Капуста Маша• 26 января в 11:09
Відносини образа
Хто в шлюбі, ваш чоловік говорив чи робив щось таке що вас образило чи болюче ранило але це не зрада фізична що б ви прям готові розлучитися, але слід у вас лишився і ви не забули. Що саме це було?
1
3
KROX@• 26 января в 11:14
13 років тому чоловік не подарував подарунок за народження донечки. Я була в шоці, бо для мене це було само собою. Я навіть не думала, що він всю вагітність не відкладав гроші на якусь прикрасу, яка потім стане сімейною реліквією 😅. Ну, ми були молоді, він тільки почав працювати на першій роботі.
Я поображвлась, пояснила важливість подарунку))) на рік донечки разом купили прикрасу.
З наступними дітьми він так не лажав 😁
Я поображвлась, пояснила важливість подарунку))) на рік донечки разом купили прикрасу.
З наступними дітьми він так не лажав 😁
1
10
1
Педиатор_я• 26 января в 11:14
Я не зла, просто пам´ять хороша.
Взагалі ці речі не пов´язані. Простити - означає не злитися, а не забути і робити вигляд, що цього не було.
Це стосується всіх відносин, а не лише партнерських
Взагалі ці речі не пов´язані. Простити - означає не злитися, а не забути і робити вигляд, що цього не було.
Це стосується всіх відносин, а не лише партнерських
2
Уравнобешенная• 26 января в 11:18
’Відносини образа’
Чекала, що буде розкрита тема про образ і його відносини, як і обіцяли...
А тут підманули, підвели)).
Пи.Си. Велика сила знаків пунктуації 😉
Чекала, що буде розкрита тема про образ і його відносини, як і обіцяли...
А тут підманули, підвели)).
Пи.Си. Велика сила знаків пунктуації 😉
1
2
Мандолина Бу• 26 января в 11:24
Які це дрібниці на тлі суворого життя,викиньте це з голови,живіть і насолоджуйтесь одне одним.
1
СкокоМнеДадите• 26 января в 11:24
Моя мама уволилась с работы чтобы сидеть с дочкой, чтобы я могла выйти в 3 мес на работу, закрывать ипотеку за квартиру. От родителей мужа помощи что деньгами что с ребенком было ноль. И вот в 2.5 года дочка прыгает с лавочки на площадке будучи с мамой, перелом обоих костей голени. Мама копит себя, что недосмотрела. Я с рыдающей дочкой еду в травмпункт накладывать гипс. И вот приезжает муж после работы и обвиняет мою маму в том что это ее вина.
Эти было первой огромной трещиной в отношениях. Развелись через 5 лет после этого.
Эти было первой огромной трещиной в отношениях. Развелись через 5 лет после этого.
1
2
Шалена красуня• 26 января в 12:07
Ми чекали на другу дитину, бажану. Старшому було 1.8.
Я вже була на сносях, попросила чоловіка прогулятися зі мною і з дитиною. Старший почав вередувати, чоловіка це дратувало, він взяв сина на руки і пішов швидше з ним вперед.
На моїх очах запнувся і впав з дитиною на руках. Я перепугалася, до них кинулася - на щастя, все було нормально. Після переляку відчула, що мені якось поганенько. Знову ж таки, я на сносях. Прошу чоловіка викликати таксі, він чомусь психує і йде додому. Я таки викликаю таксі, їду з дитиною додому, розумію, що почалися перейми. Через 8 годин я народила молодшого.
А чоловік потім пояснював, що в нього дуже боліла голова і він погано все зрозумів.
В нього стався нервовий зрив і, по суті, 3 місяці я була сам на сам з двома малесенькими дітьми і трохи неадекватним чоловіком.
З того часу моє відношення до нього змінилося. Я вде ніколи не розглядала його як безумовну опору.
Я вже була на сносях, попросила чоловіка прогулятися зі мною і з дитиною. Старший почав вередувати, чоловіка це дратувало, він взяв сина на руки і пішов швидше з ним вперед.
На моїх очах запнувся і впав з дитиною на руках. Я перепугалася, до них кинулася - на щастя, все було нормально. Після переляку відчула, що мені якось поганенько. Знову ж таки, я на сносях. Прошу чоловіка викликати таксі, він чомусь психує і йде додому. Я таки викликаю таксі, їду з дитиною додому, розумію, що почалися перейми. Через 8 годин я народила молодшого.
А чоловік потім пояснював, що в нього дуже боліла голова і він погано все зрозумів.
В нього стався нервовий зрив і, по суті, 3 місяці я була сам на сам з двома малесенькими дітьми і трохи неадекватним чоловіком.
З того часу моє відношення до нього змінилося. Я вде ніколи не розглядала його як безумовну опору.
1
2
2
Гадаю_По_шнуркам• 26 января в 19:09
Ответ дляШалена красуня
Ми чекали на другу дитину, бажану. Старшому було 1.8.
Я вже була на сносях, попросила чоловіка прогулятися зі мною і з дитиною. Старший почав вередувати, чоловіка це дратувало, він взяв сина на руки і пішов швидше з ним вперед.
На моїх очах запнувся і впав з дитиною на руках. Я перепугалася, до них кинулася - на щастя, все було нормально. Після переляку відчула, що мені якось поганенько. Знову ж таки, я на сносях. Прошу чоловіка викликати таксі, він чомусь психує і йде додому. Я таки викликаю таксі, їду з дитиною додому, розумію, що почалися перейми. Через 8 годин я народила молодшого.
А чоловік потім пояснював, що в нього дуже боліла голова і він погано все зрозумів.
В нього стався нервовий зрив і, по суті, 3 місяці я була сам на сам з двома малесенькими дітьми і трохи неадекватним чоловіком.
З того часу моє відношення до нього змінилося. Я вде ніколи не розглядала його як безумовну опору.
Я вже була на сносях, попросила чоловіка прогулятися зі мною і з дитиною. Старший почав вередувати, чоловіка це дратувало, він взяв сина на руки і пішов швидше з ним вперед.
На моїх очах запнувся і впав з дитиною на руках. Я перепугалася, до них кинулася - на щастя, все було нормально. Після переляку відчула, що мені якось поганенько. Знову ж таки, я на сносях. Прошу чоловіка викликати таксі, він чомусь психує і йде додому. Я таки викликаю таксі, їду з дитиною додому, розумію, що почалися перейми. Через 8 годин я народила молодшого.
А чоловік потім пояснював, що в нього дуже боліла голова і він погано все зрозумів.
В нього стався нервовий зрив і, по суті, 3 місяці я була сам на сам з двома малесенькими дітьми і трохи неадекватним чоловіком.
З того часу моє відношення до нього змінилося. Я вде ніколи не розглядала його як безумовну опору.
А він на мікроінсульт не перевірявся? Дуже схоже, що в той час було саме те.
Шалена красуня• 26 января в 21:33
Ответ дляГадаю_По_шнуркам
А він на мікроінсульт не перевірявся? Дуже схоже, що в той час було саме те.
Ні, не перевірявся. Це було 18 років тому. Він тоді бігав по лікарях, бо погано почувався. Але попустило його після курсу Адаптолу.
В принципі, в нього потім завжди реакція на подразнювачі: плач-капризи, багато людей, якісь нервові ситуації була така, що він губився.
В принципі, в нього потім завжди реакція на подразнювачі: плач-капризи, багато людей, якісь нервові ситуації була така, що він губився.
1
Гадаю_По_шнуркам• 26 января в 22:52
Ответ дляШалена красуня
Ні, не перевірявся. Це було 18 років тому. Він тоді бігав по лікарях, бо погано почувався. Але попустило його після курсу Адаптолу.
В принципі, в нього потім завжди реакція на подразнювачі: плач-капризи, багато людей, якісь нервові ситуації була така, що він губився.
В принципі, в нього потім завжди реакція на подразнювачі: плач-капризи, багато людей, якісь нервові ситуації була така, що він губився.
Дуже схоже саме на мікроінсульт.
Спочатку болить голова і погано почуваєшься. Може довгий час.
Потім різко дратівливість, розлади координації, погане розуміння ситуації. І зовсім надовго після - розлади настрою, розгубленість, нестриманість та інші.
Адаптол трішки стимулює мозок, тобто може трішки допомогти. Але тільки трішки.
На МРТ буде видно, якщо я права.
Я до того, що може він вас не ’підвів’, це його підвела хвороба.
Дуже співчуваю вам.
Сама з таким стикнулася.
Через 18 років вже не сильно чогось зробиш, але правильно підібрані ліки у психіатра можуть зробити його іншою людиною, може і стане знов опорою. Всім буде легше.
Спочатку болить голова і погано почуваєшься. Може довгий час.
Потім різко дратівливість, розлади координації, погане розуміння ситуації. І зовсім надовго після - розлади настрою, розгубленість, нестриманість та інші.
Адаптол трішки стимулює мозок, тобто може трішки допомогти. Але тільки трішки.
На МРТ буде видно, якщо я права.
Я до того, що може він вас не ’підвів’, це його підвела хвороба.
Дуже співчуваю вам.
Сама з таким стикнулася.
Через 18 років вже не сильно чогось зробиш, але правильно підібрані ліки у психіатра можуть зробити його іншою людиною, може і стане знов опорою. Всім буде легше.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу