але це не на війні,це важко. Хоча ви праві, уже померло сотні, десятки невинних здорових дітей. Уже важко на це дивитися і кожний день ці діти помирають, кінця края нема. Якесь прокляття.
1
Я потеряла ребенка, который должен был вот вот родиться, на 38 неделе беременности. Это крайне тяжело к испытание было для нас с мужем. И да, можно было бы сказать, что время облегчит ее боль, тем более, что есть другие дети в семье. Но это точно только к психиатру уже
1
7
2
Уже пройшло більше 10 років, але вони дуже жаліють. Уже стомилися від постійних роздумів а якби так, а якби сяк.
Хоч їх переконували, що це сила випадку, ніхто не знає з ким і що завтра станеться...
Хоч їх переконували, що це сила випадку, ніхто не знає з ким і що завтра станеться...
1
5
У такому випадку вся надія на батька. Можливо він зможе стимулювати її до змін, до роботи з психологом, бо це їх спільне горе?
Безперечно, втрата дитини це дуже страшно, але мама своїм психо-емоційним станом, якщо грунтуватися на вашу розповідь про те, що пройшло багато років, а вся сімʼя і інші діти у відчаї, знижує якість життя у своїх інших, живих дітей.
Безперечно, втрата дитини це дуже страшно, але мама своїм психо-емоційним станом, якщо грунтуватися на вашу розповідь про те, що пройшло багато років, а вся сімʼя і інші діти у відчаї, знижує якість життя у своїх інших, живих дітей.
1
Они д за встряли на каком-то этапе горевания. Не стали вырастать духовно над этой потерей, а срослись с ней. 10 лет это срок
2
5
я мама, которая потеряла ребенка, нейрообластома забрюшинного пространства - говорить об этом нужно, тогда фаза острой боли пройдет быстрее...но наступит другая принятия или нет. У меня это моя светлая память, я проживаю жизнь за своего сына - переплыла экватор, летала к Будде и т.д. И нужно всегда помнить, что это только твоя боль...все вокруг обязано быть живым, красивым. Мы были у трех психологов - от этой боли спасти себя можно только самому.
15
9
3
Я не говорю, что это равноценные потери, тут вроде не место меряться горем, я вам привожу пример и говорю из своего опыта.
З якістю життя у них все пречудово,а от іншим вони його значно знижують. Просто вони його знищують навколо.
1
3
Почуття провини дуже сильна штука, мабуть винить себе за це(( мабуть на цьому фоні є циклічні думки
1
Померла. Сказали, що помилку лікарі допустили. У всьому винуваті лікарі наскільки я тоді зрозуміла. Якась болячка була невстановленого типу.
Та я ніколи. Вони самі! Вони самі живуть з цим горюванням і вже свою секту навіть зробили. Я це сектою називаю, тому що не на позитиві, а на темноті акценти на горюванні, траурі. Не дають дитині спокійно полежати, і це не насмішка. Таке відчуття, що вони як бренд собі зробили, себе люблять, жаліють і пропагують своє мучеництво.
2
1
А как не страдает качество жизни? Нужно работать, растить других детей в этой семье и прочее. Какое качество жизни?
Автор вы ничего не сделаете, если они не хотят. Никак. Фсе.
Если там ребегюнок страдает, в зависимости от возраста можете как то помочь, аккуратно проговорить эту тему,что он точноине виноват, или по обстоятельствам там на тему..
Если там ребегюнок страдает, в зависимости от возраста можете как то помочь, аккуратно проговорить эту тему,что он точноине виноват, или по обстоятельствам там на тему..
4
Набор общих слов. Это их право чтить память своего ребенка как они хотят. Не лезьте и не указывайте людям. Я думала сначала, что вы как-то от души, а вы язык почесать
2
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу