Я такий який є і не змінюсь: як реагувати на цю маніпуляцію?

Дівчат, стара добра ситуація, в якій мені багато хто напише «вже тут скаржилась, та розведись і все». Але не завжди все так просто і швидко, якщо стоїть питання не просто розвестись, а не погіршити при цьому свій рівень життя з дитиною.
Тому якісь локальні ситуації доводиться переживати час від часу. Поки готую плацдарм на майбутнє.
Дуже часто конфлікти через те, що в чоловіка «нема настрою», щось пішло не так, і негатив він виміщає саме на мені. Починається ор, претензії, як його «всі заї…ли». Тобто він морально висир@єсть я в душу, а потім живе собі далі. А я це ношу в собі і у мене спаскуджений настрій і моральний стан.
Приклад: приїхав з відрядження, ніс речі пішки, бо нема світла. Зрозуміло, що важко. Я так само тягаю дитину з усіма речима щодня і це база, куди діватися. І от він заходить в квартиру, я йду його зустріти і тут же починається крик, що його це дістало, купа матів, психів, все кидає. Дитина яка батька не бачила 2 тижні, прокидається під його ор. І так по кожному приводу.

Я відкрито кажу, що мене це ображає, що це ненормально, ми не в лісі. Сімʼя це про підтримку, скажи, що не ок, все що від мене залежить, я допоможу. Але я не моральний унітаз, щоб ср@ти в нього постійно. Я хочу поваги і нормального ставлення.

У відповідь: я такий який є.

Я це розумію дослівно так: я тебе не поважаю, не ціную і нормально ставитись до тебе не збираюсь.
В мене вже скінчились просто слова і здорові аргументи, бо ці дурні нападки щодня.
Що би ви сказали на таку фразу, щоб не пояснюючи йому, просто коротко і ясно донести, що не можна так?
Бо я починаю пояснювати, як мене це ображає, чому це не ок, сама розумію абсурд ситуації, тому що таке дивно навіть пояснювати, думаю він і сам все розуміє,просто йому ок так ставитись. І мені від глупості ситуації і від того, що я принижуюсь цими поясненнями просто ком стає в горлі, починаю плакати як дура. І даю йому привід ще більше відчувати себе королем положення.
Тому думаю в таких ситуаціях пояснювати як дитині це зайве.
Але як донести коротко і ясно, щоб почув? Що б ви сказали/зробили? Бо вже просто воно дістало