Готова до другої• 24 марта в 19:24
Я вже все.. їде дах
Я багато раніше тут писала. Що повернулася з Німеччини з дитиною. А тут нічого не складається. Ні з роботою ні з відносинами з чоловіком.
Я просто змінилася вже в гіршу сторону фізично і психічно. Я днями плачу, в мене відчуття вини що я дитину сюди привезла.
Не можу жити. В мене такі істерики що я жити не можу, не можу виплачуватися, сльози рікою . Днями таке.
Постійно думки про ухід з життя.
Рік назад пробувала есцитплопрам. Не підійшов.
Я боюся йти до лікаря
Я просто змінилася вже в гіршу сторону фізично і психічно. Я днями плачу, в мене відчуття вини що я дитину сюди привезла.
Не можу жити. В мене такі істерики що я жити не можу, не можу виплачуватися, сльози рікою . Днями таке.
Постійно думки про ухід з життя.
Рік назад пробувала есцитплопрам. Не підійшов.
Я боюся йти до лікаря
показать весь текст
1
2
5
10
27
46
267
2
И чего вы хотите от форума ? К психиатру мы вас за руку не поведём, в Германию с ребёнком не отправим, работу вам не найдём , с мужем отношения вам не наладим. Всё придётся делать вам самой. 
Берите себя в руки и делайте что- то. Идите к психиатру, проходите лечение, возвращайтесь с ребёнком в Германию, если дома так всё плохо. Это ваша жизнь.
Берите себя в руки и делайте что- то. Идите к психиатру, проходите лечение, возвращайтесь с ребёнком в Германию, если дома так всё плохо. Это ваша жизнь.
3
Наверное тем , что в Украине идёт война, тем что ракеты летают и люди от них погибают, в школе обучение скорей всего дистанционное , плюс у мамы крыша дома едет. Чему радоваться ?
1
1
Паксіл пробуйте, чи прегабалін, ідіть ще раз до лікаря із цими назвами хай щось інше пробує вам підібрати. Потім два тижні і все зміниться в сприйнятті.
Я памʼятаю, як через півтора роки приїхала додому з дитиною, точніше у гості до батьків.
А чоловік мені казав: от побачиш, ти коли зайдеш у знайомий двір, у знайомий підʼїзд - одразу настане відраза.
Я не повірила, адже ми не так давно виїхали,
Проте чоловік виявився правий. Коли ми з дитиною зайшли до підʼїзду навіть мала дитина жахнулася і запитала, куди ми приїхали (до того відвикли від бомжатні). Хоча! До відʼїзду наш мікрорайон здавався нам цілком прийнятним: ну подумаєш, сміття не вивозять тиждень, ну подумаєш - свої панельні будинки, ну подумаєш - розбитий асфальт.
А після виїзду ! Який це контраст у порівнянні з чистими узбіччями, будинками, як з картинки. Памʼятаю свої перші відчуття в Німеччині: йдеш по вулиці і постійно ловиш себе на думках, що таке бачила лише в кіно. А невже так живуть звичайні люди…
А чоловік мені казав: от побачиш, ти коли зайдеш у знайомий двір, у знайомий підʼїзд - одразу настане відраза.
Я не повірила, адже ми не так давно виїхали,
Проте чоловік виявився правий. Коли ми з дитиною зайшли до підʼїзду навіть мала дитина жахнулася і запитала, куди ми приїхали (до того відвикли від бомжатні). Хоча! До відʼїзду наш мікрорайон здавався нам цілком прийнятним: ну подумаєш, сміття не вивозять тиждень, ну подумаєш - свої панельні будинки, ну подумаєш - розбитий асфальт.
А після виїзду ! Який це контраст у порівнянні з чистими узбіччями, будинками, як з картинки. Памʼятаю свої перші відчуття в Німеччині: йдеш по вулиці і постійно ловиш себе на думках, що таке бачила лише в кіно. А невже так живуть звичайні люди…
2
Идите к врачу , подберёт другой препарат. Мне помог третий или четвертый по счету , уже даже не помню. Пол года подбирали. Состояние нормальное после лечения, до него было плохо очень, не могла на улицу выходить , все время плакала , так что болели мышцы на животе, казалось что я чувствую всю боль этого мира, не только людей , зверей а и растений , когда их рвут. Два года это длилось пока я решила к врачу обратиться.
Попустит, автор. Я к сыну за границу приехала, сижу сейчас в маленькой квартире, друзья пустили. Аренда 1600 евро. Я снимала за 1200 в прошлом году и работа была хорошей. Чтобы так вопить от того, что посуду мыла и в соц жилье жила? Точно к психиатру надо.
1
Автор, выезжайте, зачем эти истерики. Я не раз выезжала, было бы желание. Просто уже многое изменилось, придется напрягаться сейчас больше, никто так не встречает уже. Я к своему тоже возвращалась, но он отличный муж. И запомните раз и навсегда: человек сам отвечает за свои действия.
Никто ее ни к чему не принуждал. Несколько месяцев назад она тут ныла, что в Германии не может найти работу, хотя закончила обучение по уходу за больными. Но язык знает плохо, и ничего у нее не получается, поедет домой. А еще раньше писала что муж-нелюб, все плохо, и у нее депрессия. Это в Германии было. По крайней мере по легенде.
Она просто тролляка, которая сочиняет сквозную историю чтобы триггернуть советчиц поделиться своими настоящими историями.
Она просто тролляка, которая сочиняет сквозную историю чтобы триггернуть советчиц поделиться своими настоящими историями.
1
Да, конечно (нет). Все та же самая тролляка. Она сама подтверждала в нескольких темах, что предыдущие темы - ее.
Ніяк. Іти до лікаря, вирівняти препаратами і потім брати дитину і їхати
Якраз зараз весна -літо легший сезон для проживання в Україні. Є час для вирішення власних питань і їхати
Якраз зараз весна -літо легший сезон для проживання в Україні. Є час для вирішення власних питань і їхати
Йдіть до псіхіатра, нехай збирає анамнез та призначає лікування. Іншого варіанта немає, якщо сама вже не вивозите.
Так а що є причиною вашого психічного порушення - влада, Зєля, війна, кляті кацапи, чоловік розлюбив чи сумуєте за коханцем з Німеччини?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу