Приватний будинок за містом, чи однушка і дача?

Дивилась на олх, 1/2 будинку в основному продають, або буде дорого, або зовсім убиті халупи.

навіть коли виросте дитина..., то на пенсії з чоловіком в 1 кімнаті.. то капець. він глухуватий- футбол нон-стоп, я люблю тишину,і т.д.. Так що будинок. 20 км- це не 50..

А в селе что делать? Батрачить на огороде? Лучше в квартире на диване лежать и фильм смотреть

В 1к?
Тоді краще 2к чи 3к без дачі

Регулярно читаю темы, что стариков забирают дети в квартиру из домов на зиму. Ищут помощников по дому, если некуда забирать и т.д.
Если здоровье подведет, то и за руль не сядешь. Кто вас в том домике обслуживать будет?
Домик на старость...
Мы своих бабушку и дедушку тоже забрали. Дом продали, купили квартиру для них. Все рядом - медицина, магазины, для прогулок - парки. Бабушка в театр ходила. Мы рядом, если что.
Так и дожили под нашим присмотром.

На пенсії важливо медицина поруч, магазин, пошта. Це все буде на дачі?

Ні, город не планується, максимум квіти якісь, траву покосити, шашлики, гойдалка, рибалка.

15км від міста.

Я живу в 10км від Києва, чесно забебала вже їзданина. А на цьому тижні ожеледиця, 2-3 год до роботи,

так не буває, завжди є середні варіанти

В місті двори малі, або 1/2 будинку продається, який сенс, хочеться зелені, краси, тиші, свіжого повітря, щоб річка була, ліс.

я про те, що ’або халупи або дуже дорого’

Дивилась в інтернеті, немає нічого підходящого.

Я до 35 жила в муравейниках. Но это не для меня. Я за частный дом

Мне вас не понять.
У нас в Киеве в частном секторе автобус ходит раз а час и мама вечно под него подстраивается, если сестра не может помочь с машиной.
И я вам такого не желаю, но у меня папа умер в 65 лет и если вы думаете что сможете сами поддерживать дом в належному стані в преклонном возрасте, то это большая ошибка. Как и то, что сын/зять будут ездить постоянно помогать.
Маме повезло, т.к. там жила сестра с мужем и он полностью взял на себя обслуживание дома

Як людина, яка з міста переїхала на дачу, категорично кожного відмовляю. По-перше, ваша дитина буде ізольована від нормального спілкування та прогулянок. Не знаю, скільки їй років. Але, пам´ятаю, мій з якогось там віку і на гуртки, і з друзями в кіно сам, і в ту ж школу та універ. По-друге, машина одна. Задовбетеся по поводу і без сідати за кермо і їхати за якоюсь дрібницею. Ми в будні максимально скуповуємося, бо в вихідні знову виїжджати не хочеться. І так за тиждень намотаєтеся на роботу-з роботи. До того ж. З чоловіком ми обидва працюємо. Машина одна. Постійно прив´язані один до одного, чекаємо один одного, щоб їхати додому. По третє, з віком потрібен комфорт, в приватному будинку робота завжди є, то сніг, то листя, то жуки на трояндах, то перефарбувати колону якусь. Влітку прекрасно сидіти на газоні, хоча його стрежемо кожні 2 тижні, більше мороки ніж з картоплею. Взимку нудьга дика. Нам за 50, в цьому році знову повертаємося в Київ, хоча до дачі 25 км всього. Кращий варіант мати і те і інше.

Працюєте в місті? Тоді однозначно квартира в місті, бо одне авто - це замало. В заторах півдня стояти будете

Навіщо вам дача?

У бабусь хатинки були зовсім не такі, як сучасні будинки. Зазвичай туалет був на вулиці, пічне опалення і т.д. Зараз будинок нічим не відрізняється від квартири в сенсі зручностей, в будинку насправді навіть більше тих зручностей, ніж в квартирі, тим більше в наш час, коли є проблеми з електрикою.

Ключевое - доступность медицины и родные рядом. Нет привязки к авто. Вы досматривали стариков? Когда надо приехать покормить, например? Кто будет ходить за продуктами, готовить и кормить? Найти сиделку за городом очень непросто и дорого. Врача вызвать, в больницу свозить? Сделать это в городе намного проще.