Зам. зав. Анонима• Изменено 23 декабря в 20:05
Діти які лізуть в розмови дорослих - ваша думка
Були на вихідних в ресторані із кумами. У них хлопчик 4,9.
Дуже розумний і кмітливий, але звик бути в центрі уваги.
Окрім кумів була ще одна пара з дітьми. Приблизно такого віку, дехто трошки старші.
Діти були в дитячий кімнаті із аніматором.
Періодично приходять попити, поїсти. Дехто з менших підходять до мам, щоб ті відвели до туалету.
Але хлопчик цієї пари періодично підходить до столу в обриває дорослих, репліками : «Слухайте сюди! А тепер я маю щось сказати»
Всі затихають, того, хто говорив обривають на пів слова і слухають історію про садок чи різдвяну колядку. За однією історією іде друга, а потім третя.
Мама дивиться ясними очима, наче зірками.
Тато закохано киває.
У мене була б до моєї дитини досить вирогідність реакція : «Зачекай, дорослі говорять! Тут історії про садок недоречні, може розкажеш діткам? А колядку бабусі наніч по телефону»
У пари хлопчик досить пізній 10 років билися , щоб народити , можливо в цьому причина?
Чи ви вважаєте цілком ок такі перфоманси?
Дуже розумний і кмітливий, але звик бути в центрі уваги.
Окрім кумів була ще одна пара з дітьми. Приблизно такого віку, дехто трошки старші.
Діти були в дитячий кімнаті із аніматором.
Періодично приходять попити, поїсти. Дехто з менших підходять до мам, щоб ті відвели до туалету.
Але хлопчик цієї пари періодично підходить до столу в обриває дорослих, репліками : «Слухайте сюди! А тепер я маю щось сказати»
Всі затихають, того, хто говорив обривають на пів слова і слухають історію про садок чи різдвяну колядку. За однією історією іде друга, а потім третя.
Мама дивиться ясними очима, наче зірками.
Тато закохано киває.
У мене була б до моєї дитини досить вирогідність реакція : «Зачекай, дорослі говорять! Тут історії про садок недоречні, може розкажеш діткам? А колядку бабусі наніч по телефону»
У пари хлопчик досить пізній 10 років билися , щоб народити , можливо в цьому причина?
Чи ви вважаєте цілком ок такі перфоманси?
показать весь текст
19
6
1
131
1
Ні,я була у сім´ях де поважають своїх дітей,відносяться до них як до рівних. А професор теж може бути маргінальних поглядів)
Дитину ніхто не принижує, не ігнорує і не забороняє їй існувати — їй просто не надають пріоритет над дорослою розмовою в загальному просторі.
Повага — це не безумовна увага за першою вимогою, а розуміння контексту: коли можна говорити, а коли варто зачекати.
І саме цього дитину якраз і навчають дорослі, а не порушують її гідність.
Тому апеляція до «поваги до дітей» тут недоречна, бо вона підміняє питання меж питанням моралі: замість того щоб говорити про правила спільної взаємодії, розмову переводять у площину емоційного шантажу — або ти терпиш будь-яке вторгнення, або ти «не поважаєш дітей». Насправді ж ідеться лише про баланс: дитина важлива, але вона не є центром будь-якої соціальної ситуації, і це нормально
Повага — це не безумовна увага за першою вимогою, а розуміння контексту: коли можна говорити, а коли варто зачекати.
І саме цього дитину якраз і навчають дорослі, а не порушують її гідність.
Тому апеляція до «поваги до дітей» тут недоречна, бо вона підміняє питання меж питанням моралі: замість того щоб говорити про правила спільної взаємодії, розмову переводять у площину емоційного шантажу — або ти терпиш будь-яке вторгнення, або ти «не поважаєш дітей». Насправді ж ідеться лише про баланс: дитина важлива, але вона не є центром будь-якої соціальної ситуації, і це нормально
1
Тут все доречне,саме у випадку автора і судячи з її відповідей дітям ьам не місце. Вчіться розуміти контекст.
А,ну то в зами не цікаво,вам батьки не надавали приорітет,тепер ви відігратися на чужих і своїх дітях вважаючи їх нижчою кастою. Якби хтось із дорослих перебив іншого дорослого то ви б мовчали в тряпочку.
Автор Вас підтримую. Ненавиджу дітей, які замість того, щоб гратися та спілкуватися з однолітками сидять чи йдуть поруч з дорослими на вушному, при цьому ще щось коментуючи чи перебиваючи. Ми якось поїхали так дві сім´ї в ліс відпочити, походити гриби пошукати. Так от замість відпочинку отримала головний біль, бо їхній син вирішив шукати гриби зі мною і у нього рот не закривався. Навіть коли моя донька намагалась щось сказати мені, поговорити зі мною, він перебивав, висміював її та як то кажуть був пуп землі. Більше ми з ними не їздили....
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу