Життя після видалення жовчного

Те вас даже удаление органа не может остановить от сахара ?
Ведь сахар и убил желчный

А жиры вам надо есть, но не сразу и обязательно. Иначе проблема иные будут , с головой и мозгом

послушаю, у самой камни, было несколько приступов, но на операцию пока не решаюсь

Никаких проблем
Ем все

Ем, как и раньше все. 6 лет пройшло от операции

5 років тому видалила, їм все

Я не їм багато цукру.
Маленький шматочок чорного шоколаду з кавою і морозиво може раз на 2 тижні.

Никаких ограничений
Но я и не злоупотребляю
Спустя неделю после операции - 50 или 100 грамм бехеровки пила ( днюха )

Кофе постоянно и много

У колеги видалили жовчний кілька років тому: жирне, смажене та солодке жере, як не в себе, ще й підбухує. Кабаніє на очах, але ’цвіте і пахне’

В мене приступ був єдиний, після якого мене на швидкій завезли в госпіталь, і сказали що варіантів в мене немає - тільки видалення.
В мене було декілька каменів, найбільший 3см. Плюс, як виявилося, вони спровокували процес гниття в самому жовчному.

І я так почитала, то це лотерея. Камінь може перекрити протоку і тоді і часу на прийняття рішення може не лишитися.

В мене немає батьків, і дві сестри, тому я не можу ризикувати своїм здоровʼям.

Ну я таке насправді не особливо їла і до операції.
З жирного авокадо в іноді маленький шматочок сала. Все інше готую на пару, на грилі, або запікаю в аерогрилі.
В мене пляшки масла вистачає на рік

Ви лікар, що так чітко виявили причину ’вбивства жовчного’?

У папы было, и спасли по этому знаю хорошо, какая причина. Искала для него специалистов и много общалась со врачам, чтобы спасти его
Обычно жиры не едят, и сахара много , по этому инвалидами и становятся

По этому и проблема у вас, вам нужны были жиры, чтобы орган был здоров

Мій досвід такий: із жовчним мучилася мало не з дитинства. Ніхто толком так і не міг поставити нормальний діагноз. Приступи були страшенні, з диким болем і температурою 38, а на УЗД постійно казали, що нічого такого не видно.
У 35 років я важила 115 кг і почувалася так, ніби мені вже час не жити, а сидіти на лавці та в’язати шкарпетки. Не було ні сил, ні бажання щось робити. Усередині я була просто як бабуся.

І от якось випадково з черговим сильним приступом мене швидка привезла в хірургію. І там черговий хірург просто сказав: усе, треба видаляти. Бо це вже не життя.
Під час операції знайшли маааленький камінець, який сидів у настільки незручному місці, що його просто не бачили на обстеженнях. Але він періодично перекривав жовчну протоку звідси й усі ці напади.

А далі почалося найцікавіше. За рік я схудла на 30 кг. У 40+ виглядала в рази краще, ніж у 30–35. З’явилися кавалери, я реально розквітла, ніби заново народилася. І шкодую я тільки про одне: що цей лікар не трапився мені раніше.
Що до дієти: перші пів року, так, була дієта на кшталт столу №5, але без фанатизму. Загалом їла майже все, окрім дуже жирного, бо від нього одразу починало нудити. Тобто сало, шкварки, жирні стейки таке вже не заходило.

Зараз минуло 5 років після операції, і я так само чудово себе почуваю. Періодично здаю печінкові проби все в нормі.
Із незручностей хіба що питання з туалетом: раніше бувало занадто часто, а зараз навпаки іноді важко сходити. Але в мене ще до купи лактозна непереносимість і дуже сильна алергія від народження, аж до реанімації, тож частина цих моментів може бути ще й через це.

Ви маєте розуміти, що по одному випадку ніяк не можна зробити заключення, і виявити причину.

Видалили 1.5 місяці тому. Вже повернулась до звичайного життя. З обмежень хіба що жирне-мариноване-здоба. Кава щодня, вино на вихідних :)
Але в мене операція була планова, приступа не чекала.

Моей маме удалили 3 месяца назад и рак нашли. Сейчас химию пьет в таблетках. Ест все кроме жирного, так ей от него плохо. Жареное тоже почти не ест.

Видаляйте планово пока немає ускладнень , бо як буде приступ і камінь застрягне в протоці ото ж…па. А планово то все швидко сухо три дирочки. Я серйозно. Від камня 3 см може бути пролежень від нього в самому жовчному. А це геій операція довша і складніша. Камні не розсмоктуються. Успіхів. Я видалила собі планово і слава богу !

Ну Вы даете, Автор! Вы еще не в больнице??? С такими показателями еще и думаете. Удалила 13 лет назад. Да, с жкт трудно, но как-то ж уживаться надо. Он Вам со временем сам все будет подсказывать-что можно, что нельзя. Алкоголь да, я не пью совсем, но и не страдаю. Особо нельзя красное вино. Иногда проскакивал крепкий алко-хороший коньяк, чуток водки. По еде-сами увидите. У жкт бывают периоды, когда он возьмет и шоколад, и клубнику, и кусок торта, а бывают моменты, когда от этого слетит или желудок, или поджелудка. И да, потеря веса в первый месяц обязательно.