Через те що люди з прл не отримали необхідного прийняття і любові в довербальний період розвитку, компенсувати цього ніхто ніколи не зможе. Навіть коли людина знаходить надійного стабільного партнера. Чи якесь надійне джерело підтримки. Три найтрудніші шляхи боротьби з прл: позбавитись від нарцисичного стыда і звільнити здорову агресію, доростити себе самому і стати для себе тим самим дорослим, який буде любити внутрішню дитину, і постійно чЕкати, відслідковувати себе на чорно біле мислення - коли відбувається розщеплення - ловити себе на цих моментах.
З розщепленням найтрудніше жити.
Ну і старатись не розкачувати себе на емоції - ні хороші, ні погані.
З розщепленням найтрудніше жити.
Ну і старатись не розкачувати себе на емоції - ні хороші, ні погані.
2
1
40
0
С чего вы взяли, что они хотят бороться? Или чего то недополучили? Это вообще то врожденная особенность
2
Лилия, а простыми словами - в чем суть вашего текста? Выжимку, кратко, можете «простым смертным» сделать?
1
По закону подлості травмовані обирають собі в пару подобне на те, що все життя їх морально добиває. Із огня да в полимя. І коли розуміють, що події і поведінка повторюються і нагадують минулі часи, не знаходять підтримки залишаючись на місці і боячись щось змінити. Бо тут життя немає і там не приймуть.
2
1
Згодна що вроджена особливість психіки, вона дуже лабільна, але шоб не було розщеплення треба було отримати цю любов і прийняття.
А яка різниця? Суть одна. Тим більше треба комфортні прийнятні умови. Розщеплення і чорно біле мислення на пустому місці не виникають
Чорно біле мислення - ідеалізація/обезцінювання це одна з ознак прл згідно з офіційною американською мкб-11 класифікацією
я вас попросила кратко написать про вашу текущую тему.
А вы отправляете человека читать еще больше, чтоб закопаться.
Л - логика?
А вы отправляете человека читать еще больше, чтоб закопаться.
Л - логика?
Поддерживаю. Живу с нарцыссом. Мама, папа ему в попу дуют. На ручках носят. Он любимый сынка. До знакомства с его родителями, я слушала от него какой он несчастный, никто его не любит. В детстве голодал. Мне потом папа его фотки в детстве показал. У него в детстве было ожирение. Не просто лишний вес, а ожирение. Много психологов пересмотрела. Лишь единицы понимают, что такими убогими рождаются. Остальные рассказывают про несчастное детство, нелюбовь мамы и т.д и т.п. Если бы так было, то каждый 3й был бы нарцом. Ну потому что честно, не все мамы любящие и заботливые. Для многих это тягар
3
Якшо в дитинстві було ожирєніє то любов явно токсична була, ожирєніє це не про конструктивну любов і прийняття дитини. І батьки багато чого недоговорюють. У батьків часто багато подвійних послань - через які і виникає розщеплення і нарцисичний стид
2
Вот так сейчас живу я. Ушла от одного психопата, пришла к маме с пограничкой, так как выхода не было. Надо работать, ребенка не на кого оставить. Сбежала от мамы, потому что уже не вывозила унижения, оскорбления, истерики, требования. Прибежала к нарцыссу. Хочется забрать детей, уйти от всех, заблокировать их и забыть как страшный сон.
2
100 відсотків . У мене булімія і анорексія з підліткового віку. Це все симптоми, наслідки тієї атмосфери і тих людей з якими я росла. Матері у першу чергу.
1
З цього всього разом зі справедливим гнівом на батьків психологи призивають з жалістю ставитись до них, бо вони теж травмовані та інфантильні, які не можуть дорости до ролі дорослих, блукають в лабіринтах нарцисичного стида, навіть у своєму старшому віці. Вам прийдеться самій дорости і з позиції дорослого полюбити і прийняти себе. Тоді вам нічия любов більше не понадобиться
Может и так. Теперь страдаю я. То я Бахиня, любовь всей его жизни, то ничтожество. Я не реагирую, ни на то, ни на то уже. Он мне омерзителен. И даже, когда ведет себя идеально, потому что я понимаю, что в люьую секунду что-то отчебучит. Постоянно в напряжении и ожидании удара от него. Я всю жизнь сбегаю из одного ада и прибегаю в другой
В терапію треба, бо чіпляють одні і теж бо вам як звичка від міміки і жестів до слів. Знаєте ці ігри, коли ви вже в курсі яке словечко підкинути щоб зацікавити і навіть знаєте яка буде відповіть. Ті ж сценарії, і до них тягне (бо підсвідомо вони вже знайомі) і так по колу, а там купа 🚩🚩🚩🚩🚩 їх треба бачити, відчувати. І вчасно сказати СТОП.
Нарциси це дуже сильно ігноровані діти. Якшо була якась любов то напевне шо поверхова і показова. А шо люди скажуть. Такий рівень неприйняття був в їх дитинстві, шо їхня психіка зламалась. Ви живете з дитиною яка у кожній жінці бачить свою маму любов якої хоче заслужити. І все шо він вам робить поганого - він робить поганого своїй матері бажаючи їй помститися. Ви тут взагалі ні до чого. Це чиста проекція. Він не з вами взаємодіє а з проекцією своєї матері. Не ви так інша. Він буде над усіма знущатися так як би хотів знущатися над своєю матір´ю
Я уже осознала это, когда нашла себе 2го неадеквата. С 1-м еще думала не повезло. Но чего мне это стоило. Пол жизни коту под хвост. Опять на стрессе. Опять строй все с нуля, продумывай пути отхода. Но теперь на мне уже не один, а два ребенка. Иногда чувство, что я больше не могу. Я не вывезу уже
Я не хочу бути одиначкою все життя . Мені потрібні люди, потрібне спілкування і близькість. Я все життя думала що я сильна і зможу сама але це неправда а захисна реакція від болю від близьких людей якого було дуже багато з дитинства. Дуже багато болю від матері і повний ігнор від батька. Тому і закрилась як ракушка.. Інша справа — що не розумно делегувати любов і прийняття себе іншій людині, але це всім треба не тільки людям з прл. Себе ростити треба всім людям навіть умовно здоровим тобто невротикам
Ну я это поняла. Осознала. Он для меня на данный момент читаем более менее. Но блин. Я уже родила. Я материально зависима. Я просрала карьеру из-за этого чма. И теперь опять строй все с нуля, чтоб уйти, чтоб иметь возможность обеспечивать себя и детей самой.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу